четвер, 5 вересня 2013 р.

Володимир Гончаренко Двадцятий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Двадцятий ужинок думок


56
Слово – першооснова людських стосунків. Слово – це наше сонце, наш день, наше минуле і наше непередбачуване майбутнє.
57
Тільки своїм розумом людина почала впливати на природу і тільки людському розуму природа підкорилася і відкрила свої таємниці, свої багатства, відчувши в ній добропорядного господаря. І ми ці сподівання природи повинні виправдати.
58
Природа потурає людям, як мати шкідливим дітям, дозволяючи їм набагато більше, ніж є в цьому необхідність. Природа своїми багатствами розбестила Людину наскільки, що вона стала сама собі ворогом, а для природи злодієм.
59
Людина – дитя природи. Але яким би славним це дитя не було, йому не дозволено творити підлість і множити зло на Землі.
60
Людина докорінно змінила світ. Але ніхто не може сказати чи це на краще.
61
Коли б мудреці зібрали свої знання і думки та упорядкували їх у книгу, то це було б не тільки прекрасним духовним надбанням, а й практичним посібником для багатьох поколінь тих, хто прагне сягнути глибин знань, глибин людської мудрості.
62
Людина поступово перетворює природу з матері в злу мачуху. Своїми поступками вона часто спотворює справжню красу природи і в кінечному рахунку мусить задовольнятися зовсім непривабливими плодами своєї діяльності.

Немає коментарів:

Дописати коментар