Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧИТАЙ, ЧИТАЧУ, БО Я ЗАПЛАЧУ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЧИТАЙ, ЧИТАЧУ, БО Я ЗАПЛАЧУ!

 

ДУХОВНА ЦІННІСТЬ ТВОРЧОСТІ  Т.Г. ШЕВЧЕНКА

4453

Тарас Григорович Шевченко прийшов у світову літературу від землі простого кріпака-хлібороба і виріс з тієї зернини справді революційний колос, убивчий для панів-злочинців, які стали катами свого народу. Який приніс світло прекрасного і живого, мудрого і величного. Він мудрий, як і сама земля, що породила генія.

4454

Люди всього світу вчаться у Т. Г.Шевченка любити рідний народ, рідний край до самозречення, до самозабуття. І ніяким ворогам не здолати цієї закоханості. Він вічно душею і серцем жив з Україною і залишиться навіки жити у  пам’яті справжніх патріотів української землі

4455

Хто посягає на спадщину Т. Г. Шевченка, той посягає на волю і мудрість українського народу.

4456

Т. Г. Шевченко одним з перших своїм могутнім словом правди розірвав ланцюги рабства. Його мудре титанічне слово стало тією всеохоплюючою хвилею, яка руйнувала казарми кріпацтва, і зупинити якої вже ніяка сила не могла.

4457

Немає місця націоналізму там, де є велике прагнення до визволення всіх народів від рабства.

4458

Геній Т. Г. Шевченка важко переоцінити. Його титанічна робота, його жадоба волі була наскільки великою, що потрясла підвалини тисячолітнього рабства. Він – геній мук, страждань, лихоліть. Вийдеш на Тарасову гору і, здається, що його серце стугонить у глибинних надрах рідної землі, що сама  земля дихає його покликом, його духом. І небо, і земля, і Дніпро, здається, прийшли вклонитися так передчасно померлому сину. Ні! Він не помер. Він вічно живе ось тут, на цих просторах, на цьому обширі, що тягнеться вдалечінь і захоплює в свої обійми всі континенти, всі материки, де тільки можуть поселятися діти планети – скромні, працелюбні трударі, плоть від плоті яких він – широко люблячий син, і мудрий батько, і легендарний прадід.

4459

Геній Т. Г. Шевченка величний, бо він безкомпромісний, чесний, справедливий. Він не шукав вигоди, як деякі з поетів–аристократів. Він був і залишається на віки генієм волі, генієм правди, генієм доброти.

4460

У кого на руках були хоч коли–небудь кайдани, у кого в душі і серці ятрилися рани від несправедливості і сваволі, хто страждав і вболівав за рідний народ, той сприймає і нині в поневоленому світі, як свої, мрії, болі і поривання титана думки, пророка свого часу Тараса Григоровича Шевченка. І це піднімає його славу над світом, значно вище того монумента, який могутньо здіймається на Тарасовій Горі.

4461

До Тараса ідуть різними шляхами, але найбільшою гордістю кожного українця, всіх, кому не байдужа культура України, хто не позбавлений здорового глузду розуміти непереборне прагнення кожного народу до волі, тільки той іде до вершини української слави на Тарасову гору з чистою совістю, з душевною щедрістю, з глибоким розумінням і несе геніальному сину українського народу щиру шанобу, вдячність і повагу.

4462

Ніякі літературні аристократи не можуть зрівнятися з генієм Т. Г. Шевченка. І будь-яке порівняння було б блюзнірством і неповагою до народного генія. Тарас Григорович громадсько–політичну освіту здобував на жорстоких уроках життя, де нагайка була  незаперечним доказом глибинного безправ’я, і чорною гадиною, яка випивала з надзвичайною жадобою всі соки душі і серця. І тільки дякуючи титанічним зусиллям Шевченкового генія трудящий люд зміг побачити свою велич, свою красу і славу, виборовши її в жовтні 1917 року. Більше такого капіталісти не допустять.

4463

Не лише ті обставини, що Т. Г. Шевченко був тісно і кровно пов’язаний з простим людом, а й те інтелектуальне оточення, плюс незвичайні здібності і пристрасні патріотичні почуття, і та огида до всього потворно принизливого, рабського і дурного, возвеличують його  у світі правди і краси.

4464

Т. Г. Шевченко відноситься до славної плеяди революціонерів-демократів найпередовіших філософських спрямувань, найпрогресивніших борців. І про що б  він не писав, в усьому відсвічуються революційні вогні боротьби поневоленого народу проти своїх гнобителів, проти будь-якого рабства і приниження.

4465

„Не дуріте, брати мої, найменшого брата”. – Є над чим задуматися. У кожному рядку Шевченкової поезії і яскравий ліризм, і щира правда, і надзвичайна філософська глибина, – і в усьому відсвічується  геніальність великого народу, з якого він родом і якому присвятив увесь свій багатющий талант до останку.

4466

Творчість Т. Г. Шевченка набагато глибша за своєю філософічністю, за своєю поетичністю, ніж про це говорять  сьогодні дослідники його духовної спадщини. Це невичерпне духовне багатство, з глибиною якого може зрівнятися лише в усьому своєму обсязі народна творчість. Його поезія ввібрала не тільки муки і страждання, а всі прагнення трудового народу до революційного оновлення. Народні мрії, пройшовши через його геніальний розум, стали пророцтвом віку.

4467

Ідеї Шевченка випереджали час і на ціле століття наперед пророкували майбутнє. В цьому незаперечна цінність його творів і велич його слави.

4468

Ми часто порівнюємо художні цінності творів Шевченка, Пушкіна, Міцкевича, Беранже, але не беремо при цьому до уваги ідейну випереджальну в часі значимість творчості Великого Кобзаря. Він займає в розумінні соціально–політичних питань  найреволюційніше крило. І через призму свого світлого розуму заглядає в далеке майбутнє, сприяє прозрінню народних мас значно сильніше, ніж навіть  найкращі пропагандисти прогресивних ідей.

4469

Культ особи, культ вождя виникає у тих рабських поневолених народів, в яких низьке усвідомлення почуття власної гідності, власних здібностей, власної величі. Для яких цар, король, вождь символізує образ земного всемогутнього і всевласного божка, який вправі розпоряджатися долями мільйонів, відбирати в них життя.  Т. Г. Шевченко перший з перших всією силою народного генія кинув в обличчя цьому ходульному божкові всю ненависть народу, весь народний гнів, все народне презирство. І ми, українці, горді з того, що такий виклик зробив саме український поет. Бо український народ, пригнічений і задавлений царизмом, становив на берегах Дніпра-Славути найвільнодумнішу націю, загартовану у тисячолітній боротьбі проти найрізноманітніших, як зовнішніх, так і внутрішніх ворогів.

4470

Шевченків „Кобзар” чарував мільйони людей, бо він дихав тією чистою непідробною правдою, яка лежала на поверхні, бачена всіма, але якої ніхто до нього з такою пристрастю революціонера-борця не міг і не посмів виказати.

4471

Всі зарубіжні критики, як би високо не цінили творчість Т. Г. Шевченка, вони завжди будуть недооцінювати вплив і значення його творчості, бо вони не були і не могли бути свідками того величезного впливу творів Кобзаря на формування громадської думки, суспільно-політичних поглядів і зростання самосвідомості в Україні.

4472

Скільки ще невігластва, заздрощів, підлоти! Наш геніальний земляк Т. Г. Шевченко і не таке терпів: його смолили і варили у самодержавно-казарменному бюрократично-лакейському казані підлоти і зла, давили феодально–кріпосницькими ланцюгами рабства, його цькували і принижували за його селянське, а тим більше українське походження, а він вижив, щоб з гордо піднятою головою прогриміти над світом своїм вічно  невмирущим: “Караюсь, мучусь, але не каюсь!” А скільки ще буде тай буде на нашому  довгому шляху. І якщо звертати на них увагу, то й жити не варто, а не те, що говорити і дбати про хоч якийсь розквіт культури рідного нам народу.

4473

Я вірю: наш народ житиме вічно. А це найвища моя віра, ради якої варто жити, працювати і терпіти всі наруги  але не приниження. Щоб лише володіти українською мовою, потрібно постійно працювати над собою, щоб викристалізувати свій лексикон, щоб очищати себе від різких наносів. А хто ж буде цього прагнути? Оті пігмеї, які набивають кишені? Оті варвари, які дбають лише про власну  вигоду?

4474

Я теж скажу своє палке слово про Великого Кобзаря, бо він був першим найбільшим інтернаціоналістом і поборником волі, він був першим найпалкішим пропагандистом народних ідей. Ти з нами жив, Тарасе, й будеш вічно жити!

4475

Не меркне та слава, яка  здобута в боях за справедливість, за народ, за його волю. Ця місія справді велика, як і великою є та людина, яка сповідує ці принципи.

4476

Ми талантом своїм, своїми знаннями і досвідом повинні доповнювати попередників.  Ми вчилися в них боротися за краще майбутнє і мусимо передати свої надбання наступним поколінням – це наше першочергове завдання. Без нашого досвіду буде важко нашим спадкоємцям долати нові сходинки до вершини людського благополуччя.

4477

Дитина надає перевагу тому, хто з нею грається, а не тому, хто віддає всі свої сили, знання й здоров’я на її виховання. І капіталісти використали цю психологію для розбещеності мас, прикриваючи свої моральні злочини під маскою гри в демократію.

!

ПРО ЗНАННЯ І ПІЗНАННЯ 3461 Знання – це найприємніший тягар, який з роками перетворюється в золоті злитким душі. Але зваливши його собі на плечі в молодості, ми не маємо права кинути його на півдорозі. 3462 Перемагає той, хто долучив до своєї сили і енергії необхідний обсяг знань. 3463 Найгостріша зброя – знання: вони дають можливість долати неприступні вершини людської духовності. 3464 Важливо не бути комуністом чи демократом, а в першу чергу станьте людиною, яка наполегливо здобуває знання, щоб з щедрістю душі віддати їх на службу прогресу і процвітанню людства. 3465 Ні соціалізм, ані комунізм, як і будь–яка інша суспільно–політична формація самі по собі не принесуть щастя, аж доки люди, озброївшись знаннями і високою свідомістю, не будуть працювати чесно з користю для себе і для суспільства. 3466 Учитися, щоб багато знати – це ще не головне. Важливо, щоб засвоєні знання можна було практично застосувати в житті. 3467 Розквіт цивілізації і прогрес гальмується там, де знання є лише форма обману народних мас і відтворення утопічної мрії наймодернішими засобами, відкидаючи практичну користь науки для суспільства. 3468 Знання корисні, коли вони стають практичним надбанням багатьох людей. 3469 Знання і досвід сьогоднішніх поколінь – фундамент завтрашніх перемог. 3470 Кожен повинен прагнути рівності в багатоликому суспільстві. Кожен повинен жити відповідно здобутих знань, затрат енергії і таланту. 3471 Вже сама ідея рівності була б несправедливою, коли б дурак і ледар користувалися тими ж благами, що й добропорядні, розумні, працелюбні люди. 3472 Знання передаються з покоління в покоління і, помножуючись на мрію і досвід попередніх поколінь, дивують сьогодні усіх мислячих людей. Щоб жити, треба працювати, а щоб добре працювати, треба багато знати. 3473 Знання – це наші удачі, наше щастя і наші перемоги. 3474 Якщо я живу з думкою, щоб зробити життя кращим, то для цього я роблю все, щоб знати ще більше. 3475 Сила людини – в знаннях. Досвід і постійне прагнення підвищення рівня знань робить нас сильними й непереможними. 3476 Спрощення веде до усвідомлення того, що власне, нічого не треба, крім влади сили, розквіту варварства і занепаду духу. 3477 Що може бути похвальнішим, ніж прагнення до знань і творчості. 3478 Сила знань – це наша віра, це наш Бог, це наша могутність. 3479 Якщо народи рівноправні, то повинні і мови бути рівноправними. Потрібно організувати вивчення всіх мов хоч би найбільших республік, щоб вони виступали як повноцінні, повнокровні економічно могутні держави. Чому ми вивчаємо мову англічан, французів, німців, але забуваємо, що потрібно було б вивчати мови наших народностей, щоб сприяти їх розвитку і розквіту. Тобто, потрібно створити умови, щоб кожен народ, кожна республіка була повноцінною і самобутньою. Щоб її духовний цвіт не в’янув, а множився, колосився. 3480 Не може бути цивілізованою і повноцінною нацією та, яка не розвиває рідної мови, не збагачує себе загальнолюдськими знаннями. 3481 Чим більше буде цивілізованих націй з правильним розумінням своїх завдань і мети для процвітання народу, тим на вищий ступінь розвитку підніметься і сама цивілізація, яка не знатиме гніту й приниження, сваволі і варварства з боку інших великих держав. І тоді всі народи, всі їх справи гармонійно й природно вживатимуться. Люди будуть жити однією сім’єю. 3482 Учитися ніколи не пізно, але треба пам’ятати, чим швидше здобудемо необхідні знання, тим більше користі принесемо людству. А чому б кожній нації, народові не розвиватися в його територіальних межах на основі його традицій, самобутньої неповторності? Чи не найвище в цьому благо будь–якої високо розвиненої, свідомої і цивілізованої нації. І поступово інтегруватися в єдине планетарне суспільство. 3483 Існування цивілізації без знань просто не можливе. 3484 Ордени і медалі – це мішура слави, а не справжня велич людини. Це оманливе вираження людських цінностей. Справжня слава – це людська пам’ять. 3485 Той, хто нагромаджує і практично застосовує знання, може розраховувати на визнання, на щастя і славу. 3486 Великою і вільною може бути людина лише при наявності знань і постійному їх поповненні. 3487 Не будеш до себе жорстоким, не будеш великим в житті. 3488 О, мила, рідна Україна! Квітує, ніби та калина. Спочине серце від краси. Ти до людей цей дар неси. 3489 Кріпосне право знищувало народ фізично, капіталізм – духовно, а суть одна. Змінилися лише форми та технології деспотизму. 3490 Щоб стати великим, потрібно подбати про виховання сили волі, яка б змогла довести вас до високих вершин. 3491 Царі – це нелюди, які звикли жити для повного свого задоволення за рахунок праці підневільного народу. 3492 Не виявляйте недбалості до того, що може дати вам знання, силу, досвід. Здобувайте їх щохвилини, щодня і навіть у часи дозвілля. 3493 Світ порадіє за вас, коли виявить всю вагу вашких знань, вашу корисність для суспільства. Погубити вас можуть тільки невігластво, необережність, недосвідченість. 3494 Вчення – світло. Маючи гарні знання, людина стає вільною. 3495 Знання повинні мати практичне застосування там, де вони дають найбільшу віддачу. 3496 Чим більше людство нагромаджує знань, тим вищий рівень цивілізації. 3497 Чим більше у людини досвіду – тим яскравіша індивідуальність. 3498 Деспоти знищують яскраві індивідуальності тому, що ті краще за інших розуміють суть тоталітарних режимів і вказують шляхи для їх ліквідації. Ось чому деспотизм отупляє народи різного роду ідолами. 3499 Цивілізація прокладає шляхи до інтелектуального розвитку людини. Кожна людина повинна удосконалювати себе і весь спосіб свого життя на Землі. 3500 Потрібно розумно підходити до цих питань, щоб не скотитися в болото шовінізму і космополітизму. 3501 Поневолення царизмом народів – це поневолення їхнього духу, їхньої мови, їхніх талантів. 3502 Ми повинні говорити тією мовою, яка склалася віками у даній місцевості: вивчати, удосконалювати і поважати її – це інтернаціональний обов’язок кожної цивілізованої людини. 3503 Без мови – немає народу, без народу немає історії, без історії немає майбутнього. 3504 Всі, хто турбується про славу, не повинен забувати про рідний народ, його муки і страждання, його історію. Бо без народу кожен з нас – ніхто. Бо без народу не буде ні слави, ні почестей, ні вічності. 3505 Будь–яка слава опирається на народну пам’ять, на його філософські, естетичні і моральні ідеали. Відстоюючи їх, ми викликаємо хвилю захоплення сучасників, внуків і правнуків. І від того, як багато ми зробили, залежить і наша велич і наша слава. 3506 Важко працювати з керівником, який вважає, що всі пальці на його руці вказівні. 3507 Щасливі друзі, коли їх дружба свята і чиста, як щойно народжене немовля. 3508 Рука і плече товариша потрібні, щоб разом іти до мети. 3509 Якщо ти хочеш послужити своєму народові, подумай, чим ти можеш бути для нього корисним, підставляй плече труднощам. 3510 Тупість російського самодержавства призвела до жалюгідного існування і трагедії багатьох народів тодішньої імперії. 3511 Не в мільярдах щастя, а в благополуччі тих народів, кров і піт яких вкарбований в золоті злитки їхньої духовності. 3512 Я бачив увісні, як щаслива українська пісня, мов пташка, билася у біленькій селянські хаті і не могла вилетіти в широкий світ. І це гнітило душу, стискало лещатами несправедливості серце, убивало усе, що називається світлим словом – людяність. 3513 Літератор – це не тільки літописець свого часу. Він є носієм духу свого народу. В його творах б’ється серце народу, плавляться найпотаємніші почуття. Література – це велика наука про духовний, філософський світ людини, її почуття, переживання, горе і радість, поневіряння, – весь комплекс розумових і психологічних чинників. 3514 Письменник – це чародій. В його руках пластилін людських почуттів перетворюється у літописні пам’ятки віків. В його руках мудрість народу і його мрії. Його перо єднає минуле з майбутнім. 3515 Письменник чаклує над людськими почуттями, щоб очистити їх, зробити кращими, привабливішими, а розум – гострішим і цілеспрямованішим. 3516 Геній робить помітний, глибокий і мудрий слід у всьому, чого тільки торкається його світлий розум. 3517 Книга повинна кликати молодь творити добрі справи, наповнювати свою душу снагою, а розум мудрістю. 3518 Геній буває або безмежно щедрим і добрим, або ж напоєний вщерть злом і ненавистю. Ось чому геніїв поділяють на добрих і злих. 3519 Навіщо нам Всесвіт, коли нам достатньо власного життя на Землі. 3520 Хто не має ідеї життя, той позбавлений його відчуття. 3521 Ідея – це час в обгортці мудрості. 3522 Не журися, що женився, а дивися, як життя прожив. 3523 Ми старіємо, коли втрачаємо свої ідеали, а нових не встигаємо придбати. 3524 У моря – гори, а в людей – горе. 3525 Не тлій над знаннями, якщо не знаєш, куди ти їх застосуєш. 3526 У вільному світі вільна людина завжди підкоряється законам, які встановлені цим суспільством. 3527 Воля, яку людина не знає куди діти, гірше примусового рабства. 3528 Свободою теж потрібно уміти користуватися. 3529 Живи вільно, тільки не забувай, що ти живеш у суспільстві. 3530 Де більше моралі, там більше насильства. Хіба в раю можеш робити те, що хочеш. Ленін хотів зробити державу на зразок Божого раю. А що вийшло? Захотіли люди жити в земному раю? 3531 Ми волі не цінуємо, коли вона є, і пристрасно бажаємо, коли її втрачаємо. 3532 Найбільша воля там, де ми перемагаємо. 3533 Найбільша перемога – це перемога над своїми слабкостями характеру, над безвіллям. 3534 Не страх, а обов’язок стримує людину від дурних поступків. 3535 Хай брешуть – я спокійний за свою совість. 3536 Нечистій совісті ніякий суд не страшний. 3537 Не возвеличуй себе більше, ніж того вартий, не принижуй себе нижче, ніж вимагають обставини. 3538 Чесний той, про кого гарної думки люди. 3539 Важко добрій людині судити нечесного. 3540 Чесним стать – не в книжці прочитать, потрібно правду в серці мать. 3541 Не так страшний тимчасовий чужинець, як постійний свій зрадник. 3542 Краще бути гарним лікарем, ніж гордовитим та нікчемним міністром. 3543 Справжня людина захищає честь свого народу не жаліючи свого життя. Захищаючи честь свого народу, ми водночас виявляємо і свою порядність, і свою мужність, яка може межувати з геройством. 3544 Не спізнаєш горя, не знатимеш ціни радощів. 3545 Не маючи мети, не спіши в дорогу йти. 3546 Праця і тільки праця є тим прекрасним грунтом, на якому людство вирощує великі таланти. 3547 Геній в муках творчості народжує людям вічну радість. 3548 Справжня література правдивими устами говорить з майбутніми поколіннями. 3549 Мета літератури – виховати в людині те прекрасне, що повинно забезпечувати неухильний процес нашого руху до світлого щастя. 3550 Добро і зло – терези людської совісті, людської натури, що переважає в ній, те і стає еталоном її діянь, її поведінки в суспільстві. 3551 Мірило людського характеру – це поведінка самої людини в її зіткненні з антиподами суспільної моралі. 3552 Не можна вважати себе чесним, коли ти бачитимеш підлість і закриватимеш на це очі. 3553 Твоє щастя залежить від того, яким ти хочиш його бачити. 3554 Важко підніматися на вершину людської слави, а ще важче утриматися на ній необбріханим. 3555 Письменник не може писати талановито про те, чого сам не відчув власним серцем, чого сам не пережив всією душею. 3556 Без протиріч немає драми, без страждань немає трагедії: але все це автор повинен відтворити не стільки силою своєї фантазії, як за допомогою реальних фактів, породжених даним суспільством. Тільки тоді глядач зможе повірити автору і сприйняти горе, радість і смерть героїв, як свою особисту драму. 3557 Драма – це жива дія, в якій приводиться в рух саме життя, а герої є живими свідками історії, її плоттю, її розумом. 3558 Книга – це мірило правди, сплав почуттів, вершина розуму. За її глибиною визначають і талант письменника, і його мудрість, і його відповідальність за істину життя, відображену в його книзі. 3559 Твір визнається талановитим лише тоді, коли в ньому через систему образів, художніх засобів, філософських узагальнень висловлюється та правда, яка не ображає читача, слухача чи глядача, а робить їх активними учасниками дійства. 3560 Високі і гарні мрії – це джерело здорової моралі, від якої і радість в нашому житті, і чистота душі, і міцність всього суспільства. 3561 Прогресивна література формує людину з передовими поглядами. 3562 Книга, яку не сприймає душею читач, яка не збагачує розум, зайва на книжкових поличках. 3563 Талановитий твір викликає почуття віри в ті прекрасні сили, які спроможні відродити навіть знівечений горем світ. 3564 Книга чітко розмежовує де правда, а де кривда; вказує куди ми повинні йти і від чого відвертатися, як від лихого й недоброго, щоб не заплямувати свого чесного імені. 3565 Комедія відкриває радісні двері в наші душі. Вона дозволяє пропустити в них дивовижний світ пристрастей і гарних думок. Тільки та комедія може вважатися високохудожньою і кмітливою, якщо вона несе в собі заряд творчої енергії і здоровий дух життя. 3566 Будь-яка прогресивна література покликана не тільки допомагати нам осмилювати старе, пережите, а й сприяти становленню нового, чесного і прекрасного. 3567 Література в художній формі розкриває внутрішній світ людини: її вади і її достоїнства. Вона збуджує наші почуття, відшліфовує наші думки, робить нас кращими, ніж ми були до моменту нашої зустрічі з героями книги. 3568 Кожен герой книги повинен наводити нас на роздуми, давати мудру поживу для розуму, пристрасті для душі, сльози і радість для серця. 3569 Якщо хочеш бути великим, не бійся бути жорстоким і вимогливим до себе. 3570 Варварство – це темрява духовна, і рабство фізичне. Хто відчув його на собі, той ніколи не буде жорстоким до інших. 3571 Підрубувати коріння зла в якій би вони формі не проявлялися, це покликання розуму і прогресу. 3572 Щастя часто завойовується ціною великих мук і страждань. Іноді лише на попелі правди виростає золота квітка щастя і доброти. 3573 Трагедія – це боротьба героїв драми за кращі ідеали людини, за які вона готова вмерти. Це апогей боротьби за світле щастя, за улюблену справу, за кохану людину. Трагізм якраз і полягає в тому, що герої гинуть, але свої ідеали залишають виборювати наступним поколінням, з оптимістичною надією на перемогу. 3574 Трагічне – це і страх, і невпевненість, і горе, і муки – весь комплекс переживань людини, який позбавляє її людських радощів. 3575 Воскресити на папері всю пристрасть, всі устремління людини до правди, викликати симпатію до справжнього борця за праду – ось суть класичної літератури і, зокрема, її трагічного жанру. 3576 Письменник народним може стати лише тоді, коли всіма художніми засобами зможе відтворити правду життя і не залишає сумніву в читача, що правда може бути лише такою, і ні в якому разі не іншою. 3577 Творити – це йти вперед, це досягати вершин людського розуму, це переборювати надзвичайні труднощі, щоб в кінечному рахунку, зупинившись на вершині свого шляху, на його крайньому рубежі, оглянувши пройдене, міг сказати, що зробив немало корисного і не поступився перед злом. 3578 Щоб досягти великого, потрібно уміти постійно відкидати дрібне, тлінне, пусте, що перешкоджає справжньому таланту рухатись до правди і відкривати ясний світ мудрим очам. 3579 Факт в літературі – це та неминуча істина, яка так необхідна в людському житті і до якої з такими потугами йде людство. Відкрити цю істину, зробити її надбанням людини чесної і доброї, помножити силу правди – тільки такий факт дає той ефект, якому вдячні сучасники і ще не одне покоління борців і проповідників правди. Це той алмаз, на гранях якого викарбувана правда століть. 3580 Справді здорове мистецтво народжується в духовно здоровому суспільстві. І якими б не були жорстокими часи для культури, літератури й мистецтва, вони, сповнені оптимізму, завжди виживали, незважаючи на чорні смуги страху і червоні ріки крові. Пам’ять народна відроджувала трагічні події в історії людства і відображала їх у нових геніальних творах, щоб ці трагедії більше не повторювалися. 3581 Талант, що прагне чесних шляхів, прокладе їх і крізь терни. 3582 Відкрий серце вітрам правди. 3583 Талановита людина не буде кричати про свій талант: вона працюватиме доти, доки від золотих зерен її праці не зійде пломінке сонце Слави. 3584 Великий талант – еталон наполегливості і скромності. 3585 Поменше пустих слів, побільше мудрих справ. 3586 Прикрашає не скільки те, до чого прагнув, як те, чого досяг. Знання і ще раз знання, – ось справжній рушій наших успіхів. 3587 Письменник, що не несе мудрості однаково, що незапалена свічка, яка є символом світла, але нічого не освітлює. 3588 Бездіяльність не приносить слави, бездіяльність губить навіть те, що дала нам природа. 3589 Класика – це та висока майстерність геніїв, яка стає досвідом багатьох наступних поколінь. 3590 Література правди і високої чесності на всіх етапах ставала висловом духу найширших народних мас, вростала корінням у найглибинніші товщі народного духу: проникалася потребами найнещасніших, забитих і задавлених низів, але завжди чистих, добрих і чуйних. І завжди виносила з тієї надзвичайно страшної темряви найчистіші води світлого генія. Одним з наймудріших із них, месія і пророк – Т. Г. Шевченко. Йому завдячний не лише український народ за те, що він розповів усьому світові з такою пекучою пристрастю, з таким болем і тугою про горе простого народу, так просто і ясно, з такою сердечною проникливістю, що цими стражданнями перейнялися всі, кому небайдужі долі цілих народів, цілих держав, як і всієї світової цивілізації. 3591 Література відображає не все життя, а лише його калейдоскопічні картинки. Всієї багатогранності життя, всіх буднів і всіх свят, всіх страждань і всього багатства народного гумору, пісень і танців не спроможний передати найгеніальніший з поетів, драматургів, художників, композиторів. Бо жодне окремо взяте життя людини, хоч і не є еталоном життя для інших, але воно становить таємницю природи, таємницю душі, таємницю почуттів. Це лише краплинка у морі народного духу. Як багато людських життів, так само багато може бути написано повістей і романів. Бо кожна доля – це золотий клондайк почуттів, які становлять цілу історію життя, радостей і поневірянь. Але література вічна своєю художньою принадністю окремих образів, окремих героїв, на яких люди вчаться, як чесно жити. 3592 Нічого не сказать краще, ніж сказать багато пустого і зайвого. Слова – не для того, щоб переливати з пустого в порожнє. 3593 Писати потрібно так, щоб кожне написане на папері слово було частиною твого серця, краплиною твоєї совісті. 3594 Якщо в мистецтві не сказав нічого, значить мистецтво не для тебе. 3595 Книга варта свого читача. 3596 Мистецтво живе лише тоді, коли воно захоплює. Коли воно відображає історію творення людського характеру і висвітлює ту часточку життя, яким є воно в контексті вічних питань чи проблем. 3597 Якщо в мистецькому творі немає новизни – то це не справжнє мистецтво. Бо кожна епоха і навіть кожен день ніколи не схожі на попередні. 3598 Геніальне терпіння народжує геніальні творіння. 3599 Вся трагедія геніальних творів у тому, що вони частіше всього не знаходять розумних сучасників. 3600 Коли ти відчуваєш свою вищість над сучасниками, коли в тобі існує незвичайне відчуття новизни, ти повинен бути готовий до незвичайної боротьби в таких умовах, коли більшість проти тебе і нікого за тобою. 3601 Читаючи, ми не лише збагачуємо себе, а й помітно виростаємо із сміття забобонів, забитості й затурканості і піднімаємося на вищий щабель людського буття, на вищий щабель людської гідності і самосвідомості. 3602 Хвалити іноді легше, ніж зробити аналіз і дати корисні, ділові поради, зауваження. Адже за похвалу ніхто не образиться, але й об’єктивна критика потрібно щоб не залишалася чорною примарою, яка супроводжує тебе довгий час. 3603 З брехнею і підлістю боротися важко, але необхідно. 3604 Лавровий вінок не стане березовим віником лише від того, що на нього якийсь невіглас кидає сміттям. 3605 Літературні твори, написані для смаків тієї групи населення, того класу, що полюбляє лише безтурботне, легке життя, які так само швидко, як і моду міняють своє ставлення до оточуючого світу, швидко забуваються. Тільки природне натхнення, тільки безкорисна любов до найширших народних верств, тільки велика пристрасть до справжнього мистецтва народжує і великі творіння. 3606 Щасливий той, хто має велику мету, а ще щасливіший той, хто досягнув її. 3607 Слава тому, хто несучи терновий вінок, прокладає священні шляхи для правди. 3608 В наш вік нічого не може бути кориснішим і необхіднішим для людини, як наука і мистецтво. І особливо мистецтво, яке є найвищим проявом закоханості у природу і в людину – таке прекрасне і таке необхідне в нашому житті. 3609 Народження справжнього таланту – це народження чогось нового, примітного, необхідного для людства. Ось чому нам потрібно берегти і сприяти розквіту талантів. Тільки вони можуть принести славу народу, рідній Батьківщині. 3610 Навчитися говорити – ще не означає бути оратором. Не кожен, хто говорить, говорить мудро. Хто багато говорить – мало робить. 3611 Тільки повна зосередженість всіх духовних і фізичних сил роблять із таланта генія. В геніїв завжди є історична перспектива. 3612 Якщо будуть задіяні на рівень творчості розум, воля, пам’ять, почуття, фантазія і тільки – справа, безперечно, матиме успіх. 3613 Герой наш буде вдало виписаний, якщо ми для його втілення в літературний твір не пожаліємо сил, енергії і не віддамо весь свій талант. 3614 Натхнення, це той творчий стан, коли ми для досягнення чогось конкретного і визначеного віддаємо себе цілком і повністю. 3615 Працювати потрібно до такого стану, коли ти відчуєш, що чуже горе і радість, чужі почуття стали твоїми власними. 3616 Натхнення, як і талант, можуть бути плідними лише тоді, коли вони стають досягненням багатьох людей. 3617 Що для інших здається звичайним, для талановитого це крупинка великої справи. 3618 Де для талановитого бездонна прірва роботи, там бездара не знає до чого докласти свою енергію. 3619 Коли ти не знаєш в чому твоє щастя, марне його й шукати. 3620 Найвеличнішим літописом людського життя з усіма його премудростями є література. 3621 Читачі різні, як і різні уподобання. Але із задоволенням вони сприймають мудрі думки, висловлювання, фрази. 3622 Про героїзм не потрібно багато говорити, це почуття потрібно зображати так, щоб і простий смертний міг відчути себе героєм. 3623 Всі дії літературного героя повинні бути підпорядковані єдиній меті – захопити наші почуття, наші думки і мрії, підпорядкувати і спрямувати нашу волю і сили до дії. 3624 В літературному творі в усій повноті повинні проявлятися – духовне життя героя, внутрішній його світ, глибина і сила думки, і її торжество над злом. 3625 Справедливість повинна повчати нас, як краще жити, як гарно жити: ми всіма художніми засобами повинні розкривати всю потворність зла так, щоб кожному було огидно бути навіть свідком цього зла. 3626 Талант – це зернина геніальності, праця – це древо мудрості, без якого геніальність не може розцвісти і дати гарні плоди. 3627 Правда – це та зірка, яку всі прагнуть мати, але якої ніхто не хоче іншим дарувати. 3628 Мало мати талант. Потрібно нести ще й велику відповідальність за нього. 3629 Без великої животворної ідеї не може бути великого митця. 3630 Літератор, художник, композитор, які відтворюють найважливіші теми свого часу, можуть створити такий шедевр, який буде маяком епохи. 3631 Світоглядні позиції письменника повинні бути гранично чіткими, правда об’єктивною, бо обшири його таланту стоять на межі людських стосунків і будь-яке спотворення істини поширюється на тисячі його читачів. 3632 Геній – це те, що людство довго чекало в пошуках правди, в пошуках нових здобутків у науці, техніці, в людських стосунках. 3633 Терпеливість і покора – ось основні якості характеру російського народу, які віками впроваджувалися в їх свідомості самодержавство. 3634 Тільки той народ можна вважати вільним, який вільно розпоряджається своїми фізичними силами і духовним багатством. 3635 Без художнього домислу ніяке мистецтво жити не може. Бо тільки яскраві художні образи підсилють ефект життєвого факту з такою силою, яка спроможна впливати на людський розум і викликати відповідні почуття. 3636 Справжнє мистецтво – антипод брехні. Воно покликане проповідувати правду, будувати монументи справедливості, які б величаво піднімалися над будь–яким лицемірством і підлістю. Справжнє мистецтво – це уміння за допомогою художніх образів говорити людям правду. 3637 Епоха і життя народжує генія. Він з ними росте, відчуває нове, розширює рамки людських стосунків, вказує на недоліки – сприяє їх розквіту і величі. 3638 Життя – це найвищий університет письменника, художника, композитора. Без знання життя, без відчуття потреб часу їм не досягти геніальної величі. 3639 Творчість деяких письменників подібна до подорожнього, який пробирається крізь терновища: їм іти важко і боляче, але вони, з неймовірними труднощами продираються крізь хащі до світлої поляни правди. І тільки вибившись на шлях, вони полегшено оглядаються на ту стежку, якою потім уже підуть сотні і тисячі інших поборників щастя і правди. 3640 Доки світитиме сонце, височітиме блакить неба над нами, доки житиме людина і природа, доти розквітатиме прекрасна квітка мистецтва. 3641 Немає нічого світлішого, святішого і прекраснішого, як боротьба за розквіт рідного народу, за правду для нього, за його споконвічну Батьківщину. 3642 Священна боротьба, священний і її меч. 3643 Той для майбутнього багато зробив, хто в сьогоденні чесно жив, і для сучасних поколінь немало доброго створив. 3644 Мораль висока там, де не втрачені добрі людські стосунки, де панують мир і спокій, де світлі почуття, як сонце, освітлюють душу. 3645 Безсмертний той, чия справа продовжує жити в наступних поколіннях, чиє життя, чий талант, чий подвиг служить людям провідною зорею, у кого є спадкоємці і продовжувачі розпочатої справи. 3646 Життя природи – це наше життя в ній: її закони вільні, багатства невичерпні. Наша справа правильно скористатися всіма цими багатствами і благами, які щедро дарує нам природа. 3647 Воскресне той народ, який хоч і не має сил для боротьби, задавлений кованим чоботом деспотизму, але має почуття гідності, працелюбство і поривання до щастя. 3648 Генії часто гинуть на майданах бездушності. Але їхня свята справа впливає на почуття і розум людей, подесятеряє, помножує їхні сили на мільйон віруючих у справедливість. Справа генія – сила епохи, в якій він живе. 3649 Потрібно мати велику мужність, щоб вижити в залізних кайданах неправди і деспотизму, не підкоритися злій долі і бути духовно вільним. 3650 Страшні пута неправди, а ще страшніші люди, що добровільно ідуть на службу до ката. 3651 О небо! Звільни мою душу від тягара неправди. 3652 Благородство не в паперах, а в серці моїм, в душі моїй, в моїх думах, в моєму ставленні до оточуючого мене світу. 3653 Люди, наука, література – ось той світ, яким я живу. 3654 Я слухаю голос правди, я молюся чесності, я вірую в добро. Якими ж паростками зійдуть мої молитви, моя віра, моя правда? 3655 Ради правди варто жити, варто працювати. 3656 Бути сином свого народу – це бути пристрасно закоханим в його мову, в його пісню, в його мужність і ділити з ним всі радощі і біди. І боротися за поліпшення його життя. 3657 Справжній поет, письменник, драматург, як і художник, композитор, артист ніколи не обійде стороною тривог і проблем свого часу. 3658 Чи варто говорити про особисте щастя людей, які покликані служити загальнолюдським справам. 3659 Гіркота життя гальмує творчий процес, але не зупиняє його у справді талановитої людини. 3660 Вічні пошуки нових шляхів до зоряних вершин правди, усвідомлення важливості цих пошуків – невід’ємна риса характеру всіх прогресивних людей, якої нації вони б не були. Ось те інтернаціональне, що ми й повинні розвивати. 3661 Геній до народу завжди приходить вчасно. 3662 Правдивий друг краще брехливих двох. 3663 Потрібно жити, постійно рухаючись вперед. Життя – це іспит, який з кожним днем приносить нові випробування. 3664 Хто не має майбутнього, тішиться минулим. Минуле нам потрібне для того, щоб краще пізнавати сьогодення. 3665 Письменник на те й береться за перо, щоб сказати щось цікаве й нове читачеві. 3666 Ми повинні писати варте уваги нашого читача, інакше ми не будемо літописцями своєї епохи. Потрібно намагатися писати краще ніж попередники, хоч би тому що ми, як пролетарські письменники, маємо перевагу над аристократами, бо ми ближче до народу. Ми його кров і плоть. І це багато про що говорить. Якщо ми хочемо бути комуністами, ми повинні доказати переваги епохи соціалізму над експлуататорськими системами. Інакше не варто й говорити про перемоги, які здобув народ під час Жовтневої революції. 3667 Гарно написану книгу читають, як своє життя, або як життя тих, з ким можна було б при певних умовах і обставинах жити і діяти. 3668 Не померкне те художнє творіння, яке через систему художніх образів малює яскраві картини життя з такою силою, яка висвітлює всі найтемніші закутки нашої епохи, з усіма життєвими негараздами, з усім пафосом і неймовірним приниженням, глибоко розкриваючи людські душі й характери, людське горе й радощі. Талант, яким би він не був великим, не може розвиватися сам по собі, без труднощів, без тривог, без праці, без постійних пошуків і дерзань. 3669 Без уміння бачити головну правду життя, щоб дбайливо її переносити у мистецтво неспотвореною, а викристалізованою в алмаз; без такого уміння неможливо досягти великого. 3670 У великому творінні завжди помічається тісна єдність внутрішнього і зовнішнього світу, думок і почуттів, пластики і елегантності. 3671 Потяг до прекрасного, бажання творити для рідного народу, відкриває у наших душах чисте джерело добра. 3672 Радість успіху у письменника наступає лише тоді, коли він переконаний, що його совість перед народом чиста, що він зробив те, без чого тепер прогрес був би значно сповільнений. 3673 Коли в людини відсутня совість, така людина втрачена для суспільства. 3674 Після великих потрясінь залягає довга пора затишшя. 3675 Учить може той, хто сам чогось навчився. 3676 Немає мистецтва, яке б не виражало інтереси певного народу, певної нації, певного класу. Справжнє мистецтво завжди глибоко національне і глибоко народне. 3677 Занепадає мистецтво того народу, де порушується зв’язок його з тими верствами населення, в середовищі якого воно повинно розвиватися. 3678 Без фантазії, як і без мрії, ми не можемо рухатися до наміченої мети. Без фантазії будь-який задум мертвий, будь-яка праця неприваблива. 3679 Мрія і фантазія на те й існують, щоб прикрасити наше життя. 3680 Совість у творчості так само необхідна, як і в житті. 3681 Поезія – це не хвилинне захоплення, це для душі така ж необхідність, як для спраглого – вода, як для хлібороба – зерно, як для старості – мудрість, як небу зорі, як дитині цукерка, як молодості кохання. 3682 Працюйте і не нарікайте на долю; працюйте завзято і наполегливо, і прийде час, коли всі будуть дивуватися з того, як сталося, що ви досягли таких вершин, що ви можете з певної висоти тепер дивитися на нероб і теж дивуватися, як–то люди змарнували таку глибу часу, і скільки–то могли б вони зробити корисного, коли б побороли лінь. 3683 До вас мої співвітчизники – українці! Бережіть рідну мову, таку прекрасну, таку барвисту; цю глибинну скарбницю мудрості, ніжності, краси, джерельної чистоти. Бо мова – це початок всіх наших зн, наша гордість, наша душа і гідність, наша велич і наша слава. Ця мова дала таких велетнів думки, як Феофан Прокопович і Григорій Сковорода, Котляревський і Шевченко, Руданський і Глібов, Марко Вовчок і Леся Українка, Франко і Коцюбинський, Карпенко-Карий і Квітка-Основ’яненко, Максим Рильський і Олександр Корнійчук, Борис Грінченко і Панас Мирний, Олександр Довженко і Василь Симоненко і ще багато й багато інших. Українська мова, з витоків якої народилася наша, відома всьому світові пісня, український гумор, сотні тисяч прислів’їв та приказок. А скільки їх ще залишилося не записаними у первозданних самобутніх глибинах народу. А скільки гарних і мужніх легенд, що потребують ще дбайливих сердець і добрих рук збирачів. А величава фантазія казок, яких ще до кінця ніким не вивчена. Могутня і незламна, вона залишилася нескореною під утисками різних пасквілянтів і недоброзичливців. Українці мої! Любіть свою мову – як свою красу, як своє здоров’я, як свою честь, як свою відданість. Любіть її як своє найбільше духовне багатство. Любіть її як своє щастя, Любіть її, як ви можете любити своїх дітей і своїх рідних батьків. Борітеся за неї, як ви можете боротися за своє життя, за свою честь і правду. Її шлях окроплений кров’ю своїх чесних і добропорядних синів. Любіть її і живіть з нею вічно на цій окропленій кров’ю праведній українській землі. Любіть її і творіть в її ім’я. Затавруйте полум’яним словом негідні вчинки мерзенного зрадника. Не схиліться, маючи в серці і в душі рідну Україну, перед ненависним ворогом. Хай він щезне від Вашої святої любові до рідного слова, до рідної мови, до рідної землі. 3684 Чиновник повинен бути надзвичайно чуйною людиною при вирішенні всіх питань, які стосуються простого громадянина. Бо від його правильних чи неправильних дій залежить авторитет держави, її імідж на світовій арені. Він повинен оберігати права кожної людини, створювати умови для нормальної їх життєдіяльності та належного функціонування всіх установ і організацій даного регіону. 3685 Артист, який став байдужим до своєї ролі, повинен зійти зі сцени. 3686 Великим артистом може бути тільки той, хто зумів всіма клітинками свого серця, своєї душі, своїх почуттів перевтілитися в образ героя, замість якого він виходить на сцену, замість якого він чаклує глядачів, замість якого він діє, живе, бореться, творить і згоряє. 3687 Слово таке ж сильне, як і гармата. Слово – куля, коли воно влучне; слово – меч, коли воно гостре, слово – пісок, коли воно нікчемне. 3688 Спостережливість митця саме й полягає в тому, що він бачить те, що інші в тих же людях, подіях, явищах нічого особливого не помічають. 3689 В книзі, в драмі, в картині люди вчаться бути добрими, гуманними, чесними, справедливими. Вчаться думати, відчувати те, що викликає захоплення, що робить людину причетною до культурних надбань народу. 3690 Артист робить чужу долю своєю. Чужі почуття стають його почуттями. Він живе життям зображуваного героя, думає його думками, плаче його сльозами. 3691 Без світлої ідеї не може бути світлого таланту. 3692 Трагедія, комедія, драма, проза, поезія – все це явища суспільного значення. 3693 Трагічне історично окреслене тими рамками, тими умовами, тією сваволею і гнітом, в яких герой діє, живе і бореться, і в яких він, не знаходячи шляхів до правди і світла, гине. 3694 Поезія, як і вся література, як і все мистецтво – це життя, сповнене боротьби, мрій, прекрасних поривань. І воно повинне перемагати, а не гинути, боягузливо кинувши прапор боротьби у кущі чортополоху, у бур’яни забуття. Поезія повинна нести оптимістичний настрій, який зобов’язує кожного з нас жити і перемагати. 3695 Тільки велика спорідненість письменника з людським життям, з відповідними обставинами; тільки велика закоханість у людей і природу; тільки пристрасна ненависть до зла, гніту, несправедливості, насильства спроможні дати йому натхнення для зображення справжнього народного духу. 3696 Спасти душу можна лише чистою правдою. Поезія, як нектар, має лікувати не тільки душу, а й робити все, щоб людина ставала морально сильнішою і душевно красивішою. 3697 Коли ти відчуваєш, що у боротьбі із злом сили твої тануть, що дух боротьби уже згасає, ти повинен на мить зупинитися, оглянутися, усвідомити у чому зміст твого життя, твоєї праці. І коли ти відчуєш, що зроблене – це не просто пуста забава, яку ти даремно тягнув від зупинки до зупинки, а що на ній був золотоносний пісок, з якого майбутні покоління зможуть творити чудеса, ти зобов’язаний знову запрягатися у візок своїх обов’язків, своєї праці і продовжувати розпочату справу. І радість перемоги – неминуча. 3698 Моє життя – терниста стежка, устелена неприємними колючками. Але його я намагаюся спрямовувати на те, щоб робити людське життя розумнішим і щасливішим. 3699 Нічого не може бути привабливішим і приємнішим, ніж відчуття творчої удачі. Ніщо не може бути надійнішим, ніж безкорисна дружба. 3700 Вибравши нелегкі шляхи, не покидайте їх: хай ятряться рани, хай кривавляться порепані п’яти, не давайте іншим обігнати вас, і ви будете горді за свою працю. І в кінці шляху радісно вигукнете: “Я досяг мети”. І люди будуть зустрічати вас, як героя. 3701 Брехливий шлях письменника не може мати щирих послідовників. 3702 Не молитвами, а працею, не брехнею, а правдою ти повинен очищати свою душу від різних намулів невігластва і підлості. 3703 Мистецтво – це гармонія життя, це світ, це люди; це прекрасне й корисне, це наша честь і совість, це наша боротьба і наші перемоги. 3704 Ніхто не дасть і не відніме у тебе того, що ти сам не міг створити. 3705 Духовне багатство людини – це ще не хліб, без якого ми не можемо жити, але без духовного світла ми не були б людьми. 3706 Кожний з нас носить свій світ в своїй душі: світ совісті і правди, світ душевної краси і світ великих поривань. 3707 Який би ти не був – головне, щоб душа не шкандибала на милицях підлості, зла, неправди. 3708 Вільний той, хто безмежно щедрий для інших і не просить милостині у цьому підлому світі для себе. 3709 Світ людей жадібний і невдячний, але ми повинні робити все, щоб цих недоліків було менше. 3710 Будь щедрим, але не будь рабом і транжиром часу. 3711 Головне для літератури – уміння відібрати все краще, що може збагатити цивілізовану людину, і висміять те, що заважає робити життя прекрасним. 3712 Створити образи, варті сьогодення, варті наслідування в майбутньому прекрасна місія літератури і мистецтва. 3713 Література і мистецтво – це найдієвіші засоби виховання людини. Вони сприяють розвитку суспільства, його світоглядних позицій, способу мислення і відчуття всього здорового і корисного, духовно багатого і чесного. 3714 Писати про що-небудь не можна. Бо вийде еклектика і плутанина. Писати потрібно лише так, щоб читач полюбив усе добре і зненавидів усе зле і підле, усе те, що заважає нам бути порядними людьми. 3715 Позитивний герой – це не генерал у парадній формі, а це захисник чистої правди. Шляхи його близькі серцю і зрозумілі читачеві. 3716 Книга народжується із щастя чи горя, із закоханості чи ненависті, але ніколи вона не може вийти з–під пера байдужості. 3717 Кожен герой книги живе своїм індивідуальним життям, має свою філософію, думає і говорить барвисто, любить людей щиро, а ненавидить підлість відкрито. 3718 Серце митця – велике і щедре: воно вміщує всі болі і радощі, горе і щастя, всі турботи земні, що дає відчуття того, що він формує світлий погляд на життя. А серце, напоєне добром, благословляє людей на добрі справи. 3719 Писати про народ – це значить бути душею з народом, жити його життям, його думками про завтрашній день. 3720 Класична література тим і відрізняється від буденного міщанського детектива, що вона не боїться вступати в боротьбу із деспотичними законами епохи. Вона шукає об’єктивну істину і знаходить шляхи до правди і до людських сердець. 3721 Щоб знати життя, потрібно не тільки жити в певному людському середовищі, а й добре розуміти закономірності і проблеми розвитку людських стосунків; бачити не тільки сьогодення, а й уміти через його призму заглянути в майбутнє. 3722 Письменник повинен займати ясну позицію, щоб не плутатися на вузьких стежках людського життя і не втрачати впевненості на його роздоріжжях. 3723 Беручись за перо, наповнюйте свою душу пристрасними почуттями, мужністю борця за прекрасні ідеали людства, і тоді помножиться сили вашого таланту. 3724 Творчість і полягає в тому, щоб із безлічі розрізнених вражень, думок і спостережень створити цілісну картину життєвих стосунків, якогось суспільного колективу, або окремого індивідуума. Творчість є яскраве і захоплююче видовище. 3725 Без потужного прожектора талановитого письменника, художника, композитора, науковця нам важко розібратися в розрізнених шматках ідей, думок, почуттів. Без світлого розуму генія нам було б темно і не зрозуміло в житті, як у дрімучому лісі, де за кожним деревом чи кущем стоїть привид незрозумілого щастя. Геній відкриває нам щастя і шляхи, якими люди повинні до нього йти. 3726 Потрібно чітко розуміти і знати для чого пишем; потрібно усвідомлювати всю відповідальність за життя даного суспільства, окремо взятої людини. 3727 Якщо життя – корабель, то ідея – компас, за яким ми визначаємо напрям нашого руху вперед. 3728 Потрібно зобразити сучасника таким, щоб у ньому ми побачили і тріски минулого, і велич сучасного, і образ майбутнього. 3729 Якщо зображати лише прекрасне, то за цією ширмою ми перестанемо бачити темні плями нашого життя, наші недоліки, наші прорахунки. 3730 Сучасник в нашій літературі повинен бути благородною, самобутньою яскравою індивідуальністю, як символ прогресу й вищого еталону цивілізації. Він не повинен бути бездушним монументом, на якого вішають всіх собак. 3731 Ми вступили в ту фазу літературного розвитку, коли зміст мистецтва визначається високою ідейністю і життєвістю. 3732 Те мистецтво, яке не проникає в глибини народного життя, не може бути високоідейним, загальнозрозумілим і сильним. 3733 Мистецтво повинно спрямовувати людину до самостійного мислення і творчості, утверджувати у ньому життєві сили, зміцнювати відчуття обов’язку, змінювати життя на краще з тим, щоб розвивати прекрасне, де б не залишалося місця для темного й потворного. 3734 Кращі літературні твори – через систему художніх образів, ідей і думок, змушують читача задумуватися над проблемами життя і сприяють його удосконаленню. 3735 Показати типове – це показати найяскравіші сторони нашого життя. 3736 Дійсність – це найвища ідея. Для втілення її в художній твір потрібне натхнення. А натхнення приходить в процесі кропіткої праці. Натхнення не чекають, натхнення викликають наполегливою працею. 3737 Сукупність, єдність думок, спрямованих проти зла, насильства і несправедливості – це та ідея, яка гуртує людей до боротьби за права людини. 3738 Об’єктивна ідея завжди життєстверджуюча. 3739 Фотографія життя – це ще не . Розкриття глибинних явищ і внутрішніх ресурсів людського життя – ось та основа для зображення типового образу сучасності. 3740 Вся сукупність боротьби нового із старим, ідейна спрямованість життєвих ситуацій, прогресивні явища життя – це все повинен класти на перо письменник, на ноти композитор, в наукові трактати науковець. 3741 Позитивний герой повинен служити зразком для інших і вчити, як краще любити Батьківщину, свій народ, свою справу. 3742 Пригладжені життєві ситуації сучасного героя, його дуже прямі вкатані дороги, які ведуть у провалля аморальності і сексу, які зображають сучасні письменники на кожному кроці, не приносять нічого доброго, крім великої моральної шкоди. 3743 Театр через артиста піднімає людину з її горем і муками, з її щастям і радощами на таку висоту, з якої нам, глядачам, видно усі її вади, і всю принаду: ми разом з артистом входимо у світ внутрішнього життя, входимо і боремося, разом з ним ми живемо і співпереживаємо усе те, що переживає він сам, що переживає зображувана епоха, суспільство. 3744 Тільки тоді, коли ми разом з артистом ідемо реальними шляхами життя, тільки такий театр, такі п’єси ми сприймаємо, як свою власну долю. 3745 , в ім’я якої пишуть літературні твори письменники, малюють картини художники, створюють музику композитори, повинна бути глибоко вистраждана кожним з них, тільки такій правді ми зможемо довірити наші почуття. Тільки за таку правду ми готові боротися до кінця. 3746 Знайти місце застосуванню своїм силам, знанням, таланту,– ось той виправданий шлях у нашому житті, який веде до успіху справи. 3747 Людина повинна віддаватися повністю мистецтву з такою ж пристрастю, з якою закоханий кидається в обійми своєму щастю. 3748 Ми повинні боротися за все краще, що є в людині. 3749 Деталь, образ, який вихоплює письменник із життя – це лише той сировинний матеріал, із якого ще слід виліпить героя, щоб уже потім відлити його в необхідну форму почуттів, думок, переживань. 3750 Не може бути самобутнього художнього твору, коли в ньому не буде видно свого ставлення творця до зображуваного часу, епохи. 3751 Випадковий факт не може бути типовим явищем. 3752 Ми повинні вчити людину не лише своїми творами, а всім своїм життям, своєю поведінкою, своїм розумом і своєю щирістю. 3753 Для написання визначного твору необхідно мати, крім таланту і зібраного матеріалу, ще й велике працелюбство, вимогливість до себе і що найважливіше: розум і душу. 3754 Книга – це процес мислення і душевних переживань письменника. 3755 Все, що дається легко, без значних труднощів, стає нецікавим і переходить в розряд сумнівних цінностей. 3756 Письменник повинен відображати життя в усій його повноті, проникати в життєві процеси глибоко і мудро. 3757 Творчий процес – це змістовна, наполеглива, вдумлива, з глибоким аналізом праця письменника, художника чи музиканта, під час якого вони відтворюють життя свого народу, роблячи й свій вклад у розквіт рідної Вітчизни. 3758 Беручись за перо, потрібно розуміти свою працю не як легкий хліб, а як служіння народу, для якого потрібно віддавати всі сили, розум і талант, весь вогонь серця; розуміючи літературну працю, як любов до народу, як боротьбу за правду, як участь в соціальних процесах. 3759 Тільки невтомна, самовіддана творча праця спроможна створити величний художній твір і стати справою всього життя письменника. 3760 Творча праця письменника – це складний і водночас радісний, натхненний процес. Ні на хвилинку не зупиняйте нагромадження досвіду, відбору фактів і образів, обдумуючи великі життєві проблеми і дріб’язкові побутові деталі всього того, з чого виростає справжній твір мистецтва. 3761 Письменник виважує свій твір на терезах почуттів. 3762 Художня правда – це саме життя, виражене в образній формі, виважена на терезах почуттів письменника у відповідності із закономірностями розвитку кожного виду мистецтва; це об’єктивна життєва позиція письменника. 3763 Перемога нового над старим неминуча. В боротьбі нового із старим виявляється характер мистецтва, життєвої правди, розкриваються суттєві риси нового обличчя наших людей, їх думок, почуттів, моралі, нові якості життя, народжені в нових умовах. 3764 Коли герой не має яскраво вираженої індивідуальності, через його образ важко розкрити типові явища нашого життя, якими б конкретними фактами він в своєму мисленні не володів. 3765 Активний борець за нове життя прагне змінити загальнолюдські стосунки. 3766 Правдива передача типових характерів у відповідних життєвих ситуаціях необхідна умова розвитку нової літератури. 3767 Цінність художнього твору у його пізнавальному значенні, і емоційному впливі, у високому ідейному задумі. 3768 Художник досягає успіхів лише тоді, коли він в своїй творчості піднімає великі загальнолюдські проблеми, правдиво відображає життя, втілюючи свої задуми в художню форму. 3769 Художній твір – це голос епохи, мудрість рідного народу. 3770 Література покликана поруч з іншими видами мистецтва виховувати повноцінний типовий характер людини в епоху конфлікту двох світових ідей. 3771 В літературних образах повинні втілюватися високі помисли, яскраві почуття, кипуча енергія, душевна боротьба. 3772 Драматургія без душевно красивих, добрих людей просто неможлива. 3773 В мистецтві повинні жити, боротися, відстоювати, сперечатися, перемагати. 3774 Історія літератури і мистецтва завжди була історією боротьби, в якій нове воювало із старим, відмираючим. 3775 Справжнє літературне новаторство завжди іде рука об руку з прогресом і в цьому його незборима сила. 3776 Перш за все потрібно донести до читача ідейно-філософський зміст твору, висловити те, ради чого ти взявся за перо. 3777 Мистецтво не може бути аполітичним. 3778 Література має свої закони, які йдуть паралельно з розвитком соціальних і філософських питань людського життя. 3779 То не поет, що створив свій добробут на стражданнях і горі народу. 3780 Нове ніколи не цуралося цінностей, створених попередніми епохами. 3781 Література кожного народу може розвиватися лише тоді успішно, коли вона збагачується кращими зразками світової літератури, але перш за все опирається на кращі вітчизняні традиції. 3782 Справді велика література виростає завжди з народної творчості. 3783 Найкращі зразки художніх образів беруть з життя і природи. 3784 Письменник повинен бути послідовним, вимогливим до себе і своєї письменницької діяльності, бути зразком громадської поведінки. 3785 Мистецтво часто гіперболізує окремі сторони життя, прикрашає дійсність, щоб люди повірили, що це справжні характери, справжні події. 3786 Якщо мистецтво й загострює життєві ситуації з такою силою, щоб зображуване збуджувало волю для знищення всього мерзенного, що зустрічається в житті, в міщанському її середовищі, – то це його мета, це його покликання. 3787 Письменник – не фотограф. Він силою художніх образів змінює життя на краще. 3788 Нам потрібен такий гумор, така сатира, якою вона складалася віками у середовищі народу, яка їдким сміхом випалювала із життя все негативне, прогниле, омертвіле, все те, що гальмує рух вперед, що заважає бачити гарне і добре. 3789 Монолог – це зброя, якою стріляють у глядачів і поціляють просто у їхні серця, у їхні душі і в їхній розум. Гарний монолог – це удача для драматурга і актора. Це успіх театральної справи. 3790 Монолог – це висловлення найпотаємніших думок, найглибших переживань – засудження недоліків і розкриття суті протиріч. 3791 Монолог – це внутрішня потреба поділитися своїми думками з глядачем, сказати всім те, що наболіло на душі епохи. 3792 Герой наших п’єс – душевно чистий, добрий, совісний, який під впливом тих чи інших обставин іде правильним шляхом. 3793 Соціалізм – це коли люди навчаться нарешті поважати і любити одне одного, разом захищатися проти різного роду авантюристів і державних шахраїв, коли люди будуть чесними і справедливими, коли користолюбство відійде на задній план, а дружба і братерство процвітатимуть. Коли будуть дійсно всі за одного і один за всіх. 3794 Щоб виписати образ сучасника, потрібно показати його душевну боротьбу, ту нову його природу, коли особисте поступається перед громадським, коли процес виховання людини допомагає їй вилізти з трясовини славолюбства, неробства і ліні, показати причину всіх недоліків і шляхи їх подолання. 3795 Завдання мистецтва – показати сьогоднішніх людей, піднесення їх добробуту, їх прагнення до культури, літератури, прогресу, кращих народних традицій, рідної мови. 3796 Сміх – найсильніша зброя проти рутини, проти пережитків минулого, проти всього, що гальмує прогрес. 3797 Точно і сильно зобразити істину, реальність життя – це найвище щастя для літератора, навіть тоді, коли ця істина не співпадає з його особистими симпатіями. 3798 Герої живуть і діють в конкретних умовах. Їх дії повинні відповідати духу епохи, місцевим традиціям. Мова твору повина бути – індивідуалізована, соковита, яскрава. 3799 Сутичка характерів, ідей, боротьба добра із злом – ось що лежить в основі будь-якого класичного твору. 3800 Слава часто приходить після смерті митця: слава тоді заявляє про нього голосно, коли творець уже не може її чути. 3801 Довгий і тернистий шлях до вершин мистецтва – та крихке серце митця. 3802 Талановитий твір завжди відображає події певного історичного відрізку і не позбавлений особистого тепла, сердечної наснаги митця. 3803 Головне право людини – це право на життя, на щастя, на справедливість. 3804 Шлях горіння і боротьби, шлях дії героїв, їх поступків, особистих їх устремлінь повинен бути пов’язаний з усією повнотою життя. 3805 У п’єсі повинна бути дія, а не в’яла розповідь, боротьба ідей, а не пусті слова про право бідних, зіткнення протиріч, характерів, переконань, світоглядів. 3806 Письменник повинен побачити людину в той момент, коли в її свідомості, в її поступках зріє початок боротьби, рішучість змінити старі стереотипи, збагатити себе новими ідеями. 3807 Письменнику, який глибоко вивчив життя, поринув у нього з головою, не доводиться придумувати для героїв штучних рухів; його герої будуть діяти переконливо, самостійно без підпорок, правильно вирішувати питання свого життя, іти до бажаної мети. 3808 Дія, рух – це успіх п’єси, інертність, в’ялість – її загибель. 3809 В класичному художньому творі життєві конфлікти, сутички, протиріччя зображаються через типові характери, створені в результаті глибокого, пристрасного вивчення життя. 3810 Без конфлікту немає напруження. Безконфліктність – велике зло для мистецтва. В п’єсах повинні бути сильні герої, пристрасні поєдинки, які б виховували у глядача волю до життя, прагнення діяти в будь–якій ситуації розумно і зважено, виборювати щастя для себе і для інших. 3811 Створити образ нового героя, сучасника, багатого думками, прекрасного душею, який мужньо долає труднощі і вірить в перемогу своїх ідеалів з справжньою пристрастю, настирливо, з виявом сильної волі, характеру, професійної відданості, непереборної любові до Батьківщини – це повинно бути невід’ємним для літопису часу, свого народу. 3812 Наша література відзначається високою ідейністю, новаторством, пристрастю боротьби, реалістичністю, яскравими образами нових людей, гостротою життєвих ситуацій. 3813 Письменник силою свого таланту створює образи, виховне значення яких незаперечне, а ідеї завжди гуманні з громадянським звучанням. 3814 Для створення життєво правдивих художніх полотен, письменникам потрібно учитися проникати в таємниці людських душ, вловлювати нові форми взаємин в їх стосунках. 3815 Шлях генія устелений або квітами, або колючками. В кінченому рахунку він завжди стоїть вище своїх сучасників, упираючись ногами в граніт сучасності, а головою в небо майбутніх звершень. 3816 Істина, як і совість, повинна бути чиста поза будь–яким сумнівом. 3817 Творчість спопеляє творця, але він знає, що на попелищі своїх надій виростуть троянди духовних багатств. 3818 Геній торжествує над усім сумбуром життя, бо має чітку мету. Торжествує над недоліками, бо він є щирим борцем з усім підлим, злим, нечесним. Геній долає всілякі перепони, бо його творіння належать не лише його народові, а й усьому людству. Посередності намагаються забрати всі нагороди при житті і тільки генії соромляться стояти в одній черзі з ними за мізерними нагородами. 3819 Геній – виразник думок і страждань народних, народного горя, народного смутку, народних надій на краще і стає пристрасним борцем за світлі ідеали людства. 3820 Оповідання стає витонченим художнім полотном тоді, коли воно насичене конкретним змістом, підпорядковане суспільній логіці і кожний художній образ чітко умотивований – і все це полотно освічене високим талантом творця. 3821 Щоб літературний твір жив, потрібна дія, а щоб була дія, повинна бути зміна настроїв, рух героїв, суспільно–моральні враження і, безперечно, конфлікт, як основа сюжетної канви твору. 3822 Хто втрачає здатність зображати правду в мистецтві, той порушує закони самого мистецтва, той не може створити естетично і художньо значимий твір. 3823 Геній веде нас дорогою слави рідного народу. Бо він його літописець, його вірний син по плоті і духу. 3824 Ідея твору – це не якась форма, відокремлена від життя. Вона розкривається в мові героїв, в їхніх діях, поступках і думках, у взаємозв’язку з картинами природи, у гармонійній єдності з музикою і пластикою зображуваного. 3825 Як в основі політики, так і в основі естетики і літератури повинні лежати висока ідейність змісту, правдивість і народність форми. 3826 Учитель живе за себе і за своїх учнів. Якщо ж його зерна мудрості не знайшли у них родючого ґрунту в прагненні до знань – він прожив марно. 3827 Дати правдивий художній образ, дати картину людських стосунків, показати існуючу дійсність в усій величі і новизні, показати складність і багатство життєвих ситуацій – важливе завдання літератури і мистецтва. 3828 Важко зрозуміти людину поза працею, поза її участю в громадському житті. 3829 Письменник, якщо він талановитий, часто вимушений іти проти свого улюбленого класу, а іноді й проти своїх політичних переконань. Більше того, – він повинен викрити вади цього суспільства, показати його моральне обличчя, нікчемність, потворність їхнього життя. І в той же час побачити в одинаках паростки майбутніх епох, образи нових поколінь. 3830 Геній, в якому б суспільстві не жив, яким би не був гнітючим соціально–політичний лад, він завжди знайде належне місце для вияву своїх ідей, знань, почуттів, енергії. 3831 Незалежно від своїх уподобань, силою реалістичного сприйняття дійсності, чіткістю критичного аналізу і синтезу окремої особи і суспільства в цілому, завдяки таланту художника, література виростає із простої писанини в монументальне художнє полотно, на якому, як на квітучому полі, доцвітають квіти вчорашнього, розкриваються бутони сьогодення і визрівають плоди завтрішнього. 3832 Мистецтво повинне носити в собі високу ідею добра і щастя. Мистецтво без думки, без ідеї, що птах без крил. 3833 Ідучи в мистецтво, потрібно його обоготворяти, бо воно існує не лише для вищої насолоди, а й для глибокого пізнання людських протиріч. 3834 Незалежно від того, написаний твір в заперті чи на вільній волі, він повинен нести в собі незгладимі моменти добросовісного вивчення життя, нові думки, нові почуття. Потрібно, щоб твір мав всі здобутки, всі золоті зернинки, які може відшукати в морі людських переживань, добросовісний шукач–дослідник, все те, з чого виплавляється золотий монумент епохи. 3835 Всі фізичні сили, всі палкі поривання, всю велич свого таланту письменник повинен вкласти в полотно свого твору, якщо він хоче мати успіх у читача. 3836 Щирість, правдивість, чесність – це ті елементи твору, які заохочують людей поринути у світ літератури, музики, мистецтва. 3837 Правдивість і стислість, повнота думки, широчінь почуттів – ось що приваблює живу цікавість людей до нового творіння. 3838 Зламати свідомість силою – це знівечити живу картину життя, це порушити нетлінні закони природи, це відкинути суспільство на сотні років назад. 3839 Силою можна зламати епоху, повернути людство навіть до первісного ладу, але технічний прогрес оточуючого світу, філософські і літературні досягнення залишаються нетлінними. 3840 Трагедія – це вираження найстрашнішого, найпотворнішого, найнеприємнішого, найгнітючішого в житті даної епохи, даного суспільства з усіма його найразючішими протиріччями і конфліктами. Показуючи це найтиповіше злодійство даного суспільно–політичного ладу і його економічного устрою, автор закликає народ на боротьбу з цим злом. 3841 Проблеми і конфлікти, які вирішує літературний твір, повинні вкладатися в типові образи художніх полотен. 3842 Несумісність людської натури з проблемами і конфліктами часу породжують трагічне в людській душі, в її характері і почуттях. 3843 Сталінська епоха, як і епоха середньовічного ієзуїтства, як і епоха рабства – це трагедія мільйонів невинних людей, це невиправдане знищення мільйонів заради примх одного політичного невігласа, психологічного ідіота або бездушного бовдура. 3844 Трагедія – це глибокий відчай, це моторошна невпевненість у завтрашньому дні, переконане безвір’я, це непереможний сумнів перед стіною деспотизму, гніту і жебрацтва. Це конфлікт між животінням і усвідомленням великої несправедливості; конфлікт душевний, де правда не може змиритися із злом. І цей конфлікт доведений до абсурду, коли праведна душа, не маючи сил для перемоги, не знаходячи реального виходу з цієї сутички, гине в нерівній боротьбі з потворністю існуючого ладу, з нікчемними, консервативними порядками в суспільстві. 3845 Трагічне – це така життєва конфліктна ситуація, коли нове, що народжується не може пробитися крізь граніт старих понять, стосунків, суєвір’їв і байдужості. І не знаходячи душевних сил для боротьби, гине у сутичці із непереможним злом. Трагічне – це більше душевна слабкість, психологічний злам, що веде до фізичного падіння; це скоріше незрілість і непевність ідейних позицій. Духовна безпорадність і фізична неміч, що не знаходить вихід із суспільного конфлікту. 3846 Трагічне – це соціальний відчай, коли людина не може знайти точку прикладання своїх духовних і фізичних сил у боротьбі із злом і суспільними вадами. 3847 Якщо гине старий світ з усіма його ідейними позиціями, то тут ми швидше зустрінемося з елементами і фактами героїчного або комічного, аніж трагічного. 3848 Трагедія – це загибель носія нової, прогресивної ідеї, яка тільки народжується, але спроможна зробити значні зрушення, великі соціально–історичні зміни в умовах, коли оголюються основні життєві вузли, коли наступає епоха великих філософських, етичних, політичних і суспільних переоцінок. Коли старий світопорядок, як світосприймання цілого комплексу ідей, валиться. Але нове ще не спроможне вистояти у боротьбі із старим, прогнилим. Герой не в силі витримати натиску реакції, знущання, рабського становища і зрештою гине. 3849 Трагічна доля героя стає закликом до згуртування всіх однодумців, всіх прогресивних сил до боротьби із злом. Трагічний герой гине, але залишається надія, що його думки стануть прапором великих майбутніх соціальних перетворень, що його прагнення до кращого життя підхоплять тисячі мускулястих рук і гордо понесуть його передові ідеї у майбутнє. 3850 Загибель трагічного героя – це не страх перед долею, а перемога, яка неминуче прийде за полеглими у боротьбі із злом. Але це вже перемога ідеї. 3851 Вбачати трагічне в ситуації стосунків між батьками і дітьми не обов’язково. Тут може бути елемент трагічного. Але більше всього просто є боротьба нового, прогресивного із старим, рутинним життям. І в цій боротьбі гине людина, яка могла б загинути і в будь–якій іншій драматичній конфліктній ситуації. Трагічне – це не тільки загибель героя, а й трагедія самого суспільства, в якому він живе. 3852 Трагедія – це коли час і люди в ньому ще не готові зрозуміти героя, не сприймають його ідей. Коли смерть його стає незвичайною і невідворотньою, виходить за рамки буденності, а поступки – майже злочином проти суспільства, громади, окремої людини, хоч сама поведінка героя виправдана часом, співзвучна з традиціями, мораллю епохи, даного суспільства. 3853 Ми не повинні сприймати загибель кожного героя, як трагедію. Трагедія може мати комічну зав’язку і трагічний кінець. 3854 Трагедія вище, ніж смерть окремої людини. Це трагедія цілих поколінь, окремих прошарків населення, окремих класів, які гинуть у боротьбі за торжество добра, торжество правди, торжество життєвих ідеалів. 3855 Класичний твір – це історія цілого народу або певного класу, це боротьба прогресивного з реакційним, це, зрештою, випукла художня картина, яка сприяє за допомогою художніх образів зрозуміти час, в якому живуть і борються герої. 3856 Омертвілі ідеї – це шлях в нікуди. Вони гальмують суспільний розвиток, потребують заміни, руху вперед. Вони вступають у протиріччя з новими проявами прогресу, які призводять до трагічних ситуацій. 3857 Не всяка смерть – трагедія. Трагедія, – це коли гине передове, прогресивне, яке може бути взірцем для нинішніх і майбутніх поколінь. 3858 Там, де розпускають слюні, виявляють наївність, сентиментальність, там важко знайти трагічне; там ближче до сміху, гумору, комізму. 3859 Трагедія – це загибель кращих надій, думок, почуттів при абсолютній байдужості оточуючого середовища. 3860 Трагічне закладене в самій епосі, в породжених певним соціальним середовищем історичних колізій ладом в стосунках і в конфлікті всіх несумісностей з природою розумних речей, добротворної логіки. 3861 Коли люди миряться з існуючим гнітом – це не трагедія, а рабство, яким би воно гнітючим не було. А коли починається боротьба з підлістю, злом, насильством, починається боротьба не на життя, а на смерть, тоді й виникають ситуації, які часто супроводжуються трагічними подіями. 3862 Коли в народженні нового, прогресивного старе вбачає зло, і всіма силами намагається затоптати паростки нового і має достатньо для цього сили – ось тут і починається трагедія. 3863 Трагедія не в тому, що не поділивши чогось, зарізав брат брата; трагедія у витоках такої психології, таких ідейних і моральних цінностей, при яких стає можливою подібна ситуація, коли добро не може переконати, а зло не може зрозуміти і змиритися із справедливою логікою. 3864 Художник слова чи пензля – це вони через призму свого бачення життя, в якій переломлюючись, світ отримує своє веселкове, різнобарвне зображення на небі людських надій. І ми одержуємо об’єктивну правду, пропущену через сито суб’єктивного світосприймання. 3865 Правдива книга дає широке узагальнене полотно, малює картину, яка спроможна перевернути уяву, змінити психологію людини, показати шляхи вирішення філософських і соціальних проблем. 3866 Гостре відчуття життя в безперервному русі історичних подій, в зіткненні соціальних протиріч, в торжестві громадського над особистим, в ствердженні перемоги суспільного над індивідуальним, – ось у чому повинен виявлятися талант письменника. 3867 Становлення нового завжди проходить в жорстоких сутичках із старим, з тими недоліками і вадами, з тими кайданами, якими ще побрязкує уже нікому не потрібний ненависник, але ще живий і до зубів озброєний, жорстокий і ядовитий. 3868 Новий суспільно–політичний лад, нова історична формація, її ідеї та ідеали повинні бути наповнені значно вищим змістом, ніж попередня, хоч елементи старого, якими б дрібними вони не були, завжди будуть залишатися і в новому суспільстві. Як у лісі, де поруч з молодняком доживають і трухляві дерева. 3869 Мета письменника – розкрити всі колізії боротьби за майбутнє людського суспільства, побачити в сьогоднішньому завтрашній день, перспективи великих перемог крізь окремі втрати. 3870 Література і мистецтво, якими б прогресивними не були, яких би життєвих позицій вони не дотримувалися, які б ідей не проповідували, вони є об’єктивним або суб’єктивним відображенням дійсності і в більшій чи меншій мірі несуть елементи реалізму. Тільки в одних творах об’єктивна реальність відображена яскравіше, опукліше й повніше, в інших стушована, бліда, менш помітна. В одних – світ суспільних відносин є всеохоплюючим матеріалом, з якого вирізьблюються образи, картини, герої, в інших життєвий матеріал використовується лише частково, для окремих деталей. 3871 Ми починаємо з того, до чого йшли наші предки, щоб пливти через незвідані глибини життя, щоб пізнавати, а не тупцюватися на місці, щоб страждати і виборювати право діяти і жити вільно, відчувати правду і об’єктивно мислити. 3872 Образ, відірваний від життя, від історичних реальностей, мертвий. 3873 Образ буде реалістичним, якщо в ньому переважатимуть елементи життєвої об’єктивної правди, коли його дії будуть підпорядковані історичним і соціальним реаліям, коли він є згустком філософських, етичних і естетичних понять даного суспільства, народу, нації, класу. 3874 Щоб створити художню епопею, потрібно мати гострий зір і працелюбний, терпеливий і чесний талант, який би допоміг відобразити всю повноту, всю глибину зображуваного об’єкта. 3875 Реалістичний художній образ – не що інше, як узагальнене зображення природного конкретизованого революційно–наукового, історичного процесу або його частини; тієї зброї, що змінює життя, світ ідей, світ понять. 3876 Будуючи літературний палац, письменник повинен думати не лише про привабливість парадного входу, а й про фронтони, пілястри і вугли, які б були такими ж реалістичними і правдивими в зображенні, як і всі інші деталі нового твору. 3877 Типове – це все найяскравіше, це згусток цілого ряду характерів, соціальних та історичних явищ, найгостріші моменти протиріч, які вже не можна сховати, а прийшов час його викривати й оновлювати. Типове – це те нове, найхарактерніше для даної ідеї, соціального класу, маси, яке чітко визначає шляхи подальшого розвитку. Типове – це й та найбуденніша середина, яка до старого вже привикла, хоч і не може повністю з ним змиритися, а нове ще для неї не народилося і є незрозумілим, боїться або не сприймає його в усій повноті розуму і серця. 3878 Літературний твір – це дистанція між новим і старим. Герой – це втілення життєвої реальності у живу дію. 3879 Національне – це єдність людей на географічній, історичній, економічній, психологічній основах, які живуть, діють, творять, розвиваються і гинуть в залежності від внутрішніх і зовнішніх обставин. 3880 Герой відстоює інтереси свого класу, свого середовища. Це уособлення психології тих розрізнених частинок суспільства, які становлять середовище, звідки він сам родом. Він є часточкою великого механізму життя. 3881 Письменник повинен бачити дійсність в її революційному розвитку. Нове повинне перемагати над старим, яким би воно сильним ще не було. 3882 При будь–якому об’єднанні людей в клас, в націю, в наймогутнішу державу, маса народу завжди складалася з одиниць, кожна з яких має свій характер, психіку, волю, талант, мрію. Розкрити найцікавіше в характері окремої людини, яке може стати типовим взірцем доброго, гуманного, прекрасного – ось завдання літератора, художника, композитора, науковця. 3883 Стверджувати позитивині ідеали, образи позитивних героїв, борців за народні інтереси, не обмежуватися реальною дійсністю, а бачити перспективу, уміння заглянути в майбутнє, в завтрашній день – такі тенденції, така мета нової літератури. 3884 Письменник – літописець свого часу, свого народу. Це людина з багатою фантазією і об’єктивним мисленням. 3885 Талановитий письменник не обмежується рамками свого класу, свого середовища. Він іде далі, досліджує глибинні коріння правди і кривди, добра і зла, щастя і горя, кохання й розлуки, життя і загибелі; малює перспективу, або зображає реальні можливості для її розвитку. 3886 Через літературні образи ми пізнаємо життя окремих класів і народу в цілому, еволюцію розвитку типових індивідуумів, рух думки, цілісність правди. 3887 Образи і думки літературних творів – це кохані діти письменника. Якщо ж він їх не любить, то не може бути й нашої любові до них, не може бути й цікавого твору, художнього полотна. 3888 Як мати, що щиро любить своїх дітей, не говорячи про свою закоханість у них, так і письменник не висловлює свого ставлення до героїв власних творів. Всі герої твору для нього – рідні діти. 3889 Література, мистецтво, наука – кожна з них по-своєму рупор правди, голос народу. 3890 Художній твір не сприймається читачами, коли він не несе в своїй основі ідейну переробку світу і не має позитивного виховного значення. 3891 Література на те й існує, щоб художніми засобами через художні образи показати людей нового типу в усій їх величі. Типові образи твору можуть служити гарним прикладом і об’єктом наслідування для великого загалу людей. 3892 Література, мистецтво, наука повинні допомагати викорінювати те, що заважає нормально жити, що омертвляє думку, що гальмує прогресивні процеси, рух вперед. 3893 Спекуляція не може процвітати там, де відсутні для неї умови, де вона гине від конкурентоздатності держави. 3894 Обов’язок митця – реально відобразити життя, його протиріччя, непримиренну боротьбу нового із старим, замшілим, заскорузлим, потворним. 3895 Мистецтво покликане возвеличити життя яскраве, мужнє, мудре. Визволити правду і покарати зло. 3896 Творець повинен зображати і пропагувати всеохоплюючу, могутню, всюдипроникаючу, всеоздоровлюючу і оновлюючу працю. 3897 Серед тих мільярдів посередніх людей непомітними стають прекрасні, надзвичайно добрі, мудрі, щирі і справедливі люди. Вони губляться, як окремі квіточки в зарослях б’урянів. 3898 Якщо люди епохи глухі до прекрасного, коли в них відсутня гордість за себе і весь народ, то рабство неминуче. А для справедливих і чесних цей гніт помножується, подесятеряється. 3899 Світ, що створює художник, повинен служити для радощів людей, для розквіту їх талантів, для свіжості світосприймання, для щастя рідної Батьківщини. 3900 Бути правдивим і чесним, принциповим і гордим за свій народ дуже дорого коштує, а найчастіше платять за це кращі люди планети своїм життям. 3901 Майстерність – це уміння освоїти новий життєвий матеріал найновішими художніми засобами і найпрогресивнішими методами. 3902 Правдивість художнього образу, характеру виявляється в показі тих життєвих ситуацій, в яких цей характер ми можемо побачити найяскравіше. 3903 Без щоденного, кропіткого вивчення видатних зразків мистецтва, літератури, науки навіть найталановитіший не зможе досягнути вершини майстерності. 3904 Мужність і воля, бадьорість духу і всеохоплюючий оптимізм, ясність мети і безкорисне служіння інтересам народу і Батьківщині, безстрашність і безпощадність до ворогів, уміння переборювати труднощі, твердо і без зазнайства відноситися до себе – це ті якості, які притаманні людині об’єктивній і чесній, людині своєї епохи, яка прагне прогресу, щастя і миру між людьми. 3905 Людина, що не пов’язала своє життя з життям свого народу, з його долею, працею, боротьбою за кращі ідеали – пустоцвіт на грандіозному полі народного життя. 3906 Вічної пам’яті народної може заслужити лише той, чиє життя було повністю віддане людям і серце його завжди билося в єдиному ритмі з серцем любимої Батьківщини. 3907 Хто не зробив нічого для народу, той не може сподіватися на народну пам’ять. 3908 Література допомагає нам краще бачити, повніше відчувати, палкіше любити свій народ, свою Батьківщину. 3909 Яскравий художній образ можна створити лише в результаті глибокого проникнення в характер епохи, в психологію часу, і за допомогою художніх засобів уміло передати це людям. 3910 Без гострої конфліктної ситуації літературний твір буде блідим і не справлятиме ніякого враження. 3911 Не смакування недоліків, а викорінення їх на прикладах позитивних героїв, на їх боротьбі із злом, на вихованні в людині добра і справедливості – ось справжня мета літератури і мистецтва. 3912 Провідні герої нашої літератури – це носії високої моралі, великих, перетворюючих соціальних змін, що ведуть до нових вершин, до нових перемог. 3913 Ідеал – це не мертвий абсолют. Він змінюється в залежності від умов, часу і прогресу. Удосконалюється разом з удосконаленням соціальної структури, характеру нації, технічного прогресу, в залежності від змін ідей, які ведуть людей до цього ідеалу, в залежності від цілого комплексу питань і проблем, які виникають в процесі людського спілкування, в процесі змін практичної діяльності людей, їх моральних, етичних та естетичних переоцінок. 3914 Внутрішня боротьба – це сутичка ідей, понять, людських характерів, подолання недоліків в ім’я матеріальних і духовних цінностей. 3915 Зав’язка п’єси – це ясна психологічна експозиція характерів героїв. 3916 В основі літературного твору лежить увага до людини, до її внутрішнього світу, ставлення її до рабства і волі, до добра і зла. 3917 Якщо в літературному, художньому, музичному творі сюжет розвивається захоплююче, коли увага читача приковується і він напружено жде подальшого розвитку подій – такий твір не потребує якихось особливих пропагандистських чи рекламних зусиль. 3918 Мова літератури повинна бути барвистою, яскравою, захоплюючою. 3919 В пресі, літературі, мистецтві, науці повинен переважати голос правди, совісті, чесності; конфлікт тут повинен виражатися у боротьбі з негативними явищами суспільного життя. 3920 Читач завжди жде від письменників відповіді на питання, які виникають в житті. Щоб це були не просто фотографії окремих епізодів, а глибоке осмислення явищ життя, боротьби нового із старим, і нарешті перемога нового, передового, прогресивного. 3921 В зображенні життя, письменник повинен виявляти себе не простим і бездушним мертвим фіксатором подій, а живим, активно аналізуючим, синтезуючим, думаючим і навіть мудрим літописцем часу; бути на вістрі епохи, посередником і суддею вчорашнього і сьогоднішнього, до певної міри провидцем і проводирем у завтрашній день. 3922 Світова класика завжди боролася за кращі ідеали, прогресивні, світоглядні позиції, руйнувала старі ідеї і відживаючі стереотипи, застарілі погляди; ставила нові проблеми, вирішувала життєво необхідні питання; таврувала зло, трощила самодержавні монархічні режими, сміялася над недоліками і плакала над загибеллю добра і краси; породжувала великі почуття, закликала любити одне і ненавидіти інше. 3925 Класика на те й існує, щоб ми рівнялися на її кращі зразки, училися жити і помирати за кращі ідеали людства. 3924 Кращі зразки літератури, мистецтва, музики, науки завжди стверджували високі ідеали свого часу, створювали образи мужніх і безстрашних борців за них. 3925 Людей будь–якої епохи прикрашає чесність, праця, щира любов і готовність боронити і берегти від зла нашу прекрасну планету. 3926 Прогресивна література завжди боролася за все найкраще, що є в людині. 3927 Кожен письменник, яким би він не був об’єктивним, завжди висловлює своє суб’єктивне ставлення до зображуваного. 3928 Письменник обов’язково повинен мати своє творче обличчя: своє ставлення до сучасності, свої прагнення майбутньої перебудови світу, суспільства, класу. 3929 Письменник, який не вистраждав художніх образів, особисто глибоко не відчув їх життєвих потреб, величі правди – не може сподіватися на успіх. 3930 Знайти себе в суспільному житті – це ще не означає знайти точку прикладання своїх сил, за допомогою якої ти можеш вижимати для себе найбільше, найкраще і найнеобхідніше, а це означає знайти прикладання свого таланту там, де він принесе найбільше благо твоєму народові, твоїй Батьківщині, де він може найбільше розкритися. 3931 Революційна боротьба перетворилася в боротьбу напруженої праці за перетворення всіх багатств держави у добробут народу. 3932 Герой художнього твору – це справжня людина, яка твердо стоїть на планеті, яка бореться за світлі ідеали, яка думає і виявляє незбориму гордість за свій народ, націю, клас. Він завжди є виразником найхарактерніших рис свого часу, свого класу, з індивідуалізованим характером і діє відповідно до умов. 3933 Книги – це озера, моря, океани людського духу в залежності від того, як глибоко письменник пірнає в життя і як мудро його і пластично переплавляє у художні образи. 3934 Книга – це учитель життя, це джерело сили в боротьбі за перемогу добра і справедливості. 3935 Життя залишається буденним до того часу, доки воно не народжує генія, магічна праця якого перетворює звичайне життя у героїчні сторінки. 3936 Книга – це мудрий учитель, чесний і вірний супутник, щирий і добрий порадник. 3937 Життя щоденно народжує нові ситуації, змінює людину і суспільство, психологію і характери, виділяє слабкості і силу, падіння і перемоги, незвичайне і буденне, що стає потім живим матеріалом для історії, для книг. 3938 Геній – це перетворююча сила природи і суспільства, це двигун прогресу, еволюції життя, філософії, поезії, естетики і людських стосунків. 3939 Природа і людина дають безмежність тем і безцінні матеріали для письменника, художника, музиканта, науковця. І тільки поганий політик прагне пригальмувати життя, щоб краще керувати суспільством, народом, нацією, більше виявляти варварства, гніту, щоб поневолити, закабалити людей, зробити їх, якщо не вічними, то хоч тимчасовими рабами, лакеями, безвідмовними виконавцями його волі, його примх, його гонористих і нечесних бажань, славолюбства, ідолоприхильності. 3940 Письменник, озброєний передовою ідеологією, загартований у соціальних битвах, здатний слухати пульс свого народу, гострим зором, мудрим розумом, може швидко в середовищі цілком буденних сучасників знайти, виділити і змалювати типовий образ героя сьогодення, виписати характерні його риси, вручити йому прапор борця і пророчими його устами сказати правду на весь світ. 3941 Людина з усіма її справами, турботами, мріями є лише сировинним матеріалом для майбутніх полотен справжнього митця. 3942 Ми намагаємося наслідувати кращим героям, кращим зразкам літератури і мистецтва тому, що вони не схожі на буденних сучасників, і це наший закономірний потяг до кращого, величнішого. Це наш святий борг перед людством, священне очищення перед прекрасним пророцтвом письменника, художника, композитора, науковця, талант яких і покликаний вести нас до щасливого майбутнього, такого прекрасного і бажаного, такого високого і благородного. 3943 Ми повинні виробляти в собі, в своїх характерах ті позитивні риси, які нам дала прогресивна класична світова література, яка і вбачала свою мету у вихованні людини майбутнього і в подоланні всіх суспільних вад та недоліків окремо взятої людини. 3944 Позитивні герої світової мистецької класики – це приклад для наслідування багатьох сучасних і прийдешніх поколінь, позитивні риси яких повинна виробити в собі кожна порядна людина. 3945 Якщо минулі покоління давали геніїв–одинаків, які пробивалися крізь морок соціальної ночі, то нинішні покоління мають можливість засвоювати досвід талантів і виробляти духовні та матеріальні цінності масовим тиражем. 3946 Головний геній сучасності – це творчість мільйонних мас, спрямована на створення добробуту людей цілих континентів, держав, народностей, піднесення їх культурного рівня, розвитку мов, як основи духовних цінностей світової цивілізації, розвитку їх філософської і громадської думки. 3947 Людство повинно нарешті виробити моральний і духовний кодекс, який був би взірцем високої моралі, який би примножував щастя і справедливість, на який би рівнялася кожна соціальна структура найменшого колективу, кожного громадянина великої справді багатонаціональної держави, якій горде найменування – Земля. 3948 Письменники, використовуючи глибинні пласти життя, в яскравих образах, на широкому полотнищі епох, в долях людей і цілих поколінь, що приходять на зміну одне одному, зобов’язані зафіксувати зростання, становлення того класу, що очолює революційний рух всього людства у поступальній ході до майбутніх соціальних вершин. 3949 Без типових узагальнень мистецтво існувати не може. Якою б не була панорама, що охоплює мистецтво, вона залишить місце для майбутніх ще яскравіших духовних творінь. 3950 Ми повинні зображати життя глибоко, багатогранно і правдиво в яскравих художніх образах, які б хвилювали, кликали, міняли на краще рух всього суспільства вперед. 3951 Без уважного і глибокого вивчення нового не зрозуміти і самого руху вперед, і всю дійсність з її закономірностями. 3952 Література, як і будь–яка інша творча справа, не може розвиватися, не опираючись на уже створені геніями людства шедеври. 3953 Пролетарська література – приклад глибокого вивчення і проникнення в життя мозолястого робітничого класу, справедливого і узагальнюючого його зображення в типових долях, в яскравих характерах. 3954 Художник всією силою свого таланту і найяскравішими художніми засобами повинен накинутися на відсталість, рутину, бюрократизм, на всі недоліки, на всі моральні і психологічні вади, які заважають нашому подальшому рухові до чесності. 3955 Для простої людини перспектива комунізму ближча, ніж перспектива потойбічного раю. Ось чому переважна більшість людей залишаються в основному атеїстами. Справжнього грамотного атеїста можна вважати віруючим. Атеїзм – це таж релігія тільки релігія реального життя. Це щира віра в справедливість на Землі. Прийде час і буде збудована велична церква – Церква атеїста, Богом якої, мабуть, будуть вважати Леніна. 3956 Ми повинні оберігати дітей від дурману забобонів з такою ж пристрастю і непримиренністю, як і оберігати їх від куріння, алкоголізму, вживання наркотиків. 3957 Боротьба з суєвір’ями – є частиною нашої боротьби за духовне здоров’я людини. 3958 Характер героя – це його поведінка в тому середовищі, до якого він належить, в тих ситуаціях, де він живе, діє, бореться. 3959 Через позитивних героїв письменник викриває негатив нашого життя, таврує старе, зітліле на смітнику історії. Він вважає щоденним своїм обов’язком очищати суспільство від бруду. 3960 Світлі мрії і чисті устремління повинні керувати всіма творчими лабораторіями, які покликані виховувати, вирощувати, змальовувати процес народження нового, щирого, людяного. 3961 Письменник може допустити помилку, – все це вибачить читач, – але ніколи не вибачить народ неправди, життєвої фальші, нещирості, а найбільше підлості, зради інтересам народу, ницості і лакейства. 3962 Не потрібно спрощувати, применшувати боротьбу проти відсталого, відмираючого: не потрібно применшувати правди і права найнижчих верств на своє самовизначення і своє вільне існування. 3963 Переважна більшість невдач письменників, художників, композиторів іде саме від поганого знання матеріалу – того ґрунту, на основі якого й повинні розгортатися події, зображатися типові життєві моменти. 3964 В драмі розкривається глибокий, змістовний конфлікт і напружений сюжет, який стає цікавішим тоді, коли він розвивається не за наперед створеною схемою, яку глядач міг би передбачити, а відбувається процес складної боротьби характерів, із яких вимальовується велика людська єдність суспільних ідеалів і протиріч. 3965 Драма стверджує правдивість у відображенні життя, закоханість у працелюбну людину, творця нового і віру в його творчі сили, в перемогу його великої справи. 3966 Щоб писати правду, потрібно щиро, самовіддано і глибоко її любити. 3967 Любов і ненависть – це дві сторони серця письменника, митця; це дві алмазні грані його душі, де одна не виключає іншої, як не може жити верхівка дерева без кореня, як не може бути тіні без сонця. 3968 Писати про життя народу, окреслюючи лише одне із людських почуттів: любов чи ненависть – це одинаково, що позбавити твір життєвої правди. 3969 Любов і ненависть в людському суспільстві взаємно не виключаються: вони живуть поруч. Без такої взаємної полярності не існує життя. 3970 Якщо книга – це згусток колективного досвіду, то ми її активні учні. 3971 Книга наближає людину до ідеалів життя, робить її господарем світу. 3972 Мистецтво не любить неправди і пустоти. Правда для мистецтва – це повітря, без якого воно не може жити. Мистецтво – у вічному русі. 3973 Письменник, як і будівельник, створює те, що необхідне людям. Тільки письменник будує палаци духовності, де вирують пристрасті людських душ, характерів, високої моралі. 3974 Геній той, хто не жаліючи життя, енергії, весь свій талант присвячує звільненню людей від темряви рабства, сваволі суєвір’їв, гніту таємних і явних сил зла і насильства. 3975 Великий письменник охоплює велике поле життя. Але всієї багатогранності життя ніякий геній охопити не може. 3976 В історії мистецтва щасливий той геній, в якому поєднано великий талант з геніальною натурою, незборимим бажанням працювати творчо і без вагань. 3977 Література завжди несла, а в нових умовах високоцивілізованого суспільства тим більше несе на крилах своїх художніх образів всю правду боротьби і звершень, всю силу героїзму і високих ідеалів того народу, культуру якого вона представляє, і несе далеко за межі рідної Батьківщини. 3978 Література відображає волю, вболівання та інтереси всіх жителів Землі, які борються за світле майбутнє людства. 3979 Праця кожного митця повинна бути глибоко ідейною, глибоко народною, бойовою і сильною, яка б несла заряд добра і не поступалася перед злом, впливала на серця і душі людей, піднімала їх настрій і давала наснагу для майбутніх перемог. 3980 Розвиток літератури відбувається в безперервній і непримиренній боротьбі з усілякими залишками старих, відживаючих форм, які гальмують розвиток ідеологічних течій, які спотворюють дійсність і правду. 3981 Художник, який повністю проникся розумінням всіх проблем свого героя, розумінням його мети, його ідеалів, поєднавши своє бачення світу з устремлінням зображуваного образу, зумів знайти виразні та яскраві художні засоби за допомогою фарб і слова для створення реалістичного образу цього героя, такому письменнику забезпечений успіх. 3982 Типове – це основна сфера вияву приналежності героя до певного класу, певного ідеологічного спрямування в літературі та мистецтві. 3983 Не можна створити нового позитивного героя, якщо не втілити в нього реалістичної правди життя, не підняти в своєму світосприйманні його до чистих людських ідеалів, не поставити його поруч з передовими борцями за світле майбутнє, не досягнувши і не освоївши при цьому художньої досконалості, не засвоївши досвіду кращих зразків прогресивної світової художньої літератури. 3984 Примітивні літературні твори, в яких зображувані події надумані і брехливі, а реальне життя показано в примітивному спотвореному вигляді, такі твори матимуть негативний резонанс, люди їх не сприймуть всерйоз. 3985 Письменник повинен ясно розуміти, чиї інтереси він представляє. Добре пам’ятати, що інтереси літератури є інтересами самого народу. 3986 Неясність світогляду письменника зводить всю його творчість нанівець. 3987 Тільки той письменник, у якого тісний зв’язок з народом, може створити високохудожні твори. 3988 Література і мистецтво, які не мають ясної мети і не визначили свою роль в житті народу, не можуть завоювати загальне визнання. 3989 Форма в мистецтві – це матеріальне втілення духовних цінностей, ідей, почуттів народу у художніх образах. 3990 Особисте життя – це сукупність всіх фізичних, духовних, психологічних та ідейних факторів, а також умов, в яких перебуває людина. Воно саме по суті ціле і неподілене, в той же час нерозривне в єдиному морі суспільного життя. 3991 Література, як і журналістика, – пристрасний і сильний голос народу. За їх допомогою звертаються до сучасників і до майбутніх поколінь, збуджуючи в людей горду радість за сучасників, переконаність в їх моральній чистоті і високій духовній красі, бажанні боротися за прекрасні ідеали миру, волі, демократії. 3992 Великий художник слова не може віддати на суд читачів примітивні думки, швидко спечені спостереження і висновки. Він розуміє, що лише повноцільний образ виховує людей і працює над твором доти, доки не доб’ється глибини правдивості, художньої повноти і завершеності. В цьому й сила класичної літератури, кращих творів сучасності. 3993 Той літературний твір сильний, який кличе на подвиги, окрилює душу людини, надає бадьорості, сміливості, віри в свої сили, надихає почуттями патріотичної гордості за свій час, Батьківщину, за кращі ідеали людства. На прекрасних літературних зразках виростають сильні і мужні люди, що не бояться труднощів і готові жертвувати власним життям в ім’я високих людських принципів та прогресивних ідей. 3994 Почесна справа літератури – виховувати нову людину, безмежно віддану рідному народу, Батьківщині; спрямовувати її сили в русло боротьби з байдужістю, підлістю, злом. 3995 Гарна книга – це школа людської мудрості, вихователь прекрасних почуттів, зразок високої моралі. 3996 Сміх всесильний: він несе і бадьорість, і радість, і задоволення життям, і щедрість духу, і сміливість поглядів. Сміх примушує замислитись (якщо це не злорадство), сміх виправляє помилки (якщо це не брехня), сміх несе користь (якщо це не зловтіха). 3997 Письменник відшукує таких героїв, слова і справи яких розкривають авторський задум. 3998 Автор літературного твору – це не спокійний спостерігач, а безпосередній і активний учасник процесу становлення нового, боротьби з рутиною, відсталістю, суєвір’ями. 3999 Байдуже ставлення письменника до своїх героїв, викликає байдуже ставлення читача до книги. 4000 Поряд з високими ідеалами завжди жили дріб’язковість і нікчемність, які всією затхлістю свого замшілого життя намагалися задушити світлі паростки будь–якої геніальності і прогресу. 4001 Література – це картина, вигаптувана із кращих ідеалів нашого життя. Це історичний грунт, на якому виросте майбутнє народу, окремої соціальної групи. 4002 Якщо в серці письменника не буде горіти факел великої закоханості в рідний народ, його літературний твір не запалить душі людей. Тільки маючи мудрість, зможе він напоїти нею спраглих до знань. Тільки кришталево чистий душею має право учити інших добропорядності. 4003 Геніальний твір – це велика лабораторія, в якій виробляються норми людських стосунків і створюються еталони людської добропорядності, чесності, високої моралі і правди, на які будуть рівнятися десятки прийдешніх поколінь. 4004 В класичних творах літератури і мистецтва народ учився, як жити сьогодні і ясно бачив своє майбутнє. 4005 Мистецтво відстає від життя тоді, коли воно позбавлене радісних перспектив. 4006 Той, хто помилився і не зробив необхідних і правильних висновків, той помиляється двіч, той позбавлений почуття реальності життя. 4007 Література – універсальний інструмент, за допомогою якого можна було б творити щастя для народу. Якоюсь мірою його намагалися застосувати при соціалізмі. При капіталізмі література, як і мистецтво в цілому, служать засобами для розбещення народу, деморалізації молоді. 4008 Завдання літератури не тільки зображать нове, а й сприяти його перемозі. 4009 Віра в силу і розум людини, віра в перемогу світла над темрявою ось той життєстверджуючий характер класичної літератури. 4010 Священна революційна пристрасть нашої літератури повинна виявляєтися не лише у вихованні високих патріотичних почуттів, а й сприяти єдності могутнього табору миру, демократії, братерства; стверджувати солідарність трудящих, виховувати пристрасне горіння до правди, добра, щастя, яке б виключало будь–яку експлуатацію людини людиною. 4011 Найяскравіший талант не розквітне, якщо він не буде живитися чарівними водами з народних джерел життя. 4012 Вирішальне значення має та позиція письменника, драматурга, поета, при якій виробляється позитивний ідеал для суспільства. 4013 Класики творять прекрасні художні образи не лише для своєї нації, свого народу, а й для всього людства. 4014 Мистецтво напоює правдою не тільки розум, а й серце людини. 4015 Читач жде від літератури зображення такого життя, яке б імпонувало його думкам, його настроям, поєднувало в собі і цікаві незвичайні моменти людської долі, і героїчні мрії, і задушевність їх почуттів, і духовне багатство, і умови, які б збуджували людські поривання до прогресу і щастя. 4016 Прекрасна література завжди чомусь учить, виховує, мобілізує життєві сили, радить, збагачує розум мудрістю, серце почуттями. 4017 Талант письменника на те й даний, щоб осмислити дійсність в її стосунках з правдою. І все це потребує яскравого вираження в художніх образах в той момент, коли вона, як гість, вже стукає в серця кожного, і жде свого пророка. Яка й повинна пролити світло на ту темряву, яка заважає рухатися вперед. 4018 Стверджувати правду в літературі письменник може тільки з чистою душею, лише тоді вона зможе прижитися в людських серцях. 4019 Могутній талант виростає з народу і стає генієм тоді, коли він освітлює життя з середини, яскраво і неповторно. 4020 Твори письменника тоді стають необхідними для народу, коли вони роздмухують іскру правди у велике вогнище необхідності. 4021 Читач – гарний друг книги, коли він її шанує і береже, і стає ворогом, коли серце його залишилося байдужим після прочитаних сторінок книги. 4022 Письменник – це учитель, який покликаний вірою й правдою служити людям. 4023 Тільки правдиве зображення дійсності в її революційному розвитку, глибоке проникнення в життя, в почуття і думки людей робить художній твір цікавим і правдивим. Художній твір, який надихає людину на творчу працю, виховує в нього високу мораль, викликає бажання зробити і свій внесок у спільну народну справу, тільки такий твір буде всією душею сприйнятий читачем. 4024 Мудра і корисна книга завжди з народом, допомагає йому боротися і жити, будувати прекрасні палаци майбутнього. 4025 В ідеологічній боротьбі автор книги повинен займати чіткі позиції, на якій стороні він воює. Якщо книга пройнята світлими ідеями гуманізму, закликає засобами художнього мислення до боротьби за мир, дружбу і взаєморозуміння між народами нашої планети, виховує оптимістичну віру у світле майбутнє людства, такий автор цілком народний і його книга заслуговує на увагу. 4026 Показати народ, як творця історії, як господаря своєї країни, в живих образах розповісти зарубіжним читачам правду про нову людину, будівника миру і щастя на землі – така мета нашої незалежної літератури. 4027 Чисті душевні якості, відчуття краси і щастя завжди будуть пробиватися синіми пролісками у наші душі із сторінок гарних книг. 4028 Типове в наші країні становить те, що проста людина в її конкретності дій, духовно росте і свідомо бере участь в історичній справі підвищення продуктивності праці, шляхом інтелектуального сприйняття всіх процесів нашого життя. 4029 Письменник – найяскравіший представник народу, виразник його громадянства і патріотизму, історичними умовами поставлений на передній край боротьби 4030 Література – духовна скарбниця народу, його честь і слава, – ось чому така висока відповідальність письменника перед читачами. 4031 Та держава мудра й велична, де кожен громадянин її становить гордість і честь народу, є його невід’ємною часточкою. Де ж народ пригнічений, задавлений, така держава ніколи не викликала захоплення і поваги. 4032 Наша держава могутня величчю простих але гордих своєю працею людей – трудівників, воїнів, мислителів, оновлювачів землі. 4033 Ми створюємо прекрасне вже сьогодні, а за нами ще прекрасніше майбутнє, бо ми перетворюємо в життя ідеї, які виношувало людство крізь віки сваволі і рабства. 4034 Нове життя потребує і нових образних форм, за допомогою яких відбувається його втілення у художні твори. 4035 Щоб писати високохудожні твори, потрібно добре знати історію нашого героїчного народу, жити його сьогоднішніми турботами і майбутніми мріями. 4036 Стверджувати красу і велич людини, її мудрість і працелюбство, зоряні вершини її мрій, – що може бути почеснішим і важливішим для письменника нашого часу. 4037 Писати так, щоб твоя книга ставала другом і порадником стареньким і дітям, молодим і умудреним життєвим досвідом. Ось де твоє щастя, як письменника. 4038 Писати так, щоб книга була певним еталоном життя, щоб несла мудрість і давала наснагу всім, хто прагне жити чесно, правдиво і мудро. Щоб читач книги міг відчути, що таке щастя. 4039 Писати так, щоб слово твоє стало провідною зорею, маяком, дороговказом. 4040 Література покликана у високохудожній формі розкрити красу і велич кращих ідей щасливого майбутнього, пристрасно боротися з пережитками в свідомості людей, втілювати в образах своїх героїв все багатство трудової діяльності, громадського і особистого життя, сміливо показувати протиріччя і конфлікти. Література не лише відображає життя в його нових формах, а й активно сприяє закріпленню нового аж до його повної перемоги. 4041 Найвище завдання літератури і мистецтва – виховувати високий патріотизм, пристрасну любов до всього рідного. 4042 Образ потрібно розкривати не тільки в протиріччях, а й показувати, що породжує ці протиріччя, на які сили опираються герої у своєму протиборстві, в яких стосунках вони з правдою і злом. 4043 Літературний, мистецький твір повинен бути алмазом народного життя, в гранях якого яскраво відсвічувалися б позитивні й негативні сторони людських стосунків, ідейної боротьби, поразок і перемог. Літературний твір повинен стверджувати високу мораль нової людини, її ідейний гарт і могутність нашого народу, нашого образу життя. 4044 Про злочин і підлість потрібно писати гнівно, тільки тоді ми станемо справжніми борцями з неправдою, брехнею і різного роду паразитами на народному тілі. 4045 Зіткнення ідейних напрямків – це зіткнення різних соціальних характерів. 4046 Позитивне і негативне розкривається лише в протиборстві, лише в зіткненні в конкретних життєвих ситуаціях. 4047 Головне завдання будь–якого мистецтва – це виховання таких характерів, в яких виявляється почуття високого обов’язку і великої закоханості до всього прекрасного і мудрого. 4048 Створювати нові художні образи – це одинаково, що будувати нові палаци щастя на уламках старого світу. 4049 Якщо художні образи не хвилювали автора, то не можуть вони схвилювати й читача чи глядача. 4050 Гарний поет той, поезії якого викликають прекрасні почуття і бажання брати його твори, як зразок поведінки у щоденному житті. Користуватися його мудрими настановами і любити життя так, як він нам його заповідає любити. 4051 Геній – це пророк свого часу, він зумів висловити те, що так довго бродило в глибинах народних і раптом знайшло своє джерельне вираження в його словах і діях, в його мудрості. 4052 Багатотомні романи, епопеї, – результат гігантської праці великого таланту. 4053 Великий письменник – це нерв, це розум, це серце народу. 4054 Мудрість розуму і щирість почуттів – ось хто такий народний письменник. 4055 Бути закоханим у свій народ – це мужньо і цілеспрямовано прищеплювати людям якості, які б робили їх кращими і добропоряднішими. Цього повинен прагнути кожен справжній інтернаціоналіст, який дбає про розквіт усіх націй і народів світу. 4056 Геній – це глибинне знання своєї справи, проникнення в суть речей набагато глибше, ніж того вимагає сучасна наука. Генії завжди випереджають свій час, вони поєднують сьогодення з майбутнім. 4057 Щоб мати успіх, щоб мати славу, потрібно беручись за новий твір, вкладати в нього всю енергію, всю пристрасть своєї душі, весь талант і досвід, і працювати з надзвичайною наполегливістю, вкладати у справу весь пломінь душі, всього себе до останку. 4058 Зробити абияк – значить зробити погано. 4059 В будь–якому літературному творі повинно бути чітко виписана доля людини, класу, епохи. 4060 Критик – посередник між письменником і читачем. Він проводир із темряви невігластва у світлий палац знань. 4061 Коректність, такт, повага і об’єктивність невід’ємні супутники критика. Відсутність цих рис – заводить його у стан паплюжника, або необ’єктивного невігласа-захвалювача. Від обох цих рис – велика шкода: перша пригнічує талант, друга – знебарвлює його. 4062 Змальовувати найприємнішу усмішку, найяскравішу блискавку, найпалкіше серце, найсвітлішу або найпригніченішу долю – ось мета нашого літератора. 4063 Працювати і працювати над зібраним матеріалом, над виписуванням образу старанно й наполегливо до того часу, доки дійові особи не почнуть діяти в тих життєвих умовах, в яких їх застала доля і час. 4064 Життя повинно струменіти з літературного твору, як вода з джерела, наповнюючи наші духовні колодязі. 4065 Визначити, про що писати можна швидко, а от як писати і які шукати художні засоби – це вже праця. 4066 Щоб писати, потрібно крім наполегливої праці ще мати й велику віру в себе, свій талант. 4067 Пишучи літературні твори, не жалійтеся на обмаль часу, а шукайте його і ви віднайдете в ньому книгу мудрості. 4068 Мова героїв повинна бути яскраво індивідуалізована. В мові героїв виявляється і культурний рівень, і професія, і широта мислення людини свого часу, своєї епохи. 4069 Сюжет – це стержень, на який нанизане все полотно твору, це та канва, на яку наносять малюнок, той грунт на якому малюють картину життя. 4070 Шевченківська глибина філософської думки, його почуттєва проникливість у таємниці людської душі, його надзвичайна ідейна спрямованість і свідома історичність змісту, позначеного жвавістю зображення життєвих ситуацій, перелитих в образи героїв і реалістичністю їх дій і рухів – це величезне духовне надбання нашого народу, з якого нам вічно черпати, як з життєдайного джерела. Нам потрібно учитися доповнювати до нашого літературного досвіду ту грань його геніальних почувань, які так вражають серця і душі мільйонів поневолених мас. Без Т. Г. Шевченка ми б не мали тієї витонченої літератури, того злету на вершини світової слави. Без нього ми ще довго б залишалися під’яремною худобиною, яка не мала не тільки фізичного розкріпачення, а й свого духовного виразу, свого національного обличчя, того грандіозного пробудження національної гордості і зростання національної самосвідомості. Шевченко для нас все – і родина, і Батьківщина, і Україна. 4071 Тільки той художник, який намагається осмислити всі протиріччя соціальної дійсності і показати їх через яскраві образи у своїх творах, тільки такий художник буде помічений і його талант буде належно оцінений. 4072 Люди, предмети чи явища, які художник зображає в своєму творі за допомогою яскравих художніх образів, стають лише тоді повноцінними виразниками реальної дійсності, коли вони торкаються глибинних соціальних питань сучасності і спроможні схвилювати серця і душі мільйонів читачів, глядачів, найширших народних мас. 4073 Літературний домисел покликаний найяскравіше типізувати характерні риси представника того чи іншого класу, соціальної групи. 4074 Сила літературного образу не лише в тому, що він є реалістичним відображенням явищ історичного минулого чи сьогодення, а й перспективним вирішенням окремих питань і проблем в діалектичному їх розвитку. 4075 Талант ще не визначає геніальності. Суть геніальності в надзвичайній працездатності, в умінні поставити світлий талант, розум і душу на службу чітко визначеної мети, щоб не зважаючи на найгнітючіші соціальні умови, консерватизм і махровий бюрократизм довести свій задум до кінцевого завершення. 4076 Узагальнюючий образ робиться із того ж матеріалу, з якого складається і окремий індивідуум, але в узагальнюючому сфокусовано найхарактерніші риси даного суспільного явища. А риси, яких не вистачає для даної натури, доповнюються характерними крупинками, відібраними серед сотень подібних типів, що в кінцевому рахунку дає можливість виписати яскравий портрет з найхарактернішими ознаками даного образу вихопленого із даного суспільства. 4077 Досягти певної вершини творчості може лише людина, яка всі свої сили, волю, енергію вичерпно спрямовує тільки на те, щоб розкрити свій талант. Тільки той перемагає, хто послідовно і настійно йде до мети, з надзвичайною суворістю і вимогливістю до себе, до свого натхнення, до свого суспільного обов’язку. І в своїх зусиллях розкриває одну глибоку, цінну і необхідну для нас рису характеру – надзвичайну наполегливість, цілеспрямованість, бадьорість духу і життєлюбність. 4078 Схиляю голову перед людиною праці! Суспільно-політичне життя народу було б нікчемним, безпорадним, штучним і занедбаним, коли б не праця.

Володимир ГОНЧАРЕНКО 
ЧИТАЙ, ДРУЖЕ, МОЇ ДУМКИ І ЖИВИ ВІКИ!

ПРО ЗНАННЯ І ПІЗНАННЯ

3461

Знання – це найприємніший тягар, який з роками перетворюється в золоті злитким душі. Але зваливши його собі на плечі в молодості, ми не маємо права кинути його на півдорозі.

3462

Перемагає той, хто долучив до своєї сили і енергії необхідний  обсяг знань.

3463

Найгостріша зброя – знання: вони дають можливість долати неприступні  вершини людської духовності.

3464

Важливо не бути комуністом чи демократом, а в першу чергу станьте людиною, яка наполегливо здобуває знання, щоб з щедрістю душі віддати їх на службу прогресу і процвітанню людства.

3465

Ні соціалізм, ані комунізм, як і будь–яка інша суспільно–політична формація самі по собі не принесуть щастя, аж доки люди, озброївшись знаннями і високою свідомістю, не будуть працювати чесно з користю для себе і для суспільства.

3466

Учитися, щоб багато знати – це ще не головне. Важливо, щоб засвоєні знання можна було практично застосувати в житті.

3467

Розквіт цивілізації і прогрес гальмується там, де знання є лише форма обману народних мас і відтворення утопічної мрії наймодернішими засобами, відкидаючи практичну користь науки для суспільства.

3468

Знання корисні, коли вони стають практичним надбанням багатьох людей.

3469

Знання і досвід сьогоднішніх поколінь – фундамент завтрашніх перемог.

3470

Кожен повинен прагнути рівності в багатоликому суспільстві.  Кожен повинен жити відповідно здобутих знань, затрат енергії і таланту.

3471

Вже сама ідея рівності була б несправедливою, коли б дурак і ледар користувалися тими ж благами, що й добропорядні, розумні, працелюбні люди.

3472

Знання передаються з покоління в покоління і, помножуючись на мрію і досвід попередніх поколінь, дивують сьогодні усіх мислячих людей. Щоб жити, треба працювати, а щоб добре працювати, треба багато знати.

3473

Знання – це наші удачі, наше щастя і наші перемоги.

3474

Якщо я живу з думкою, щоб зробити  життя кращим, то для цього  я роблю все, щоб  знати ще більше.

3475

Сила людини – в знаннях. Досвід і постійне прагнення підвищення рівня знань робить нас сильними й непереможними.

3476

Спрощення веде до усвідомлення того, що власне, нічого не треба, крім влади сили, розквіту варварства і занепаду духу.

3477

Що може бути похвальнішим, ніж прагнення до знань і творчості.

3478

Сила знань – це наша віра, це наш Бог, це наша могутність.

3479

Якщо народи рівноправні, то повинні і мови бути рівноправними. Потрібно організувати вивчення всіх мов хоч би найбільших республік, щоб вони виступали як повноцінні, повнокровні економічно могутні держави. Чому ми вивчаємо мову англічан, французів, німців, але забуваємо, що потрібно було б вивчати мови наших народностей, щоб сприяти їх розвитку і розквіту. Тобто, потрібно створити умови, щоб кожен народ, кожна республіка була повноцінною і самобутньою. Щоб її духовний цвіт не в’янув, а   множився, колосився.

3480

Не може бути цивілізованою і повноцінною нацією та, яка не розвиває рідної мови,  не збагачує себе загальнолюдськими  знаннями.

3481

Чим більше буде цивілізованих націй з правильним розумінням своїх завдань і мети для процвітання народу, тим на вищий ступінь розвитку підніметься і сама цивілізація, яка не знатиме гніту й приниження, сваволі і варварства з боку інших  великих держав. І тоді всі народи, всі їх справи гармонійно й природно вживатимуться. Люди будуть жити однією сім’єю.

3482

Учитися ніколи не пізно, але треба пам’ятати, чим швидше здобудемо необхідні знання, тим більше користі принесемо людству.

А чому б кожній нації, народові не розвиватися в його територіальних межах на основі його традицій, самобутньої неповторності? Чи не найвище в цьому благо будь–якої високо розвиненої, свідомої і цивілізованої нації. І поступово інтегруватися в єдине планетарне суспільство.

3483

Існування цивілізації без знань просто не можливе.

3484

Ордени і медалі – це мішура слави, а не  справжня велич людини. Це оманливе вираження людських цінностей. Справжня слава – це людська пам’ять.

3485

Той, хто нагромаджує і практично застосовує знання, може розраховувати на визнання, на щастя і славу.

3486

Великою і вільною може бути людина лише при наявності знань і постійному їх поповненні.

3487

Не будеш до себе жорстоким, не будеш великим в житті.

3488

О, мила, рідна Україна!

Квітує, ніби та калина.

Спочине серце від краси.

Ти до людей цей дар неси.

3489

Кріпосне право знищувало народ фізично, капіталізм – духовно, а суть одна. Змінилися лише форми та технології деспотизму.

3490

Щоб стати великим, потрібно подбати про виховання сили волі, яка б змогла довести вас до високих вершин.

3491

Царі – це нелюди, які звикли жити для повного свого задоволення за рахунок праці підневільного народу.

3492

Не виявляйте недбалості до того, що може дати вам знання, силу, досвід. Здобувайте їх щохвилини, щодня і навіть у часи дозвілля.

3493

Світ порадіє за вас, коли виявить всю вагу вашких знань, вашу корисність для суспільства. Погубити вас можуть тільки невігластво, необережність, недосвідченість.

3494

Вчення – світло. Маючи гарні  знання, людина стає вільною.

3495

Знання повинні мати практичне застосування там, де вони дають найбільшу віддачу.

3496

Чим більше людство нагромаджує знань, тим вищий рівень цивілізації.

3497

Чим більше у людини досвіду – тим яскравіша індивідуальність.

3498

Деспоти знищують яскраві індивідуальності тому, що ті краще за інших розуміють суть тоталітарних режимів і вказують шляхи для їх ліквідації. Ось чому деспотизм отупляє народи різного роду ідолами.

3499

Цивілізація прокладає шляхи до інтелектуального розвитку людини. Кожна людина повинна удосконалювати себе і весь спосіб свого життя на Землі.

3500

Потрібно розумно підходити до цих питань, щоб не скотитися в болото шовінізму і космополітизму.

3501

Поневолення царизмом народів – це поневолення їхнього духу, їхньої мови, їхніх талантів.

3502

Ми повинні говорити  тією мовою,   яка склалася віками у даній місцевості: вивчати, удосконалювати і поважати її – це інтернаціональний обов’язок кожної цивілізованої людини.

3503

Без мови – немає народу, без народу немає історії, без історії немає майбутнього.

3504

Всі, хто турбується про славу, не повинен забувати про рідний народ, його муки і страждання, його історію. Бо без народу кожен  з нас – ніхто. Бо без народу не буде ні слави, ні почестей, ні вічності.

3505

Будь–яка слава опирається на народну пам’ять, на його філософські, естетичні і моральні ідеали.   Відстоюючи їх, ми викликаємо хвилю захоплення сучасників, внуків і правнуків. І від того,   як багато ми зробили, залежить і наша велич і наша слава.

3506

Важко працювати з керівником, який вважає, що всі пальці на його руці вказівні.

3507

Щасливі друзі, коли їх дружба свята і чиста, як щойно народжене немовля.

3508

Рука і плече товариша потрібні, щоб разом іти до мети.

3509

Якщо ти хочеш послужити своєму народові, подумай, чим ти можеш бути для нього корисним, підставляй плече труднощам.

3510

Тупість російського самодержавства призвела до жалюгідного існування і трагедії  багатьох народів тодішньої імперії.

3511

Не в мільярдах щастя,  а в благополуччі тих народів, кров і піт яких  вкарбований в золоті злитки їхньої духовності.

3512

Я бачив увісні, як щаслива українська пісня, мов пташка, билася у біленькій селянські хаті і не могла вилетіти в широкий світ. І це гнітило душу, стискало лещатами несправедливості серце, убивало усе, що називається світлим словом – людяність.

3513

Літератор – це не тільки літописець свого часу. Він є носієм духу свого народу. В його творах б’ється серце народу, плавляться найпотаємніші почуття. Література – це велика наука про духовний, філософський світ людини, її почуття, переживання, горе і радість, поневіряння, – весь комплекс розумових і психологічних чинників.

3514

Письменник – це чародій. В його руках пластилін людських почуттів перетворюється у літописні пам’ятки віків. В його руках мудрість народу і його мрії. Його перо єднає минуле з майбутнім.

3515

Письменник чаклує над людськими почуттями, щоб очистити їх, зробити кращими, привабливішими, а розум – гострішим і цілеспрямованішим.

3516

Геній робить помітний, глибокий і мудрий слід у всьому, чого тільки торкається його світлий розум.

3517

Книга повинна кликати молодь творити добрі справи, наповнювати свою душу снагою, а розум мудрістю.

3518

Геній буває або безмежно щедрим і добрим, або ж напоєний вщерть злом і ненавистю. Ось чому геніїв поділяють на добрих і злих.

3519

Навіщо нам Всесвіт, коли нам достатньо власного життя на Землі.

3520

Хто не має ідеї життя, той позбавлений його відчуття.

3521

Ідея – це час в обгортці мудрості.

3522

Не журися, що женився, а дивися, як життя прожив.

3523

Ми старіємо, коли  втрачаємо свої ідеали, а нових не встигаємо придбати.

3524

У моря – гори, а в людей – горе.

3525

Не тлій над знаннями, якщо не знаєш, куди ти їх застосуєш.

3526

У вільному світі вільна людина завжди підкоряється законам, які встановлені цим суспільством.

3527

Воля, яку людина не знає куди діти, гірше примусового рабства.

3528

Свободою теж потрібно уміти користуватися.

3529

Живи вільно, тільки не забувай, що ти живеш у суспільстві.

3530

Де більше моралі, там більше насильства. Хіба в раю можеш робити те, що хочеш. Ленін хотів зробити державу на зразок Божого раю. А що вийшло? Захотіли люди жити в земному раю?

3531

Ми волі не цінуємо, коли вона є, і пристрасно бажаємо, коли її втрачаємо.

3532

Найбільша воля там, де ми перемагаємо.

3533

Найбільша перемога – це перемога над своїми слабкостями характеру, над безвіллям.

3534

Не страх, а обов’язок стримує людину від дурних поступків.

3535

Хай брешуть – я спокійний за свою совість.

3536

Нечистій совісті ніякий суд не страшний.

3537

Не возвеличуй себе більше, ніж того вартий, не принижуй себе нижче, ніж вимагають обставини.

3538

Чесний той, про кого гарної думки люди.

3539

Важко добрій людині судити нечесного.

3540

Чесним стать – не в книжці прочитать, потрібно правду в серці мать.

3541

Не так страшний тимчасовий чужинець, як постійний свій зрадник.

3542

Краще бути гарним лікарем, ніж гордовитим та нікчемним міністром.

3543

Справжня людина захищає честь свого народу не жаліючи свого життя. Захищаючи честь свого народу, ми водночас виявляємо і свою порядність, і свою мужність, яка може межувати з геройством.

3544

Не спізнаєш горя, не знатимеш ціни радощів.

3545

Не маючи мети, не спіши в дорогу йти.

3546

Праця і тільки праця є тим прекрасним грунтом, на якому людство  вирощує великі  таланти.

3547

Геній в муках творчості народжує людям вічну радість.

3548

Справжня література правдивими устами говорить з майбутніми поколіннями.

3549

Мета літератури – виховати в людині те прекрасне, що повинно забезпечувати неухильний процес нашого руху до світлого щастя.

3550

Добро і зло – терези людської совісті, людської натури, що переважає в ній, те і стає еталоном її діянь, її поведінки в суспільстві.

3551

Мірило людського характеру – це поведінка самої людини в її зіткненні з антиподами суспільної моралі.

3552

Не можна вважати себе чесним, коли ти бачитимеш підлість і закриватимеш на це очі.

3553

Твоє щастя залежить від того, яким ти хочиш його бачити.

3554

Важко підніматися на вершину людської слави, а ще важче утриматися на ній необбріханим.

3555

Письменник не може писати талановито про те, чого сам не відчув власним серцем, чого сам не пережив всією душею.

3556

Без протиріч немає драми, без страждань немає трагедії: але все це автор повинен відтворити не стільки силою своєї фантазії, як за допомогою реальних фактів, породжених даним суспільством. Тільки тоді глядач зможе повірити автору і сприйняти горе, радість і смерть героїв, як свою особисту драму.

3557

Драма – це жива дія, в якій приводиться в рух саме життя, а герої є  живими свідками історії, її плоттю, її розумом.

3558

Книга – це мірило правди, сплав почуттів, вершина розуму. За її глибиною визначають і талант письменника, і його мудрість, і його відповідальність за істину життя, відображену в його книзі.

3559

Твір визнається талановитим лише тоді, коли в ньому через систему образів, художніх засобів, філософських узагальнень висловлюється та правда, яка не ображає читача, слухача чи глядача, а робить їх активними учасниками дійства.

3560

Високі і гарні мрії – це джерело здорової моралі, від якої і радість в нашому житті, і чистота душі, і міцність всього суспільства.

3561

Прогресивна література формує людину з передовими поглядами.

3562

Книга, яку не сприймає душею читач, яка не збагачує розум, зайва на книжкових поличках.

3563

Талановитий твір викликає почуття віри в ті прекрасні сили, які спроможні відродити навіть знівечений горем світ.

3564

Книга чітко розмежовує де правда, а де кривда; вказує куди ми повинні йти і від чого відвертатися, як від лихого й недоброго, щоб не заплямувати свого чесного імені.

3565

Комедія відкриває радісні двері в наші душі. Вона дозволяє пропустити в них дивовижний світ пристрастей і гарних думок. Тільки та комедія може вважатися високохудожньою і кмітливою, якщо вона несе в собі заряд творчої енергії і здоровий дух життя.

3566

Будь-яка прогресивна література покликана не тільки допомагати нам осмилювати старе, пережите, а й сприяти становленню нового, чесного і прекрасного.

3567

Література в художній формі розкриває внутрішній світ людини: її вади і її достоїнства. Вона збуджує наші почуття, відшліфовує наші думки, робить нас кращими, ніж ми були до моменту нашої зустрічі з героями книги.

3568

Кожен герой книги повинен наводити нас на роздуми, давати мудру поживу для розуму, пристрасті для душі, сльози і радість для серця.

3569

Якщо хочеш бути великим, не бійся бути жорстоким і вимогливим до себе.

3570

Варварство – це темрява духовна, і рабство фізичне. Хто відчув його на собі, той ніколи не  буде жорстоким до інших.

3571

Підрубувати коріння зла в якій би вони формі не проявлялися, це покликання розуму і прогресу.

3572

Щастя часто завойовується ціною великих мук і страждань. Іноді лише на попелі правди виростає золота квітка щастя і доброти.

3573

Трагедія – це боротьба героїв драми за кращі ідеали людини, за які вона готова вмерти. Це апогей боротьби за світле щастя, за улюблену справу, за кохану людину. Трагізм якраз і полягає в тому, що герої гинуть, але свої ідеали залишають виборювати наступним поколінням, з оптимістичною надією на перемогу.

3574

Трагічне – це і страх,  і невпевненість, і горе, і муки – весь комплекс переживань людини, який позбавляє її людських радощів.

3575

Воскресити на папері всю пристрасть, всі устремління людини до правди, викликати симпатію до справжнього борця за праду – ось суть класичної літератури і, зокрема, її трагічного жанру.

3576

Письменник народним може  стати лише тоді, коли   всіма художніми засобами зможе відтворити правду життя  і не залишає сумніву в читача, що правда може бути лише такою, і ні в якому разі не іншою.

3577

Творити – це йти вперед, це досягати вершин людського розуму, це переборювати надзвичайні труднощі, щоб в кінечному рахунку, зупинившись на вершині свого шляху, на його крайньому рубежі, оглянувши пройдене, міг сказати, що зробив немало корисного і не поступився перед злом.

3578

Щоб досягти великого, потрібно уміти постійно відкидати дрібне, тлінне, пусте, що перешкоджає справжньому таланту рухатись до правди і відкривати ясний світ мудрим очам.

3579

Факт в літературі – це та неминуча істина, яка так необхідна в людському житті і до якої з такими потугами йде людство. Відкрити цю істину, зробити її надбанням людини чесної і доброї, помножити силу правди – тільки такий факт дає той ефект, якому вдячні сучасники і ще не одне покоління борців і проповідників правди. Це той алмаз, на гранях якого викарбувана правда століть.

3580

Справді здорове мистецтво народжується в духовно здоровому суспільстві. І якими б не були жорстокими часи для культури, літератури й мистецтва, вони, сповнені оптимізму, завжди виживали, незважаючи на чорні смуги страху і червоні ріки крові. Пам’ять народна відроджувала трагічні події в історії людства і відображала їх у нових геніальних творах, щоб ці трагедії більше не повторювалися.

3581

Талант, що прагне чесних шляхів, прокладе їх і крізь терни.

3582

Відкрий серце вітрам правди.

3583

Талановита людина не буде кричати про свій талант: вона працюватиме доти, доки від золотих зерен її праці не зійде пломінке сонце Слави.

3584

Великий талант – еталон наполегливості і скромності.

3585

Поменше пустих слів, побільше мудрих справ.

3586

Прикрашає не скільки те, до чого прагнув, як те, чого досяг. Знання і ще раз знання, – ось справжній рушій наших успіхів.

3587

Письменник, що не несе мудрості однаково, що незапалена свічка, яка є символом світла, але нічого не освітлює.

3588

Бездіяльність не приносить слави, бездіяльність губить навіть те, що дала нам природа.

3589

Класика – це та висока майстерність геніїв, яка стає досвідом багатьох наступних поколінь.

3590

Література правди і високої чесності на всіх етапах ставала висловом духу найширших народних мас, вростала корінням у  найглибинніші товщі народного духу: проникалася потребами найнещасніших, забитих і задавлених низів, але завжди чистих, добрих і чуйних. І завжди виносила з тієї надзвичайно страшної темряви найчистіші води світлого генія. Одним з наймудріших із них, месія і пророк – Т. Г. Шевченко. Йому завдячний не лише український народ за те, що він розповів усьому світові з такою пекучою пристрастю, з таким болем і тугою про горе простого народу, так просто і ясно, з такою сердечною проникливістю, що цими стражданнями перейнялися всі, кому небайдужі долі цілих народів, цілих держав, як і всієї світової цивілізації.

3591

Література відображає не все життя, а лише його калейдоскопічні картинки. Всієї багатогранності життя, всіх буднів і всіх свят, всіх страждань і всього багатства народного гумору, пісень і танців не спроможний передати найгеніальніший з поетів, драматургів, художників, композиторів. Бо жодне окремо взяте життя людини, хоч і  не є еталоном життя для інших, але воно становить таємницю природи, таємницю душі, таємницю почуттів.  Це лише краплинка у морі народного духу. Як багато людських життів, так само багато може бути написано повістей і романів. Бо кожна доля – це золотий клондайк почуттів, які становлять цілу історію життя, радостей і поневірянь. Але література вічна своєю художньою принадністю окремих образів, окремих героїв, на яких люди вчаться, як чесно жити.

3592

Нічого не сказать краще, ніж сказать багато пустого і зайвого. Слова – не для того, щоб переливати з пустого в порожнє.

3593

Писати потрібно так, щоб кожне написане на папері слово було частиною твого серця, краплиною  твоєї совісті.

3594

Якщо в мистецтві не сказав нічого, значить мистецтво не для тебе.

3595

Книга варта свого читача.

3596

Мистецтво живе лише тоді, коли воно захоплює. Коли воно відображає історію творення людського характеру і висвітлює ту часточку життя, яким  є  воно в контексті вічних питань чи проблем.

3597

Якщо в мистецькому творі немає новизни – то це  не справжнє мистецтво. Бо кожна епоха і навіть кожен день ніколи не схожі на попередні.

3598

Геніальне терпіння народжує геніальні творіння.

3599

Вся трагедія геніальних творів у тому, що вони частіше всього не знаходять розумних сучасників.

3600

Коли ти відчуваєш свою вищість над сучасниками, коли в тобі існує незвичайне відчуття новизни, ти повинен бути готовий до незвичайної боротьби в таких умовах, коли більшість проти тебе і нікого за тобою.

3601

Читаючи, ми не лише збагачуємо себе, а й помітно виростаємо із сміття забобонів, забитості й затурканості і піднімаємося на вищий  щабель людського буття, на вищий щабель людської гідності і самосвідомості.

3602

Хвалити іноді легше, ніж зробити аналіз і дати корисні, ділові поради, зауваження. Адже за похвалу ніхто не образиться, але й об’єктивна критика потрібно щоб не залишалася чорною примарою, яка супроводжує тебе довгий час.

3603

З брехнею і підлістю боротися важко, але необхідно.

3604

Лавровий вінок не стане березовим віником лише від того, що на нього якийсь невіглас кидає сміттям.

3605

Літературні твори, написані для смаків тієї групи населення, того класу, що полюбляє лише безтурботне, легке життя, які так само швидко, як і моду міняють своє ставлення до оточуючого світу, швидко забуваються. Тільки природне натхнення, тільки безкорисна любов до найширших народних верств, тільки велика пристрасть до справжнього мистецтва народжує і великі творіння.

3606

Щасливий той, хто має велику мету, а ще щасливіший той, хто досягнув її.

3607

Слава тому, хто несучи терновий вінок, прокладає священні шляхи для правди.

3608

В наш вік нічого не може бути кориснішим і необхіднішим для людини, як наука і мистецтво. І особливо мистецтво, яке є найвищим проявом закоханості у природу і в людину – таке прекрасне і таке необхідне в нашому житті.

3609

Народження справжнього таланту – це народження чогось нового, примітного, необхідного для людства. Ось чому нам потрібно берегти і сприяти розквіту талантів. Тільки вони можуть принести славу народу, рідній Батьківщині.

3610

Навчитися говорити – ще не означає бути оратором. Не кожен, хто говорить, говорить мудро. Хто багато говорить – мало робить.

3611

Тільки повна зосередженість всіх духовних і фізичних сил роблять із таланта генія. В геніїв завжди є історична перспектива.

3612

Якщо будуть задіяні на рівень творчості розум, воля, пам’ять, почуття, фантазія і тільки – справа, безперечно, матиме успіх.

3613

Герой наш буде вдало виписаний, якщо  ми для його втілення в літературний твір не пожаліємо сил, енергії і не віддамо весь свій талант.

3614

Натхнення, це той творчий стан, коли ми для досягнення чогось конкретного і визначеного віддаємо себе цілком і повністю.

3615

Працювати потрібно до такого стану, коли ти відчуєш, що чуже горе і радість, чужі почуття стали твоїми власними.

3616

Натхнення, як і талант, можуть бути плідними лише тоді, коли вони стають досягненням багатьох людей.

3617

Що для інших здається звичайним, для талановитого це крупинка великої справи.

3618

Де для талановитого бездонна прірва роботи, там бездара не знає до чого докласти свою енергію.

3619

Коли ти не знаєш в чому твоє щастя, марне його й шукати.

3620

Найвеличнішим літописом людського життя з усіма його премудростями є література.

3621

Читачі різні, як і різні уподобання. Але із задоволенням вони сприймають мудрі думки, висловлювання, фрази.

3622

Про героїзм не потрібно багато говорити, це почуття потрібно зображати так, щоб і простий смертний міг відчути себе героєм.

3623

Всі дії літературного героя повинні бути підпорядковані єдиній меті – захопити наші почуття, наші думки і мрії, підпорядкувати і спрямувати нашу волю і сили до дії.

3624

В літературному творі в усій повноті повинні проявлятися – духовне життя героя, внутрішній його світ, глибина і сила думки,  і її торжество над злом.

3625

Справедливість повинна повчати нас, як краще жити, як гарно жити: ми всіма художніми засобами повинні розкривати всю потворність зла так, щоб кожному було огидно бути навіть свідком цього зла.

3626

Талант – це зернина геніальності, праця – це древо мудрості, без якого геніальність не може розцвісти і дати гарні плоди.

3627

Правда – це та зірка, яку всі прагнуть мати, але якої ніхто не хоче іншим дарувати.

3628

Мало мати талант. Потрібно нести ще й велику відповідальність за нього.

3629

Без великої животворної ідеї не може бути великого митця.

3630

Літератор, художник, композитор, які відтворюють найважливіші теми свого часу, можуть створити такий шедевр, який буде маяком епохи.

3631

Світоглядні позиції письменника повинні бути гранично чіткими, правда об’єктивною, бо обшири його таланту стоять на межі людських стосунків і будь-яке спотворення істини поширюється на тисячі його читачів.

3632

Геній – це те, що людство довго чекало в пошуках правди, в пошуках нових здобутків у науці, техніці, в людських стосунках.

3633

Терпеливість і покора – ось основні якості характеру російського народу, які віками впроваджувалися в їх свідомості самодержавство.

3634

Тільки той народ можна вважати вільним, який вільно розпоряджається своїми фізичними силами і духовним багатством.

3635

Без художнього домислу ніяке мистецтво жити не може. Бо тільки яскраві художні  образи підсилють ефект життєвого факту з такою силою, яка спроможна впливати на людський розум і викликати відповідні почуття.

3636

Справжнє мистецтво – антипод брехні. Воно покликане проповідувати правду, будувати монументи справедливості, які б величаво піднімалися над будь–яким лицемірством і підлістю. Справжнє мистецтво – це уміння за допомогою художніх образів говорити людям правду.

3637

Епоха і життя народжує генія. Він з ними росте, відчуває нове, розширює рамки людських стосунків, вказує на недоліки – сприяє їх розквіту і величі.

3638

Життя – це найвищий університет письменника, художника, композитора. Без знання життя, без відчуття потреб часу їм не досягти геніальної величі.

3639

Творчість деяких письменників подібна до подорожнього, який пробирається крізь терновища: їм іти важко і боляче, але вони, з неймовірними труднощами продираються крізь хащі до світлої поляни правди. І тільки вибившись на шлях, вони полегшено оглядаються на ту стежку, якою потім уже підуть сотні і тисячі інших поборників щастя і правди.

3640

Доки світитиме сонце, височітиме блакить неба над нами, доки житиме людина і природа, доти розквітатиме прекрасна квітка мистецтва.

3641

Немає нічого світлішого, святішого і прекраснішого, як боротьба за розквіт рідного народу, за правду для нього, за його споконвічну Батьківщину.

3642

Священна боротьба, священний і її меч.

3643

Той для майбутнього багато зробив, хто в сьогоденні чесно жив, і для сучасних поколінь немало доброго створив.

3644

Мораль висока там, де не втрачені добрі людські стосунки, де панують мир і спокій, де світлі почуття, як сонце, освітлюють душу.

3645

Безсмертний той, чия справа продовжує жити в наступних поколіннях, чиє життя, чий талант, чий подвиг служить людям провідною зорею, у кого є спадкоємці і продовжувачі  розпочатої справи.

3646

Життя природи – це наше життя в ній: її закони вільні, багатства невичерпні. Наша справа правильно скористатися всіма цими багатствами і благами, які щедро дарує нам  природа.

3647

Воскресне той народ, який хоч і не має сил для боротьби, задавлений кованим чоботом деспотизму, але має почуття гідності, працелюбство і поривання до щастя.

3648

Генії часто гинуть на майданах бездушності. Але їхня свята справа впливає на почуття і розум людей, подесятеряє, помножує їхні сили на мільйон віруючих у справедливість. Справа генія – сила епохи, в якій він живе.

3649

Потрібно мати велику мужність, щоб вижити в залізних кайданах  неправди і деспотизму, не підкоритися злій долі і бути духовно вільним.

3650

Страшні пута неправди, а ще страшніші люди, що добровільно ідуть на службу до  ката.

3651

О небо! Звільни мою душу від тягара неправди.

3652

Благородство не в паперах, а в серці моїм, в душі моїй, в моїх думах, в моєму ставленні до оточуючого мене світу.

3653

Люди, наука, література – ось той світ,  яким я живу.

3654

Я слухаю голос правди, я молюся чесності, я вірую в добро. Якими ж паростками зійдуть мої молитви, моя віра, моя правда?

3655

Ради правди варто жити, варто працювати.

3656

Бути сином свого народу – це бути пристрасно закоханим в його мову, в його пісню, в його мужність і ділити з ним всі радощі і біди. І боротися за поліпшення його життя.

3657

Справжній поет, письменник, драматург, як і художник, композитор, артист ніколи не обійде стороною тривог і проблем свого часу.

3658

Чи варто говорити про особисте щастя людей, які покликані служити загальнолюдським справам.

3659

Гіркота життя гальмує творчий процес, але не зупиняє його у справді талановитої людини.

3660

Вічні пошуки нових шляхів до зоряних вершин правди, усвідомлення важливості цих пошуків – невід’ємна риса характеру всіх прогресивних людей, якої нації вони б не були. Ось те інтернаціональне, що ми й повинні розвивати.

3661

Геній до народу завжди приходить вчасно.

3662

Правдивий друг краще брехливих двох.

3663

Потрібно жити, постійно рухаючись вперед. Життя – це іспит, який з кожним днем приносить нові випробування.

3664

Хто не має майбутнього, тішиться минулим. Минуле нам  потрібне для того, щоб краще пізнавати сьогодення.

3665

Письменник на те й береться за перо, щоб сказати щось цікаве й нове читачеві.

3666

Ми повинні писати варте  уваги нашого читача, інакше ми не будемо літописцями  своєї епохи. Потрібно намагатися писати краще ніж попередники, хоч би тому що ми, як пролетарські письменники, маємо перевагу над аристократами, бо ми ближче до народу. Ми його кров і плоть. І це багато  про що говорить. Якщо ми хочемо бути комуністами, ми  повинні доказати переваги епохи соціалізму над  експлуататорськими системами. Інакше не варто й говорити про перемоги, які здобув народ під час  Жовтневої революції.

3667

Гарно написану книгу читають, як своє життя, або як життя тих, з ким можна було б при певних умовах і обставинах жити і діяти.

3668

Не померкне те художнє творіння, яке через систему художніх образів малює яскраві картини життя з такою силою, яка  висвітлює всі найтемніші закутки нашої епохи, з усіма життєвими негараздами, з усім пафосом і неймовірним приниженням, глибоко розкриваючи людські душі й характери, людське горе й радощі.

Талант, яким би він не був великим, не може розвиватися сам по собі, без труднощів, без тривог, без праці, без постійних пошуків і дерзань.

3669

Без уміння бачити головну правду життя, щоб дбайливо її переносити у мистецтво неспотвореною, а викристалізованою в алмаз; без такого уміння неможливо досягти великого.

3670

У великому творінні завжди помічається тісна єдність внутрішнього і зовнішнього світу, думок і почуттів, пластики і елегантності.

3671

Потяг до прекрасного, бажання творити для рідного народу, відкриває у наших душах чисте джерело добра.

3672

Радість успіху у письменника наступає лише тоді, коли він переконаний, що його совість перед народом чиста, що він зробив те, без чого тепер прогрес був би значно сповільнений.

3673

Коли в людини  відсутня совість, така людина втрачена для суспільства.

3674

Після великих потрясінь залягає довга пора затишшя.

3675

Учить може той, хто сам чогось навчився.

3676

Немає мистецтва, яке б не виражало інтереси певного народу, певної нації, певного класу. Справжнє мистецтво завжди глибоко національне і глибоко народне.

3677

Занепадає мистецтво того народу, де порушується зв’язок його з тими верствами населення, в середовищі якого воно повинно розвиватися.

3678

Без фантазії, як і без мрії, ми не можемо рухатися до наміченої мети. Без фантазії будь-який задум мертвий, будь-яка праця неприваблива.

3679

Мрія і фантазія на те й існують, щоб прикрасити наше життя.

3680

Совість у творчості так само необхідна, як і в житті.

3681

Поезія – це не хвилинне захоплення, це для душі така ж необхідність, як для спраглого – вода, як для хлібороба – зерно, як для старості – мудрість, як небу зорі, як дитині цукерка, як молодості кохання.

3682

Працюйте і не нарікайте на долю; працюйте завзято і наполегливо, і прийде час, коли всі будуть дивуватися з того, як сталося, що ви досягли таких вершин, що ви можете з певної висоти тепер дивитися на нероб і теж дивуватися, як–то люди змарнували таку глибу часу, і скільки–то могли б вони зробити корисного, коли б побороли лінь.

3683

До вас мої співвітчизники – українці! Бережіть рідну мову, таку прекрасну, таку барвисту; цю глибинну скарбницю мудрості, ніжності, краси, джерельної чистоти. Бо мова – це початок всіх наших зн, наша гордість, наша душа і гідність, наша велич і наша слава. Ця мова дала таких велетнів думки, як Феофан Прокопович і Григорій Сковорода, Котляревський і Шевченко, Руданський і Глібов, Марко Вовчок і Леся Українка, Франко і Коцюбинський, Карпенко-Карий і Квітка-Основ’яненко, Максим Рильський і Олександр Корнійчук, Борис Грінченко і Панас Мирний, Олександр Довженко і Василь Симоненко і ще багато й багато інших.

Українська мова, з витоків якої народилася наша, відома всьому світові пісня, український гумор, сотні тисяч прислів’їв та приказок. А скільки їх ще залишилося не записаними у первозданних самобутніх глибинах народу.

А скільки гарних і мужніх легенд, що потребують ще дбайливих сердець і добрих рук збирачів. А величава фантазія казок, яких ще до кінця ніким не вивчена. Могутня і незламна, вона залишилася нескореною під утисками різних пасквілянтів і недоброзичливців.

Українці мої! Любіть свою мову – як свою красу, як своє здоров’я, як свою честь, як свою відданість. Любіть її як своє найбільше духовне багатство. Любіть її як своє щастя, Любіть її, як ви можете любити своїх дітей і своїх рідних батьків. Борітеся за неї, як ви можете боротися за своє життя, за свою честь і правду. Її шлях окроплений кров’ю своїх чесних і добропорядних синів. Любіть її і живіть з нею вічно на цій окропленій кров’ю праведній українській землі.

Любіть її і творіть в її ім’я. Затавруйте полум’яним словом негідні вчинки мерзенного зрадника. Не схиліться, маючи в серці і в душі рідну Україну, перед ненависним ворогом. Хай він щезне від Вашої святої любові до рідного слова, до рідної мови, до рідної землі.

3684

Чиновник повинен бути надзвичайно чуйною людиною при вирішенні всіх питань, які стосуються простого громадянина. Бо від його правильних чи неправильних дій залежить авторитет держави, її імідж на світовій арені.  Він повинен оберігати права кожної людини, створювати умови для нормальної їх життєдіяльності та належного функціонування всіх установ і організацій даного регіону.

3685

Артист, який  став байдужим до  своєї ролі, повинен зійти зі сцени.

3686

Великим артистом може бути тільки той, хто зумів всіма клітинками свого серця, своєї душі, своїх почуттів перевтілитися в образ героя, замість якого він виходить на сцену, замість якого він чаклує глядачів, замість якого він діє, живе, бореться, творить і згоряє.

3687

Слово таке ж сильне, як і гармата. Слово – куля, коли воно влучне; слово – меч, коли воно гостре, слово – пісок, коли воно нікчемне.

3688

Спостережливість митця саме й полягає в тому, що він бачить те, що інші в тих же людях, подіях, явищах нічого особливого не помічають.

3689

В книзі, в драмі, в картині люди вчаться бути добрими, гуманними, чесними, справедливими. Вчаться думати, відчувати те, що викликає захоплення,  що робить  людину причетною до культурних надбань народу.

3690

Артист робить чужу долю своєю. Чужі почуття стають його почуттями. Він живе життям зображуваного героя, думає його думками, плаче його сльозами.

3691

Без світлої ідеї не може бути світлого таланту.

3692

Трагедія, комедія, драма, проза, поезія – все це явища суспільного значення.

3693

Трагічне історично окреслене тими рамками, тими умовами, тією сваволею і гнітом, в яких герой діє, живе і бореться, і в яких він, не знаходячи шляхів до правди і світла, гине.

3694

Поезія, як і вся література, як і все мистецтво – це життя, сповнене боротьби,   мрій, прекрасних поривань. І воно повинне перемагати, а не гинути, боягузливо кинувши прапор боротьби у кущі  чортополоху, у бур’яни забуття. Поезія повинна нести оптимістичний настрій, який зобов’язує кожного з нас жити і перемагати.

3695

Тільки велика спорідненість письменника з людським життям, з відповідними обставинами; тільки велика закоханість у людей і природу; тільки пристрасна ненависть до зла, гніту, несправедливості, насильства спроможні дати йому натхнення для зображення справжнього народного духу.

3696

Спасти душу можна лише чистою правдою. Поезія, як нектар, має лікувати  не тільки душу, а й робити все, щоб людина ставала морально сильнішою і душевно красивішою.

3697

Коли ти відчуваєш, що у боротьбі із злом сили твої тануть, що дух боротьби уже згасає, ти повинен на мить зупинитися, оглянутися, усвідомити у чому зміст твого життя, твоєї праці. І коли ти відчуєш, що зроблене – це не просто пуста забава, яку ти даремно тягнув від зупинки до зупинки, а що на ній був золотоносний пісок, з якого майбутні покоління зможуть творити чудеса, ти зобов’язаний знову запрягатися у візок своїх обов’язків, своєї праці і продовжувати розпочату справу. І радість перемоги – неминуча.

3698

Моє життя – терниста стежка, устелена неприємними колючками. Але його я намагаюся спрямовувати на те, щоб робити людське життя розумнішим і щасливішим.

3699

Нічого не може бути привабливішим і приємнішим, ніж відчуття творчої удачі. Ніщо не може бути надійнішим, ніж безкорисна дружба.

3700

Вибравши нелегкі шляхи, не покидайте їх: хай ятряться рани, хай кривавляться порепані п’яти, не давайте іншим обігнати вас, і ви будете горді за свою працю. І в кінці шляху радісно вигукнете: “Я досяг мети”. І люди будуть зустрічати вас, як героя.

3701

Брехливий шлях письменника не може мати  щирих послідовників.

3702

Не молитвами, а працею, не брехнею, а правдою ти повинен очищати свою душу від різних намулів невігластва і підлості.

3703

Мистецтво – це гармонія життя, це світ, це люди; це прекрасне й корисне, це наша честь і совість, це наша боротьба і наші перемоги.

3704

Ніхто не дасть і не відніме у тебе того, що ти сам не міг створити.

3705

Духовне багатство людини – це ще не хліб, без якого ми не можемо жити, але  без духовного світла ми не були б людьми.

3706

Кожний з нас носить свій світ в своїй душі: світ совісті і правди, світ душевної краси і   світ великих поривань.

3707

Який би ти не був – головне, щоб душа не шкандибала на милицях підлості, зла, неправди.

3708

Вільний той, хто безмежно щедрий для інших і не просить милостині у цьому підлому світі для себе.

3709

Світ людей жадібний і невдячний, але ми повинні робити все, щоб цих недоліків  було менше.

3710

Будь щедрим, але не будь рабом і транжиром часу.

3711

Головне для літератури – уміння відібрати все краще, що може збагатити цивілізовану людину, і висміять те, що заважає робити життя прекрасним.

3712

Створити образи, варті сьогодення, варті наслідування в майбутньому прекрасна місія літератури і мистецтва.

3713

Література і мистецтво – це найдієвіші засоби виховання людини. Вони сприяють розвитку суспільства, його світоглядних позицій, способу мислення і відчуття всього здорового і корисного, духовно багатого і чесного.

3714

Писати про що-небудь не можна. Бо вийде еклектика і плутанина. Писати  потрібно лише так, щоб читач полюбив усе добре і зненавидів усе зле і підле, усе те, що заважає нам бути порядними людьми.

3715

Позитивний герой – це не генерал у парадній формі, а це захисник чистої правди. Шляхи його близькі серцю і зрозумілі читачеві.

3716

Книга народжується із щастя чи горя, із закоханості чи ненависті, але ніколи вона не може вийти з–під пера байдужості.

3717

Кожен герой книги живе своїм індивідуальним життям, має свою філософію, думає і говорить барвисто, любить людей щиро, а ненавидить підлість відкрито.

3718

Серце митця – велике і щедре: воно вміщує всі болі і радощі, горе і щастя, всі турботи земні, що дає відчуття того, що він формує світлий погляд на життя. А серце, напоєне добром, благословляє людей на добрі справи.

3719

Писати про народ – це значить бути душею з народом, жити його життям, його думками про завтрашній день.

3720

Класична література тим і відрізняється від буденного міщанського детектива, що вона не боїться вступати в боротьбу із деспотичними законами епохи. Вона шукає об’єктивну істину і знаходить шляхи до правди і до людських сердець.

3721

Щоб знати життя, потрібно не тільки жити в певному людському середовищі, а й добре розуміти закономірності і проблеми розвитку людських стосунків; бачити не тільки сьогодення, а й уміти через його призму заглянути в майбутнє.

3722

Письменник повинен займати ясну позицію, щоб не плутатися на вузьких стежках людського життя і не втрачати впевненості на його роздоріжжях.

3723

Беручись за перо, наповнюйте свою душу пристрасними почуттями, мужністю борця за прекрасні ідеали людства, і тоді помножиться сили вашого таланту.

3724

Творчість і полягає в тому, щоб із безлічі розрізнених вражень, думок і спостережень створити цілісну картину життєвих стосунків, якогось суспільного колективу, або окремого індивідуума. Творчість є яскраве і захоплююче видовище.

3725

Без потужного прожектора талановитого письменника, художника, композитора, науковця нам важко розібратися в розрізнених шматках ідей, думок, почуттів. Без світлого розуму генія нам було б темно і не зрозуміло в житті, як у дрімучому лісі, де за кожним деревом чи кущем стоїть привид незрозумілого щастя. Геній відкриває нам щастя і шляхи, якими люди повинні до нього йти.

3726

Потрібно чітко розуміти і знати для чого пишем; потрібно усвідомлювати всю відповідальність за  життя даного суспільства, окремо взятої людини.

3727

Якщо життя – корабель, то ідея – компас, за яким ми визначаємо напрям нашого руху вперед.

3728

Потрібно зобразити сучасника таким, щоб у ньому ми побачили і тріски минулого, і велич сучасного, і образ майбутнього.

3729

Якщо зображати лише прекрасне, то за цією ширмою ми перестанемо бачити темні плями нашого життя, наші недоліки, наші прорахунки.

3730

Сучасник в нашій літературі повинен бути благородною, самобутньою яскравою індивідуальністю, як символ прогресу й вищого еталону цивілізації. Він не повинен бути бездушним монументом, на якого  вішають всіх собак.

3731

Ми вступили в ту фазу літературного розвитку, коли зміст мистецтва визначається високою ідейністю і життєвістю.

3732

Те мистецтво, яке не проникає в глибини народного життя, не може бути високоідейним, загальнозрозумілим і сильним.

3733

Мистецтво повинно спрямовувати людину до самостійного мислення і творчості, утверджувати у ньому життєві сили, зміцнювати відчуття обов’язку, змінювати життя на краще з тим, щоб розвивати прекрасне, де б не залишалося місця для темного й потворного.

3734

Кращі літературні твори – через систему художніх образів, ідей і думок, змушують читача задумуватися над проблемами життя і сприяють його удосконаленню.

3735

Показати типове – це показати найяскравіші сторони нашого життя.

3736

Дійсність – це найвища ідея. Для втілення її в художній твір потрібне натхнення. А натхнення приходить в процесі кропіткої праці. Натхнення не чекають, натхнення викликають наполегливою працею.

3737

Сукупність, єдність думок, спрямованих проти зла, насильства і несправедливості – це та ідея, яка гуртує людей до боротьби за права людини.

3738

Об’єктивна ідея завжди життєстверджуюча.

3739

Фотографія життя – це ще не . Розкриття глибинних явищ і внутрішніх ресурсів людського життя – ось та основа для зображення типового образу сучасності.

3740

Вся сукупність боротьби нового із старим, ідейна спрямованість життєвих ситуацій, прогресивні явища життя – це все повинен класти на перо письменник, на ноти композитор, в наукові  трактати науковець.

3741

Позитивний герой повинен служити зразком для інших і вчити, як краще  любити  Батьківщину, свій народ, свою справу.

3742

Пригладжені життєві ситуації сучасного героя, його дуже прямі вкатані дороги, які ведуть у провалля аморальності і сексу, які зображають сучасні письменники на кожному кроці, не приносять нічого доброго, крім великої моральної шкоди.

3743

Театр через артиста піднімає людину з її горем і муками, з її щастям і радощами на таку висоту, з якої нам, глядачам, видно усі її вади, і всю принаду: ми разом з артистом входимо у світ внутрішнього життя, входимо і боремося,  разом з ним ми живемо і співпереживаємо усе те, що переживає він сам, що переживає зображувана епоха, суспільство.

3744

Тільки тоді, коли ми разом з артистом ідемо реальними шляхами життя, тільки такий театр, такі п’єси ми сприймаємо, як свою власну долю.

3745

, в ім’я якої пишуть літературні твори письменники, малюють картини художники, створюють музику композитори, повинна бути глибоко вистраждана кожним з них, тільки такій правді ми зможемо довірити наші почуття. Тільки за таку правду ми готові боротися до кінця.

3746

Знайти місце застосуванню своїм силам, знанням, таланту,– ось той виправданий шлях у нашому житті, який веде до успіху справи.

3747

Людина повинна віддаватися повністю мистецтву з такою ж пристрастю, з якою закоханий кидається в обійми своєму щастю.

3748

Ми повинні боротися за все краще, що є в людині.

3749

Деталь, образ, який вихоплює письменник із життя – це лише той сировинний матеріал, із якого ще слід виліпить героя, щоб уже потім відлити його в необхідну форму почуттів, думок, переживань.

3750

Не може бути самобутнього художнього твору, коли в ньому не буде видно свого ставлення творця до зображуваного часу, епохи.

3751

Випадковий факт не може бути типовим явищем.

3752

Ми повинні вчити людину не лише своїми творами, а всім своїм життям, своєю поведінкою, своїм розумом і своєю щирістю.

3753

Для написання визначного твору необхідно мати, крім таланту і зібраного матеріалу, ще й велике працелюбство, вимогливість до себе і що найважливіше: розум і душу.

3754

Книга – це процес мислення і душевних переживань письменника.

3755

Все, що дається легко, без значних труднощів,  стає нецікавим і переходить в розряд сумнівних цінностей.

3756

Письменник повинен відображати життя в усій його повноті,  проникати в життєві процеси глибоко і мудро.

3757

Творчий процес – це змістовна, наполеглива, вдумлива, з глибоким аналізом праця письменника, художника чи музиканта, під час якого вони відтворюють життя свого народу, роблячи й свій вклад у розквіт рідної Вітчизни.

3758

Беручись за перо, потрібно розуміти свою працю не як легкий хліб, а як служіння народу, для якого потрібно віддавати всі сили, розум і талант, весь вогонь серця; розуміючи літературну працю, як любов до народу, як боротьбу за правду, як участь в соціальних процесах.

3759

Тільки невтомна, самовіддана творча праця спроможна створити величний художній твір і стати справою всього життя письменника.

3760

Творча праця письменника – це складний і водночас радісний, натхненний процес. Ні на хвилинку не зупиняйте нагромадження досвіду, відбору фактів і образів, обдумуючи великі життєві проблеми і дріб’язкові побутові деталі всього того, з чого виростає справжній твір мистецтва.

3761

Письменник виважує свій твір на терезах почуттів.

3762

Художня правда – це саме життя, виражене в образній формі, виважена на  терезах почуттів письменника у відповідності із закономірностями розвитку кожного виду мистецтва; це  об’єктивна  життєва позиція письменника.

3763

Перемога нового над старим неминуча. В боротьбі нового із старим виявляється характер мистецтва, життєвої правди, розкриваються суттєві риси нового обличчя наших людей, їх думок, почуттів, моралі, нові якості життя, народжені в нових умовах.

3764

Коли герой не має яскраво вираженої індивідуальності, через його образ важко розкрити типові явища нашого життя, якими б конкретними фактами він в своєму мисленні не володів.

3765

Активний борець за нове життя прагне змінити загальнолюдські стосунки.

3766

Правдива передача типових характерів у відповідних  життєвих ситуаціях необхідна умова  розвитку нової літератури.

3767

Цінність художнього твору у його пізнавальному значенні, і емоційному впливі, у високому ідейному задумі.

3768

Художник досягає успіхів лише тоді, коли він в своїй творчості піднімає великі загальнолюдські проблеми, правдиво відображає життя, втілюючи свої задуми в художню форму.

3769

Художній твір – це голос епохи, мудрість рідного народу.

3770

Література покликана поруч з іншими видами мистецтва виховувати повноцінний типовий характер людини в епоху конфлікту двох світових ідей.

3771

В літературних образах повинні втілюватися високі помисли, яскраві почуття, кипуча енергія, душевна боротьба.

3772

Драматургія без душевно красивих, добрих людей просто неможлива.

3773

В мистецтві повинні жити, боротися, відстоювати, сперечатися, перемагати.

3774

Історія літератури і мистецтва завжди була історією боротьби, в якій нове воювало із старим, відмираючим.

3775

Справжнє літературне новаторство завжди іде рука об руку з прогресом і в цьому його незборима сила.

3776

Перш за все потрібно донести до читача ідейно-філософський зміст твору, висловити те, ради чого ти взявся за перо.

3777

Мистецтво не може бути аполітичним.

3778

Література має свої закони, які йдуть паралельно з розвитком соціальних і філософських питань людського життя.

3779

То не поет, що створив свій добробут на стражданнях і горі народу.

3780

Нове ніколи не цуралося цінностей, створених попередніми епохами.

3781

Література кожного народу може розвиватися лише тоді успішно, коли вона  збагачується кращими зразками світової літератури, але перш за все опирається на кращі вітчизняні традиції.

3782

Справді велика література виростає завжди з народної творчості.

3783

Найкращі зразки  художніх образів беруть з життя і природи.

3784

Письменник повинен бути послідовним, вимогливим до себе і своєї письменницької діяльності, бути зразком громадської поведінки.

3785

Мистецтво часто гіперболізує окремі сторони життя, прикрашає дійсність,  щоб люди повірили, що це  справжні характери, справжні події.

3786

Якщо мистецтво й загострює життєві ситуації з такою силою, щоб зображуване збуджувало волю для знищення всього мерзенного, що зустрічається в житті, в міщанському її середовищі, – то це його мета, це його покликання.

3787

Письменник – не фотограф. Він силою художніх образів змінює життя на краще.

3788

Нам потрібен такий гумор, така сатира, якою вона складалася віками у середовищі народу, яка їдким сміхом випалювала із життя все негативне, прогниле, омертвіле, все те, що гальмує рух вперед, що заважає бачити гарне і добре.

3789

Монолог – це зброя, якою стріляють у глядачів і поціляють просто у їхні серця, у їхні душі і в їхній розум. Гарний монолог – це удача для драматурга і актора. Це успіх театральної справи.

3790

Монолог – це висловлення найпотаємніших думок, найглибших переживань – засудження недоліків і розкриття суті протиріч.

3791

Монолог – це внутрішня потреба  поділитися своїми думками з глядачем, сказати всім те, що наболіло на душі епохи.

3792

Герой наших п’єс – душевно чистий, добрий, совісний, який під впливом тих чи інших обставин  іде правильним шляхом.

3793

Соціалізм – це коли люди навчаться нарешті поважати і любити одне одного, разом захищатися проти різного роду авантюристів і державних шахраїв, коли люди будуть чесними і справедливими, коли користолюбство відійде на задній план, а дружба і братерство процвітатимуть. Коли будуть дійсно всі за одного і один за всіх.

3794

Щоб виписати образ сучасника, потрібно показати його душевну боротьбу, ту нову його природу, коли особисте поступається перед громадським,  коли  процес виховання людини допомагає їй вилізти з трясовини славолюбства, неробства і ліні, показати причину всіх недоліків і шляхи  їх  подолання.

3795

Завдання мистецтва – показати сьогоднішніх людей, піднесення їх добробуту, їх прагнення до культури, літератури, прогресу, кращих народних традицій, рідної мови.

3796

Сміх – найсильніша зброя проти рутини, проти пережитків минулого, проти всього, що гальмує прогрес.

3797

Точно і сильно зобразити істину, реальність життя – це найвище щастя для літератора, навіть тоді, коли ця істина не співпадає з його особистими симпатіями.

3798

Герої живуть і діють в конкретних умовах. Їх дії повинні відповідати духу епохи, місцевим традиціям. Мова твору повина бути – індивідуалізована, соковита, яскрава.

3799

Сутичка характерів, ідей, боротьба добра із злом – ось що лежить в основі будь-якого класичного твору.

3800

Слава часто приходить після смерті митця: слава тоді заявляє про нього голосно, коли творець уже не може її чути.

3801

Довгий і тернистий шлях до вершин мистецтва – та крихке серце митця.

3802

Талановитий твір завжди відображає події певного історичного відрізку і не позбавлений особистого тепла, сердечної наснаги митця.

3803

Головне право людини – це право на життя, на щастя, на справедливість.

3804

Шлях горіння і боротьби, шлях дії героїв, їх поступків, особистих їх устремлінь повинен бути пов’язаний з усією повнотою життя.

3805

У п’єсі повинна бути дія, а не в’яла розповідь, боротьба ідей, а не пусті слова про право бідних, зіткнення протиріч, характерів, переконань, світоглядів.

3806

Письменник повинен побачити людину в той момент, коли в її свідомості, в її поступках зріє початок боротьби, рішучість змінити старі стереотипи, збагатити себе новими ідеями.

3807

Письменнику, який глибоко вивчив життя, поринув у нього з головою, не доводиться придумувати для героїв штучних рухів; його герої будуть діяти переконливо, самостійно без підпорок, правильно вирішувати питання свого життя, іти до бажаної мети.

3808

Дія,  рух – це успіх п’єси, інертність, в’ялість – її загибель.

3809

В класичному художньому творі життєві конфлікти, сутички, протиріччя зображаються через типові характери, створені в результаті глибокого, пристрасного вивчення життя.

3810

Без конфлікту немає напруження. Безконфліктність – велике зло для мистецтва. В п’єсах повинні бути сильні герої, пристрасні поєдинки, які б виховували у глядача волю до життя, прагнення діяти в будь–якій ситуації розумно і зважено, виборювати щастя для себе і для інших.

3811

Створити образ нового героя, сучасника, багатого думками, прекрасного душею, який мужньо долає труднощі і вірить в перемогу своїх ідеалів з справжньою пристрастю, настирливо, з виявом сильної волі, характеру, професійної відданості, непереборної любові до Батьківщини – це повинно бути невід’ємним для літопису часу, свого народу.

3812

Наша література відзначається високою ідейністю, новаторством, пристрастю боротьби, реалістичністю, яскравими образами нових людей, гостротою життєвих ситуацій.

3813

Письменник  силою свого таланту створює образи, виховне значення яких незаперечне, а ідеї завжди гуманні з громадянським звучанням.

3814

Для створення життєво правдивих художніх полотен, письменникам потрібно  учитися  проникати в таємниці людських душ, вловлювати нові форми взаємин в їх стосунках.

3815

Шлях генія устелений або квітами, або колючками. В кінченому рахунку він завжди стоїть вище своїх сучасників, упираючись ногами в граніт  сучасності, а головою в небо майбутніх звершень.

3816

Істина, як і совість, повинна бути чиста поза будь–яким сумнівом.

3817

Творчість спопеляє творця, але він знає, що на попелищі своїх надій виростуть троянди духовних багатств.

3818

Геній торжествує над усім сумбуром життя, бо має чітку мету. Торжествує над недоліками, бо він є щирим борцем з усім підлим, злим, нечесним. Геній долає всілякі перепони,  бо його творіння належать не лише його народові, а й усьому людству.

Посередності намагаються забрати всі нагороди при житті і тільки генії соромляться стояти в одній черзі з ними за мізерними нагородами.

3819

Геній – виразник думок і страждань народних, народного горя, народного смутку, народних надій на краще і стає пристрасним борцем за світлі ідеали людства.

3820

Оповідання стає витонченим художнім полотном тоді, коли воно насичене конкретним змістом, підпорядковане суспільній логіці і кожний художній образ чітко умотивований – і все це полотно освічене високим талантом творця.

3821

Щоб літературний твір жив, потрібна дія, а щоб була дія, повинна бути зміна настроїв, рух героїв, суспільно–моральні враження і, безперечно, конфлікт, як основа сюжетної канви твору.

3822

Хто втрачає здатність зображати правду в мистецтві, той порушує закони самого мистецтва, той не може створити  естетично і художньо значимий твір.

3823

Геній веде нас дорогою слави рідного народу. Бо він його літописець, його вірний син по плоті і духу.

3824

Ідея твору – це не якась форма, відокремлена від життя. Вона розкривається в мові героїв, в їхніх діях, поступках і думках, у взаємозв’язку з картинами природи, у гармонійній єдності з музикою і пластикою зображуваного.

3825

Як в основі політики, так і в основі естетики і літератури повинні лежати висока ідейність змісту, правдивість і народність форми.

3826

Учитель живе за себе і за своїх учнів. Якщо ж його зерна мудрості не знайшли у них родючого ґрунту в прагненні до знань – він прожив марно.

3827

Дати правдивий художній образ, дати картину людських стосунків, показати існуючу дійсність в усій величі і новизні, показати складність і багатство життєвих ситуацій – важливе завдання літератури і мистецтва.

3828

Важко зрозуміти людину поза працею, поза її участю в громадському житті.

3829

Письменник, якщо він талановитий, часто вимушений іти проти свого улюбленого класу, а іноді й проти своїх політичних переконань. Більше того, – він повинен викрити вади цього суспільства, показати його моральне обличчя, нікчемність, потворність їхнього життя. І в той же час побачити в одинаках паростки майбутніх епох, образи  нових поколінь.

3830

Геній, в якому б суспільстві не жив, яким би не був гнітючим соціально–політичний лад, він завжди знайде належне місце для вияву своїх ідей, знань, почуттів, енергії.

3831

Незалежно від своїх уподобань, силою реалістичного сприйняття дійсності, чіткістю критичного аналізу і синтезу окремої особи і суспільства в цілому, завдяки таланту художника, література виростає із простої писанини в монументальне художнє полотно, на якому, як на квітучому полі, доцвітають квіти вчорашнього, розкриваються бутони сьогодення і  визрівають плоди завтрішнього.

3832

Мистецтво повинне носити в собі високу ідею добра і щастя. Мистецтво без думки, без ідеї, що птах без крил.

3833

Ідучи в мистецтво, потрібно його обоготворяти, бо воно існує не лише для вищої насолоди, а й для глибокого пізнання людських протиріч.

3834

Незалежно від того, написаний твір в заперті чи на вільній волі, він повинен нести в собі незгладимі моменти добросовісного вивчення життя, нові думки, нові почуття.

Потрібно, щоб твір мав всі здобутки, всі золоті зернинки, які може відшукати в морі людських переживань, добросовісний шукач–дослідник, все те, з чого виплавляється золотий монумент епохи.

3835

Всі фізичні сили, всі палкі поривання, всю велич свого таланту письменник повинен вкласти в полотно свого твору, якщо він хоче мати успіх у читача.

3836

Щирість, правдивість, чесність – це ті елементи твору, які заохочують людей поринути у світ літератури, музики, мистецтва.

3837

Правдивість і стислість, повнота думки, широчінь почуттів – ось що приваблює живу цікавість людей до нового творіння.

3838

Зламати свідомість силою – це знівечити живу картину життя, це порушити нетлінні закони природи, це відкинути суспільство на сотні років назад.

3839

Силою можна зламати епоху, повернути людство навіть до первісного ладу, але технічний прогрес оточуючого світу, філософські і літературні досягнення залишаються нетлінними.

3840

Трагедія – це вираження найстрашнішого, найпотворнішого, найнеприємнішого, найгнітючішого в житті даної епохи, даного суспільства з усіма його найразючішими протиріччями і конфліктами. Показуючи це найтиповіше злодійство даного суспільно–політичного ладу і його економічного устрою, автор закликає народ на боротьбу з цим злом.

3841

Проблеми і конфлікти, які вирішує літературний твір, повинні вкладатися в типові образи художніх полотен.

3842

Несумісність людської натури з проблемами і конфліктами часу породжують трагічне в людській душі, в її характері і почуттях.

3843

Сталінська епоха, як і епоха середньовічного ієзуїтства, як і епоха рабства – це трагедія мільйонів невинних людей, це невиправдане знищення мільйонів заради примх одного політичного невігласа, психологічного ідіота або бездушного бовдура.

3844

Трагедія – це глибокий відчай, це моторошна невпевненість у завтрашньому дні, переконане безвір’я, це непереможний сумнів перед стіною деспотизму, гніту і жебрацтва. Це конфлікт між животінням і усвідомленням великої несправедливості; конфлікт душевний, де правда не може змиритися із злом. І цей конфлікт доведений до абсурду, коли праведна душа, не маючи сил для перемоги, не знаходячи реального виходу з цієї сутички, гине в нерівній боротьбі з потворністю існуючого ладу, з нікчемними, консервативними порядками в суспільстві.

3845

Трагічне – це така життєва конфліктна ситуація, коли нове, що народжується не може пробитися крізь граніт старих понять, стосунків, суєвір’їв і байдужості. І не знаходячи душевних сил для боротьби, гине у сутичці із непереможним злом. Трагічне – це більше душевна слабкість, психологічний злам, що веде до фізичного падіння; це скоріше незрілість і непевність ідейних позицій. Духовна безпорадність і фізична неміч, що не знаходить вихід із суспільного конфлікту.

3846

Трагічне – це соціальний відчай, коли людина не може знайти точку прикладання своїх духовних і фізичних сил у боротьбі із злом і суспільними вадами.

3847

Якщо гине старий світ з усіма його ідейними позиціями, то тут ми швидше зустрінемося з елементами і фактами героїчного або комічного, аніж трагічного.

3848

Трагедія – це загибель носія нової, прогресивної ідеї, яка тільки народжується, але спроможна зробити значні зрушення, великі соціально–історичні зміни в умовах, коли оголюються основні життєві вузли, коли наступає епоха великих філософських, етичних, політичних і суспільних переоцінок. Коли старий  світопорядок, як світосприймання цілого комплексу ідей, валиться. Але нове ще не спроможне вистояти у боротьбі із старим, прогнилим. Герой не в силі  витримати натиску реакції, знущання, рабського становища і зрештою гине.

3849

Трагічна доля героя стає закликом до згуртування всіх однодумців, всіх прогресивних сил до боротьби із злом.

Трагічний герой гине, але залишається надія, що його думки стануть прапором великих майбутніх соціальних перетворень, що його прагнення до кращого життя підхоплять тисячі мускулястих рук і гордо понесуть його передові ідеї у майбутнє.

3850

Загибель трагічного героя – це не страх перед долею, а перемога, яка неминуче прийде за полеглими у боротьбі із злом. Але це вже перемога ідеї.

3851

Вбачати трагічне в ситуації стосунків між батьками і дітьми не обов’язково. Тут може бути елемент трагічного. Але більше всього просто є боротьба нового, прогресивного із старим, рутинним життям. І в цій боротьбі гине людина, яка могла б загинути і в будь–якій іншій драматичній конфліктній ситуації. Трагічне – це не тільки загибель героя, а й трагедія самого суспільства, в якому він живе.

3852

Трагедія – це коли час і люди в ньому ще не готові зрозуміти героя, не сприймають його ідей. Коли смерть його стає незвичайною і невідворотньою, виходить за рамки буденності, а поступки – майже злочином проти суспільства, громади, окремої людини, хоч сама поведінка героя виправдана часом,  співзвучна з традиціями, мораллю епохи, даного суспільства.

3853

Ми не повинні сприймати загибель кожного героя, як трагедію. Трагедія  може  мати  комічну зав’язку і трагічний кінець.

3854

Трагедія вище, ніж смерть окремої людини.  Це трагедія цілих поколінь, окремих прошарків населення, окремих класів, які гинуть у боротьбі за  торжество добра,  торжество правди, торжество життєвих ідеалів.

3855

Класичний твір – це історія цілого народу або певного класу, це боротьба  прогресивного з  реакційним, це, зрештою, випукла художня картина, яка сприяє  за допомогою художніх образів зрозуміти час, в якому живуть і борються герої.

3856

Омертвілі ідеї – це шлях в нікуди. Вони гальмують суспільний розвиток, потребують заміни, руху вперед. Вони вступають у протиріччя з новими проявами прогресу,  які призводять до трагічних ситуацій.

3857

Не всяка смерть – трагедія. Трагедія, – це коли гине  передове, прогресивне, яке може бути взірцем для нинішніх і майбутніх поколінь.

3858

Там, де розпускають слюні, виявляють наївність, сентиментальність, там важко знайти трагічне; там ближче до сміху, гумору, комізму.

3859

Трагедія – це загибель кращих надій, думок, почуттів при абсолютній байдужості оточуючого середовища.

3860

Трагічне закладене в самій епосі, в породжених певним соціальним середовищем історичних колізій ладом в стосунках і в конфлікті всіх несумісностей з природою розумних речей, добротворної логіки.

3861

Коли люди миряться з існуючим гнітом – це не трагедія, а рабство, яким би воно гнітючим не було. А коли починається боротьба з підлістю, злом, насильством, починається боротьба не на життя, а на смерть, тоді й виникають ситуації, які часто супроводжуються трагічними  подіями.

3862

Коли в народженні нового, прогресивного старе вбачає зло, і всіма силами намагається затоптати паростки нового і має достатньо для цього сили – ось тут і починається трагедія.

3863

Трагедія не в тому, що не поділивши чогось, зарізав брат брата; трагедія у витоках такої психології, таких ідейних і моральних цінностей, при яких стає можливою подібна ситуація, коли добро не може переконати, а зло не може зрозуміти і змиритися із  справедливою логікою.

3864

Художник слова чи пензля – це вони через призму свого бачення життя, в якій переломлюючись, світ отримує своє веселкове, різнобарвне зображення на небі людських надій. І ми одержуємо об’єктивну правду, пропущену через сито суб’єктивного світосприймання.

3865

Правдива книга дає широке узагальнене полотно, малює картину, яка спроможна перевернути уяву, змінити психологію людини, показати шляхи вирішення   філософських і соціальних проблем.

3866

Гостре відчуття життя в безперервному  русі історичних подій, в зіткненні соціальних протиріч, в торжестві громадського над особистим, в ствердженні перемоги суспільного над індивідуальним, – ось у чому повинен виявлятися талант письменника.

3867

Становлення нового завжди проходить в жорстоких сутичках із старим, з тими недоліками і вадами, з тими кайданами, якими ще побрязкує уже нікому не потрібний ненависник, але ще живий і до зубів озброєний, жорстокий і ядовитий.

3868

Новий суспільно–політичний лад, нова історична формація, її ідеї та ідеали повинні бути наповнені значно вищим змістом, ніж попередня, хоч елементи старого, якими б дрібними вони не були, завжди будуть залишатися і в новому суспільстві. Як у лісі, де поруч з молодняком доживають і трухляві дерева.

3869

Мета письменника – розкрити всі колізії боротьби за майбутнє людського суспільства, побачити в сьогоднішньому завтрашній день, перспективи великих перемог крізь окремі втрати.

3870

Література і мистецтво, якими б прогресивними не були, яких би життєвих позицій вони не дотримувалися, які б ідей не проповідували, вони є об’єктивним або суб’єктивним відображенням дійсності і в більшій чи меншій мірі несуть елементи реалізму. Тільки в одних творах об’єктивна реальність відображена яскравіше, опукліше й повніше, в інших стушована, бліда, менш помітна. В одних – світ суспільних відносин є всеохоплюючим матеріалом, з якого вирізьблюються образи, картини, герої, в інших життєвий матеріал використовується лише частково, для окремих деталей.

3871

Ми починаємо з того, до чого йшли наші предки, щоб пливти через незвідані глибини життя, щоб пізнавати, а не  тупцюватися на місці, щоб страждати і виборювати право діяти і жити вільно, відчувати правду  і об’єктивно мислити.

3872

Образ, відірваний від життя, від історичних реальностей, мертвий.

3873

Образ буде реалістичним, якщо в ньому переважатимуть елементи життєвої об’єктивної правди, коли його дії будуть підпорядковані історичним і соціальним реаліям, коли він є згустком філософських, етичних і естетичних понять даного суспільства, народу, нації, класу.

3874

Щоб створити художню епопею, потрібно мати гострий зір і працелюбний, терпеливий і чесний талант, який би допоміг відобразити всю повноту, всю глибину зображуваного об’єкта.

3875

Реалістичний художній образ – не що інше, як узагальнене зображення природного конкретизованого революційно–наукового, історичного процесу або його частини; тієї зброї, що змінює життя, світ ідей, світ понять.

3876

Будуючи літературний палац, письменник повинен думати не лише про привабливість парадного входу, а й про фронтони, пілястри і вугли, які б були такими ж реалістичними і правдивими в зображенні, як і всі інші деталі нового твору.

3877

Типове – це все найяскравіше, це згусток цілого ряду характерів, соціальних та історичних явищ, найгостріші моменти протиріч, які вже не можна сховати, а прийшов час  його викривати й оновлювати. Типове – це те нове, найхарактерніше для даної ідеї, соціального класу, маси,  яке чітко визначає шляхи подальшого розвитку. Типове – це й та найбуденніша середина, яка до старого вже привикла, хоч і не може повністю з ним змиритися, а нове ще для неї не народилося і є незрозумілим, боїться або не сприймає його в усій  повноті розуму і серця.

3878

Літературний твір – це дистанція між новим і старим. Герой – це втілення життєвої реальності у живу дію.

3879

Національне – це єдність людей на  географічній, історичній, економічній, психологічній основах, які  живуть, діють, творять, розвиваються і гинуть в залежності від внутрішніх і зовнішніх обставин.

3880

Герой відстоює інтереси свого класу, свого середовища. Це уособлення психології тих розрізнених частинок суспільства, які становлять середовище, звідки він сам родом. Він є часточкою великого механізму життя.

3881

Письменник повинен бачити дійсність в її революційному розвитку. Нове повинне перемагати над старим,  яким би воно сильним ще не було.

3882

При будь–якому об’єднанні людей в клас, в націю, в наймогутнішу державу, маса народу завжди складалася з одиниць, кожна з яких має свій характер, психіку, волю, талант, мрію. Розкрити найцікавіше в характері окремої людини, яке може стати типовим взірцем доброго, гуманного, прекрасного – ось завдання літератора, художника, композитора, науковця.

3883

Стверджувати позитивині ідеали, образи позитивних героїв, борців за народні інтереси, не обмежуватися реальною дійсністю, а бачити перспективу, уміння заглянути в майбутнє, в завтрашній день – такі тенденції, така мета нової літератури.

3884

Письменник – літописець свого часу, свого народу. Це людина  з багатою фантазією і  об’єктивним мисленням.

3885

Талановитий письменник не обмежується рамками свого класу, свого середовища. Він іде далі, досліджує глибинні коріння правди і кривди, добра і зла, щастя і горя, кохання й розлуки, життя і загибелі; малює перспективу, або зображає реальні можливості для її розвитку.

3886

Через літературні образи ми пізнаємо життя окремих класів і народу в цілому, еволюцію розвитку типових індивідуумів, рух думки, цілісність правди.

3887

Образи і думки літературних творів – це кохані діти письменника. Якщо ж він їх не любить, то не може бути й нашої любові до них, не може бути й цікавого твору, художнього полотна.

3888

Як мати, що щиро любить своїх дітей, не говорячи про свою закоханість у них, так і письменник не висловлює свого ставлення до героїв власних творів. Всі герої твору для нього – рідні діти.

3889

Література, мистецтво, наука – кожна з них по-своєму рупор правди, голос народу.

3890

Художній твір не сприймається  читачами, коли він не несе в своїй основі ідейну переробку світу і не має позитивного виховного значення.

3891

Література на те й існує, щоб художніми засобами через художні образи показати людей нового типу в усій їх величі. Типові образи твору можуть служити гарним прикладом і об’єктом наслідування для великого загалу людей.

3892

Література, мистецтво, наука повинні допомагати викорінювати те, що заважає нормально жити, що омертвляє думку, що гальмує прогресивні процеси, рух вперед.

3893

Спекуляція не може процвітати там, де відсутні для неї умови, де вона гине від конкурентоздатності держави.

3894

Обов’язок митця – реально відобразити життя, його протиріччя, непримиренну боротьбу нового із старим, замшілим, заскорузлим, потворним.

3895

Мистецтво покликане возвеличити життя яскраве, мужнє, мудре. Визволити правду і покарати зло.

3896

Творець повинен зображати і пропагувати всеохоплюючу, могутню, всюдипроникаючу, всеоздоровлюючу і оновлюючу працю.

3897

Серед тих мільярдів посередніх людей непомітними стають прекрасні, надзвичайно добрі, мудрі, щирі і справедливі люди. Вони губляться, як окремі квіточки в зарослях б’урянів.

3898

Якщо люди епохи глухі до прекрасного, коли в них відсутня гордість за себе і весь народ, то рабство неминуче. А для справедливих і чесних цей гніт помножується, подесятеряється.

3899

Світ, що створює художник, повинен служити для радощів людей, для розквіту їх талантів, для свіжості світосприймання, для щастя рідної Батьківщини.

3900

Бути правдивим і чесним, принциповим і гордим за свій народ дуже дорого коштує, а найчастіше платять за це кращі люди планети своїм життям.

3901

Майстерність – це уміння освоїти новий життєвий матеріал найновішими художніми засобами і найпрогресивнішими методами.

3902

Правдивість художнього образу, характеру виявляється в показі тих життєвих ситуацій, в яких цей характер ми можемо побачити найяскравіше.

3903

Без щоденного, кропіткого вивчення видатних зразків мистецтва, літератури, науки навіть найталановитіший не зможе досягнути вершини майстерності.

3904

Мужність і воля, бадьорість духу і всеохоплюючий оптимізм, ясність мети і безкорисне служіння інтересам народу і Батьківщині, безстрашність і безпощадність до ворогів, уміння переборювати труднощі, твердо і без зазнайства відноситися до себе – це ті якості, які притаманні людині об’єктивній і чесній, людині своєї епохи, яка прагне прогресу, щастя і миру між людьми.

3905

Людина, що не пов’язала своє життя з життям свого народу, з його долею, працею, боротьбою за кращі ідеали – пустоцвіт на грандіозному полі народного життя.

3906

Вічної пам’яті народної може заслужити лише той, чиє життя було повністю віддане людям і серце його завжди билося в єдиному  ритмі з серцем любимої Батьківщини.

3907

Хто не зробив нічого для народу, той не може сподіватися на народну пам’ять.

3908

Література допомагає нам краще бачити, повніше відчувати, палкіше любити свій народ, свою Батьківщину.

3909

Яскравий художній образ можна створити лише в результаті глибокого проникнення в характер епохи, в психологію часу, і за допомогою художніх засобів уміло передати це  людям.

3910

Без гострої конфліктної ситуації літературний твір буде блідим і не справлятиме ніякого враження.

3911

Не смакування недоліків, а викорінення їх на прикладах позитивних героїв, на їх боротьбі із злом, на вихованні в людині добра і справедливості – ось справжня мета літератури і мистецтва.

3912

Провідні герої нашої літератури – це носії високої моралі, великих, перетворюючих соціальних змін, що ведуть до нових вершин, до нових перемог.

3913

Ідеал – це не мертвий абсолют. Він змінюється в залежності від умов, часу і прогресу. Удосконалюється разом з удосконаленням соціальної структури, характеру нації, технічного прогресу, в залежності від змін ідей, які ведуть людей до цього ідеалу, в залежності від цілого комплексу питань і проблем, які виникають в процесі людського спілкування, в процесі змін практичної діяльності людей, їх моральних, етичних та естетичних переоцінок.

3914

Внутрішня боротьба – це сутичка ідей, понять, людських характерів,  подолання недоліків в ім’я матеріальних і духовних цінностей.

3915

Зав’язка п’єси – це ясна психологічна експозиція характерів героїв.

3916

В основі літературного твору лежить увага до людини, до її внутрішнього світу,  ставлення її до  рабства і волі, до добра і зла.

3917

Якщо в літературному, художньому, музичному творі сюжет розвивається захоплююче, коли увага читача приковується і він напружено жде подальшого розвитку подій – такий твір не потребує якихось особливих пропагандистських чи рекламних зусиль.

3918

Мова літератури повинна бути барвистою, яскравою, захоплюючою.

3919

В пресі, літературі, мистецтві, науці повинен переважати голос правди, совісті, чесності; конфлікт тут повинен виражатися у боротьбі з негативними явищами суспільного життя.

3920

Читач завжди жде від письменників відповіді на питання, які виникають в житті. Щоб  це були не просто фотографії окремих епізодів, а глибоке осмислення явищ життя, боротьби нового із старим,  і нарешті перемога нового, передового, прогресивного.

3921

В зображенні життя, письменник повинен виявляти себе не простим і бездушним мертвим фіксатором подій, а живим, активно аналізуючим, синтезуючим, думаючим і навіть мудрим літописцем часу; бути на вістрі епохи, посередником і суддею вчорашнього і сьогоднішнього, до певної міри провидцем і проводирем у завтрашній день.

3922

Світова класика завжди боролася за кращі ідеали, прогресивні, світоглядні позиції, руйнувала старі ідеї і відживаючі стереотипи, застарілі погляди; ставила нові проблеми, вирішувала життєво необхідні питання; таврувала зло, трощила самодержавні монархічні режими, сміялася над недоліками і плакала над загибеллю добра і краси; породжувала великі почуття, закликала любити одне і ненавидіти інше.

3925

Класика на те й існує, щоб ми рівнялися на її кращі зразки, училися жити і помирати за кращі ідеали людства.

3924

Кращі зразки літератури, мистецтва, музики, науки завжди стверджували високі ідеали свого часу, створювали образи мужніх і безстрашних борців за них.

3925

Людей будь–якої епохи прикрашає чесність, праця, щира любов і готовність боронити і берегти від зла нашу  прекрасну планету.

3926

Прогресивна література завжди боролася за все найкраще, що є в людині.

3927

Кожен письменник, яким би він не був об’єктивним, завжди висловлює своє  суб’єктивне ставлення до зображуваного.

3928

Письменник обов’язково повинен мати своє творче обличчя: своє ставлення до сучасності, свої прагнення майбутньої перебудови світу, суспільства, класу.

3929

Письменник, який не вистраждав художніх образів, особисто глибоко не відчув їх життєвих потреб, величі правди – не може сподіватися на успіх.

3930

Знайти себе в суспільному житті – це ще не означає знайти точку прикладання своїх сил, за допомогою якої ти можеш вижимати для себе найбільше, найкраще і найнеобхідніше, а це означає знайти прикладання свого таланту там, де він принесе найбільше благо твоєму народові, твоїй Батьківщині, де він може найбільше розкритися.

3931

Революційна боротьба перетворилася в боротьбу напруженої праці за перетворення всіх багатств держави у добробут народу.

3932

Герой художнього твору – це справжня людина, яка твердо стоїть на планеті, яка бореться за світлі ідеали, яка думає і виявляє незбориму гордість за свій народ, націю, клас. Він завжди є виразником найхарактерніших рис свого часу, свого класу, з індивідуалізованим характером і діє відповідно до умов.

3933

Книги – це озера, моря, океани людського духу в залежності від того, як глибоко письменник пірнає в життя і як мудро його і пластично переплавляє у художні образи.

3934

Книга – це учитель життя, це джерело сили в   боротьбі за перемогу добра і справедливості.

3935

Життя залишається буденним до того часу, доки воно не народжує генія, магічна праця якого перетворює звичайне життя у героїчні сторінки.

3936

Книга – це мудрий учитель, чесний  і вірний супутник, щирий і добрий порадник.

3937

Життя щоденно народжує нові ситуації, змінює людину і суспільство,  психологію і характери, виділяє слабкості і силу, падіння і перемоги, незвичайне і буденне, що стає потім живим матеріалом для історії, для книг.

3938

Геній – це  перетворююча сила природи і суспільства, це двигун прогресу, еволюції життя, філософії, поезії, естетики і людських стосунків.

3939

Природа і людина дають безмежність тем і безцінні матеріали для письменника, художника, музиканта, науковця. І тільки поганий політик прагне пригальмувати життя, щоб краще керувати суспільством, народом, нацією, більше виявляти варварства, гніту, щоб  поневолити, закабалити людей, зробити їх, якщо не вічними, то хоч тимчасовими рабами, лакеями, безвідмовними виконавцями його волі, його примх, його гонористих і нечесних бажань, славолюбства, ідолоприхильності.

3940

Письменник, озброєний передовою ідеологією, загартований у соціальних битвах, здатний слухати пульс свого народу, гострим зором, мудрим розумом, може швидко  в середовищі цілком буденних сучасників знайти, виділити і змалювати типовий образ героя сьогодення, виписати характерні його риси, вручити йому прапор борця і пророчими його устами сказати правду на весь світ.

3941

Людина з усіма її справами, турботами, мріями є лише сировинним матеріалом для майбутніх  полотен справжнього митця.

3942

Ми намагаємося наслідувати кращим героям, кращим зразкам літератури і мистецтва тому, що вони не схожі на буденних сучасників, і це наший закономірний потяг до кращого, величнішого. Це наш святий борг перед людством, священне очищення перед прекрасним пророцтвом письменника, художника, композитора, науковця, талант яких і покликаний вести нас до щасливого майбутнього, такого прекрасного і бажаного, такого високого і благородного.

3943

Ми повинні виробляти в собі, в своїх характерах ті позитивні риси, які нам дала прогресивна класична світова література, яка і вбачала свою мету у вихованні людини майбутнього і в подоланні всіх суспільних вад та недоліків окремо взятої людини.

3944

Позитивні герої світової мистецької класики – це приклад для наслідування багатьох сучасних і прийдешніх поколінь, позитивні риси яких повинна виробити в собі кожна порядна людина.

3945

Якщо минулі покоління давали геніїв–одинаків, які пробивалися крізь морок соціальної ночі, то нинішні покоління мають можливість засвоювати досвід талантів і виробляти духовні та матеріальні цінності масовим тиражем.

3946

Головний геній сучасності – це творчість мільйонних мас, спрямована на створення добробуту людей цілих континентів, держав, народностей, піднесення їх культурного рівня, розвитку мов, як основи духовних цінностей світової цивілізації, розвитку їх філософської і громадської думки.

3947

Людство повинно нарешті виробити моральний і духовний кодекс, який був би  взірцем високої моралі, який би примножував щастя і справедливість,  на який би рівнялася кожна соціальна структура найменшого колективу, кожного громадянина великої справді багатонаціональної держави, якій горде найменування – Земля.

3948

Письменники, використовуючи  глибинні пласти  життя, в яскравих образах, на широкому полотнищі епох, в долях людей і цілих поколінь, що приходять на зміну одне одному,  зобов’язані зафіксувати зростання, становлення того класу, що очолює революційний рух всього  людства у поступальній ході до майбутніх соціальних вершин.

3949

Без типових узагальнень мистецтво існувати не може. Якою б не була панорама, що охоплює мистецтво, вона залишить місце для майбутніх ще яскравіших духовних творінь.

3950

Ми повинні зображати життя глибоко, багатогранно і правдиво в яскравих художніх образах, які б хвилювали, кликали, міняли на краще рух всього суспільства вперед.

3951

Без уважного і глибокого вивчення нового не зрозуміти і самого руху вперед, і всю дійсність з її закономірностями.

3952

Література, як і будь–яка інша творча справа, не може розвиватися, не опираючись на уже створені геніями людства шедеври.

3953

Пролетарська література – приклад глибокого вивчення і проникнення в життя мозолястого робітничого класу, справедливого і узагальнюючого його зображення в типових долях, в яскравих характерах.

3954

Художник всією силою свого таланту і найяскравішими художніми засобами повинен накинутися на відсталість, рутину, бюрократизм, на всі недоліки, на всі моральні і психологічні  вади, які заважають нашому подальшому рухові  до чесності.

3955

Для простої людини перспектива комунізму ближча, ніж перспектива потойбічного раю. Ось чому переважна більшість людей залишаються в основному атеїстами. Справжнього грамотного  атеїста  можна вважати віруючим. Атеїзм – це таж релігія тільки релігія реального життя. Це щира віра в справедливість на Землі. Прийде час і буде збудована велична церква – Церква атеїста, Богом якої, мабуть, будуть вважати Леніна.

3956

Ми повинні оберігати дітей від дурману забобонів з такою ж пристрастю і непримиренністю, як і оберігати їх від куріння, алкоголізму, вживання наркотиків.

3957

Боротьба з суєвір’ями – є частиною нашої боротьби за духовне здоров’я людини.

3958

Характер героя – це його поведінка в тому середовищі, до якого він належить, в тих ситуаціях, де він живе, діє, бореться.

3959

Через позитивних героїв  письменник викриває негатив нашого життя, таврує старе, зітліле на смітнику історії. Він вважає щоденним своїм  обов’язком очищати суспільство від бруду.

3960

Світлі мрії і чисті устремління повинні керувати всіма творчими лабораторіями, які покликані виховувати, вирощувати, змальовувати процес народження нового, щирого, людяного.

3961

Письменник може допустити  помилку, – все це вибачить читач, – але ніколи не вибачить народ неправди, життєвої фальші, нещирості, а найбільше підлості, зради інтересам народу, ницості і лакейства.

3962

Не потрібно спрощувати, применшувати боротьбу проти відсталого, відмираючого: не потрібно применшувати правди і права найнижчих верств на своє самовизначення і своє вільне існування.

3963

Переважна більшість невдач письменників, художників, композиторів іде саме від поганого знання матеріалу – того ґрунту, на основі якого й повинні розгортатися події, зображатися типові життєві моменти.

3964

В драмі розкривається глибокий, змістовний конфлікт і напружений сюжет, який стає цікавішим тоді, коли він розвивається не за наперед створеною схемою, яку глядач міг би передбачити, а відбувається процес складної боротьби характерів, із яких вимальовується велика людська єдність суспільних ідеалів і протиріч.

3965

Драма стверджує правдивість у відображенні життя, закоханість у працелюбну людину, творця нового і віру в його творчі сили, в перемогу його великої справи.

3966

Щоб писати правду, потрібно щиро, самовіддано і глибоко її любити.

3967

Любов і ненависть – це дві сторони серця письменника, митця; це дві алмазні грані його душі, де одна не виключає іншої, як не може жити верхівка дерева без кореня, як не може бути тіні без сонця.

3968

Писати про життя народу, окреслюючи лише одне із людських почуттів: любов чи ненависть – це одинаково, що позбавити твір життєвої правди.

3969

Любов і ненависть в людському суспільстві взаємно не виключаються: вони живуть поруч. Без такої взаємної полярності не існує життя.

3970

Якщо книга – це згусток колективного досвіду, то ми її активні учні.

3971

Книга наближає людину до ідеалів життя, робить її господарем світу.

3972

Мистецтво не любить неправди і пустоти. Правда для мистецтва – це повітря, без якого воно не може жити. Мистецтво – у вічному русі.

3973

Письменник, як і будівельник, створює те, що необхідне людям. Тільки письменник будує палаци духовності, де вирують пристрасті людських душ, характерів, високої моралі.

3974

Геній той, хто не жаліючи життя, енергії, весь свій талант присвячує звільненню людей від темряви рабства, сваволі суєвір’їв, гніту таємних і явних сил зла і насильства.

3975

Великий письменник охоплює велике поле життя. Але всієї багатогранності життя ніякий геній охопити не може.

3976

В історії мистецтва щасливий той геній, в якому поєднано великий талант з геніальною натурою, незборимим бажанням працювати творчо і  без вагань.

3977

Література завжди несла, а в нових умовах високоцивілізованого суспільства тим більше несе на крилах своїх художніх образів всю правду боротьби і звершень, всю силу героїзму і високих ідеалів того народу, культуру якого вона представляє, і несе далеко за межі рідної Батьківщини.

3978

Література відображає волю, вболівання та інтереси всіх жителів Землі, які борються за світле майбутнє людства.

3979

Праця кожного митця повинна бути глибоко ідейною, глибоко народною, бойовою і сильною, яка б несла заряд добра і не поступалася перед злом, впливала на серця і душі людей, піднімала їх настрій і давала наснагу для майбутніх перемог.

3980

Розвиток літератури відбувається в безперервній і непримиренній боротьбі з усілякими залишками старих, відживаючих форм, які гальмують розвиток ідеологічних течій, які спотворюють дійсність і правду.

3981

Художник, який повністю проникся розумінням всіх проблем  свого героя, розумінням його мети, його ідеалів, поєднавши своє бачення світу з устремлінням зображуваного образу, зумів знайти виразні та яскраві художні засоби за допомогою фарб і слова для створення реалістичного образу цього героя,  такому письменнику забезпечений успіх.

3982

Типове – це основна сфера вияву  приналежності героя до певного класу, певного  ідеологічного спрямування в літературі та мистецтві.

3983

Не можна створити нового позитивного героя, якщо не втілити в нього реалістичної правди життя, не підняти в своєму світосприйманні його до чистих людських ідеалів, не поставити його поруч з передовими борцями за світле майбутнє, не досягнувши і не освоївши при цьому художньої досконалості, не засвоївши досвіду кращих зразків прогресивної світової художньої літератури.

3984

Примітивні літературні твори, в яких зображувані події надумані і брехливі, а реальне життя показано в примітивному спотвореному вигляді, такі твори  матимуть негативний резонанс, люди їх не сприймуть всерйоз.

3985

Письменник повинен ясно розуміти, чиї інтереси він представляє. Добре пам’ятати, що інтереси літератури є інтересами самого народу.

3986

Неясність світогляду письменника зводить всю його творчість нанівець.

3987

Тільки той письменник,  у якого тісний зв’язок з народом, може створити високохудожні твори.

3988

Література і мистецтво, які не мають ясної мети і не визначили свою роль в житті народу, не можуть завоювати загальне визнання.

3989

Форма в мистецтві – це матеріальне втілення духовних цінностей, ідей, почуттів народу у художніх образах.

3990

Особисте життя – це сукупність всіх фізичних, духовних, психологічних та ідейних факторів, а також умов, в яких перебуває людина. Воно саме по суті ціле і неподілене, в той же час нерозривне в єдиному морі суспільного життя.

3991

Література, як і журналістика, – пристрасний і сильний голос народу. За їх допомогою звертаються до сучасників і до майбутніх поколінь, збуджуючи в людей горду радість за сучасників, переконаність в їх моральній чистоті і високій духовній красі, бажанні боротися за прекрасні ідеали миру, волі, демократії.

3992

Великий художник слова не може віддати на суд читачів примітивні думки, швидко спечені спостереження і висновки. Він розуміє, що лише повноцільний образ виховує людей і працює над твором доти, доки  не доб’ється глибини правдивості,  художньої повноти і завершеності. В цьому й сила класичної літератури, кращих творів сучасності.

3993

Той літературний твір сильний, який кличе на подвиги, окрилює душу людини, надає бадьорості, сміливості, віри в свої сили, надихає почуттями патріотичної гордості за свій час, Батьківщину, за кращі ідеали людства. На прекрасних літературних зразках виростають сильні і мужні люди, що не бояться труднощів і готові жертвувати власним життям в ім’я високих людських принципів та прогресивних ідей.

3994

Почесна справа літератури – виховувати нову людину, безмежно віддану рідному народу, Батьківщині; спрямовувати її сили в русло  боротьби з байдужістю, підлістю, злом.

3995

Гарна книга – це школа людської мудрості, вихователь прекрасних почуттів, зразок   високої моралі.

3996

Сміх всесильний: він несе і бадьорість, і радість, і задоволення життям, і щедрість духу, і сміливість поглядів. Сміх примушує замислитись (якщо це не злорадство), сміх виправляє помилки (якщо це не брехня), сміх несе користь (якщо це не зловтіха).

3997

Письменник відшукує таких героїв, слова і справи яких розкривають авторський задум.

3998

Автор літературного твору – це не спокійний спостерігач, а безпосередній і активний учасник процесу становлення нового, боротьби з рутиною, відсталістю, суєвір’ями.

3999

Байдуже ставлення письменника до своїх героїв, викликає байдуже ставлення читача до книги.

4000

Поряд з високими ідеалами завжди жили дріб’язковість і нікчемність, які всією затхлістю свого замшілого життя намагалися задушити світлі паростки будь–якої геніальності і прогресу.

4001

Література – це картина, вигаптувана із кращих ідеалів нашого життя. Це історичний грунт, на якому виросте майбутнє народу, окремої соціальної групи.

4002

Якщо в серці письменника не буде  горіти факел великої закоханості  в рідний народ, його літературний твір не запалить душі людей. Тільки маючи мудрість, зможе він напоїти нею спраглих до знань. Тільки кришталево чистий душею  має право учити інших добропорядності.

4003

Геніальний твір – це велика лабораторія, в якій виробляються норми людських стосунків і створюються еталони людської добропорядності, чесності, високої моралі і правди, на які будуть рівнятися десятки прийдешніх поколінь.

4004

В класичних творах літератури і мистецтва народ учився, як жити  сьогодні і ясно бачив своє майбутнє.

4005

Мистецтво відстає від життя тоді, коли воно позбавлене радісних перспектив.

4006

Той, хто помилився і не зробив необхідних і правильних висновків, той помиляється двіч, той позбавлений почуття реальності життя.

4007

Література – універсальний інструмент, за допомогою якого можна було б творити щастя для народу. Якоюсь мірою його намагалися застосувати при соціалізмі. При капіталізмі література, як і мистецтво в цілому, служать засобами для розбещення народу, деморалізації молоді.

4008

Завдання літератури не тільки зображать нове, а й сприяти його перемозі.

4009

Віра в силу і розум людини, віра в перемогу світла над темрявою ось той життєстверджуючий характер класичної літератури.

4010

Священна революційна пристрасть нашої  літератури повинна виявляєтися не лише у вихованні високих патріотичних почуттів, а й сприяти єдності могутнього табору миру, демократії, братерства; стверджувати солідарність трудящих, виховувати пристрасне горіння до правди, добра, щастя, яке б виключало будь–яку експлуатацію людини людиною.

4011

Найяскравіший талант не розквітне, якщо він не буде живитися чарівними водами з народних джерел життя.

4012

Вирішальне значення має та позиція письменника, драматурга, поета, при якій виробляється позитивний ідеал для суспільства.

4013

Класики творять прекрасні художні образи не лише для своєї нації, свого народу, а й для всього людства.

4014

Мистецтво напоює правдою не тільки розум, а й серце людини.

4015

Читач жде від літератури зображення такого життя, яке б імпонувало його думкам, його настроям, поєднувало в собі і цікаві незвичайні моменти людської долі, і героїчні мрії, і задушевність їх почуттів, і духовне  багатство, і умови, які б збуджували людські поривання до прогресу і щастя.

4016

Прекрасна  література завжди чомусь учить, виховує, мобілізує життєві сили,  радить, збагачує розум мудрістю, серце почуттями.

4017

Талант письменника на те й даний, щоб осмислити дійсність в її стосунках з правдою. І все це потребує  яскравого вираження в художніх образах в той момент, коли вона, як гість, вже стукає в серця кожного, і жде свого пророка. Яка й повинна пролити світло на ту темряву, яка заважає рухатися вперед.

4018

Стверджувати правду в літературі письменник може тільки з чистою душею, лише тоді вона зможе прижитися в людських серцях.

4019

Могутній талант виростає з народу і стає генієм тоді, коли він  освітлює життя з середини, яскраво і неповторно.

4020

Твори письменника тоді стають необхідними для народу, коли вони роздмухують іскру правди у велике вогнище необхідності.

4021

Читач –  гарний друг книги, коли він її шанує і береже,  і стає ворогом, коли серце його залишилося байдужим після прочитаних сторінок книги.

4022

Письменник – це учитель, який покликаний вірою й правдою служити людям.

4023

Тільки правдиве зображення дійсності в її революційному розвитку, глибоке проникнення в життя, в почуття і думки людей робить художній твір цікавим і правдивим. Художній твір, який надихає людину на творчу працю, виховує в нього високу мораль, викликає бажання зробити і свій внесок у спільну народну справу, тільки такий твір буде всією душею сприйнятий читачем.

4024

Мудра і корисна книга завжди з народом, допомагає йому боротися і жити, будувати прекрасні палаци майбутнього.

4025

В ідеологічній боротьбі автор книги повинен займати чіткі позиції, на якій стороні він воює. Якщо книга пройнята світлими ідеями гуманізму, закликає засобами художнього мислення до боротьби за мир, дружбу і взаєморозуміння між народами нашої планети, виховує оптимістичну віру у світле майбутнє людства, такий автор цілком народний і його книга заслуговує на увагу.

4026

Показати народ, як творця історії, як господаря своєї країни, в живих образах розповісти зарубіжним читачам правду про нову людину, будівника миру і щастя на землі – така мета нашої незалежної літератури.

4027

Чисті душевні якості, відчуття краси і щастя завжди будуть пробиватися синіми пролісками у наші душі із сторінок гарних книг.

4028

Типове в наші країні становить те, що проста людина в її конкретності дій, духовно росте і свідомо бере участь в історичній справі підвищення продуктивності праці, шляхом інтелектуального сприйняття всіх процесів нашого життя.

4029

Письменник – найяскравіший представник народу, виразник його громадянства і патріотизму, історичними умовами поставлений на передній край боротьби

4030

Література – духовна скарбниця народу, його честь і слава, – ось чому така висока відповідальність письменника перед читачами.

4031

Та держава мудра й велична, де кожен громадянин її  становить гордість і честь народу, є його невід’ємною часточкою. Де ж народ пригнічений, задавлений, така держава ніколи не викликала захоплення і поваги.

4032

Наша держава могутня величчю простих але гордих своєю працею людей – трудівників, воїнів, мислителів, оновлювачів землі.

4033

Ми створюємо прекрасне вже сьогодні, а за нами ще прекрасніше майбутнє, бо ми перетворюємо в життя ідеї, які виношувало людство крізь віки сваволі і рабства.

4034

Нове життя потребує і нових образних форм, за допомогою яких відбувається його втілення у художні твори.

4035

Щоб писати високохудожні твори, потрібно добре знати історію нашого героїчного народу, жити його сьогоднішніми турботами і майбутніми мріями.

4036

Стверджувати красу і велич людини, її мудрість і працелюбство, зоряні вершини її мрій, – що може бути почеснішим і важливішим для письменника нашого часу.

4037

Писати так, щоб твоя книга ставала другом і порадником стареньким і дітям, молодим і умудреним життєвим досвідом. Ось де твоє щастя, як письменника.

4038

Писати так, щоб книга була певним еталоном життя, щоб несла мудрість і давала наснагу всім, хто прагне жити чесно, правдиво і мудро. Щоб читач  книги міг  відчути, що таке  щастя.

4039

Писати так, щоб слово твоє стало провідною зорею, маяком, дороговказом.

4040

Література покликана у високохудожній формі розкрити красу і велич кращих ідей щасливого майбутнього, пристрасно боротися з пережитками в свідомості людей, втілювати в образах своїх героїв все багатство трудової діяльності, громадського і особистого життя, сміливо показувати   протиріччя і конфлікти. Література не лише відображає життя в його нових формах, а й активно сприяє закріпленню нового аж до його повної перемоги.

4041

Найвище завдання літератури і мистецтва – виховувати високий патріотизм, пристрасну любов до всього рідного.

4042

Образ потрібно розкривати не тільки в протиріччях, а й показувати, що породжує ці протиріччя, на які сили опираються герої у своєму протиборстві, в яких стосунках вони з правдою і злом.

4043

Літературний, мистецький твір повинен бути алмазом народного життя, в гранях якого яскраво відсвічувалися б позитивні й негативні сторони людських стосунків, ідейної боротьби, поразок і перемог. Літературний твір повинен стверджувати високу мораль нової людини, її ідейний гарт і могутність нашого народу, нашого образу життя.

4044

Про злочин і підлість потрібно писати гнівно, тільки тоді ми станемо справжніми борцями з неправдою, брехнею і різного роду паразитами на народному тілі.

4045

Зіткнення ідейних напрямків – це зіткнення різних соціальних характерів.

4046

Позитивне і негативне розкривається лише в протиборстві, лише в зіткненні в конкретних життєвих ситуаціях.

4047

Головне завдання будь–якого мистецтва – це виховання  таких характерів, в яких виявляється почуття високого обов’язку і великої закоханості до всього прекрасного і мудрого.

4048

Створювати нові художні образи – це одинаково, що будувати нові палаци щастя на уламках старого світу.

4049

Якщо художні образи не хвилювали автора, то не можуть вони схвилювати й читача чи глядача.

4050

Гарний поет той, поезії якого викликають прекрасні почуття і бажання брати його твори, як зразок поведінки у щоденному житті. Користуватися його мудрими настановами і любити життя так, як він нам його заповідає любити.

4051

Геній – це пророк свого часу, він зумів висловити те, що так довго бродило в глибинах народних і раптом знайшло своє джерельне вираження в його словах і діях, в його мудрості.

4052

Багатотомні романи, епопеї, – результат гігантської праці великого таланту.

4053

Великий письменник – це нерв, це розум, це серце народу.

4054

Мудрість розуму і щирість почуттів – ось хто такий народний письменник.

4055

Бути закоханим у свій народ – це мужньо і цілеспрямовано прищеплювати людям якості, які б робили їх кращими і добропоряднішими. Цього повинен прагнути кожен справжній інтернаціоналіст, який дбає про розквіт усіх націй і народів світу.

4056

Геній – це  глибинне знання своєї справи, проникнення в суть речей набагато глибше, ніж того вимагає сучасна наука. Генії завжди випереджають свій час, вони поєднують сьогодення з майбутнім.

4057

Щоб мати успіх, щоб мати славу, потрібно беручись за новий твір, вкладати в нього всю енергію, всю пристрасть своєї душі, весь талант і досвід, і працювати з надзвичайною наполегливістю, вкладати у справу весь пломінь душі, всього себе до останку.

4058

Зробити абияк – значить зробити погано.

4059

В будь–якому літературному творі повинно бути чітко виписана доля людини, класу, епохи.

4060

Критик – посередник між письменником і читачем.  Він проводир  із темряви невігластва у світлий палац знань.

4061

Коректність, такт, повага і об’єктивність невід’ємні супутники критика. Відсутність цих рис – заводить його у стан паплюжника, або необ’єктивного невігласа-захвалювача. Від обох цих рис – велика шкода: перша пригнічує талант, друга – знебарвлює його.

4062

Змальовувати найприємнішу усмішку, найяскравішу блискавку, найпалкіше серце, найсвітлішу або найпригніченішу долю – ось мета нашого літератора.

4063

Працювати і працювати над зібраним матеріалом, над виписуванням образу старанно й наполегливо до того часу, доки дійові особи не почнуть діяти в тих життєвих умовах, в яких їх застала доля і час.

4064

Життя повинно  струменіти з літературного твору, як вода з джерела, наповнюючи  наші духовні колодязі.

4065

Визначити, про що писати можна швидко, а от як писати і які шукати художні засоби – це вже праця.

4066

Щоб писати, потрібно крім наполегливої праці ще мати й велику віру в себе, свій талант.

4067

Пишучи  літературні  твори,   не жалійтеся на обмаль часу, а шукайте його і ви віднайдете в ньому книгу мудрості.

4068

Мова героїв повинна бути яскраво індивідуалізована. В мові героїв виявляється і культурний рівень, і професія, і широта мислення людини свого часу, своєї епохи.

4069

Сюжет – це стержень, на який нанизане все полотно твору, це та канва, на яку наносять малюнок, той грунт на якому малюють картину життя.

4070

Шевченківська глибина філософської думки, його почуттєва проникливість у таємниці людської душі, його надзвичайна ідейна спрямованість і свідома історичність змісту, позначеного жвавістю зображення життєвих ситуацій, перелитих в образи героїв і реалістичністю їх дій і рухів – це величезне духовне надбання нашого народу, з якого нам вічно черпати, як з життєдайного джерела. Нам потрібно учитися доповнювати до нашого літературного досвіду ту грань його геніальних почувань, які так вражають серця і душі мільйонів поневолених мас. Без Т. Г. Шевченка ми б не мали тієї витонченої літератури, того злету на вершини світової слави. Без нього ми ще довго б залишалися  під’яремною худобиною,  яка не мала не тільки фізичного розкріпачення, а й свого духовного виразу, свого національного обличчя, того грандіозного пробудження національної гордості і зростання національної самосвідомості. Шевченко для нас все – і родина, і Батьківщина, і Україна.

4071

Тільки той художник, який намагається осмислити всі протиріччя соціальної дійсності і показати їх через яскраві образи у своїх творах, тільки такий художник буде помічений і його талант буде належно оцінений.

4072

Люди, предмети чи явища, які художник зображає в своєму творі за допомогою яскравих художніх образів, стають лише тоді повноцінними виразниками реальної дійсності, коли вони торкаються глибинних соціальних питань сучасності і спроможні схвилювати серця і душі мільйонів читачів, глядачів, найширших народних мас.

4073

Літературний домисел покликаний найяскравіше типізувати характерні риси представника того чи іншого класу, соціальної групи.

4074

Сила літературного образу не лише в тому, що він є реалістичним відображенням явищ історичного минулого чи сьогодення, а й перспективним вирішенням окремих питань і проблем в діалектичному їх розвитку.

4075

Талант ще не визначає геніальності. Суть геніальності в надзвичайній працездатності, в умінні поставити світлий талант, розум і душу на службу чітко визначеної мети, щоб не зважаючи на найгнітючіші соціальні умови, консерватизм і махровий бюрократизм довести свій задум до кінцевого завершення.

4076

Узагальнюючий образ робиться із того ж матеріалу, з якого складається і окремий індивідуум, але в узагальнюючому сфокусовано найхарактерніші риси даного суспільного явища. А риси, яких не вистачає для даної натури, доповнюються характерними крупинками, відібраними серед сотень подібних типів, що в кінцевому рахунку дає можливість виписати яскравий портрет з найхарактернішими ознаками даного образу вихопленого із даного суспільства.

4077

Досягти певної вершини творчості може лише людина, яка всі свої сили, волю, енергію вичерпно спрямовує тільки на те, щоб розкрити свій талант. Тільки той перемагає, хто послідовно і настійно йде до мети, з надзвичайною суворістю і вимогливістю до себе, до свого натхнення, до свого суспільного обов’язку. І в своїх зусиллях розкриває одну глибоку, цінну і необхідну для нас рису характеру – надзвичайну наполегливість, цілеспрямованість, бадьорість духу і життєлюбність.

4078

Схиляю голову перед людиною праці!  Суспільно-політичне життя народу було б нікчемним, безпорадним, штучним і занедбаним, коли б не праця.