Володимир ГОНЧАРЕНКО
ІСТОРІЯ - ЦЕ МИ РАЗОМ З ВАМИ! ЛЮБІТЬ ІСТОРІЮ, ЯК САМИХ СЕБЕ!
МОЇ АФОРИЗМИ ПРО ІСТОРІЮ І РІДНИЙ КРАЙ. 

Створюючи духовні та матеріальні цінності, народ свято береже їх, передаючи із роду в рід, від одного покління до іншого всю красу свого існування, всю геніальність своєї поетичної творчості, всю багатогранність своїх діянь і невичерпне багатство свого побуту.

З молоком матері кожен з нас засвоює любов до рідного краю, до рідної природи, в лоні якої ми виростаємо і разом з нами виростає велика і незборима любов до Батьківщини.

І чи не найгеніальнішим  символом нашого буття поруч із словом „мати” стоїть назва рідого села чи міста, в якому ми народилися і відчули справжню силу рідної землі, Бо вони є не тільки колискою твого роду, а одним із найглибинніших початків нашого існування, джерелом і філософією життя цілих поколінь.

Черкащина багата історичними подіями. В її лоні виростали  справжні борці за кращу долю народу, генії духу, створювалися неповторні архітектурні, літературні та мистецькі пам’ятки.

Все, що створене мудрим розумом і золотими руками талановитих людей попередніх поколінь, становить сьогодні неперевершені духовні цінності і красу нашого буття і повинне бути збережене на довгі роки і передане в усій повноті майбутнім поколінням.

Необхідно увічнити  всю гаму творчого генія народу, передати кращі зразки майбутнім поколінням, щоб вони усвідомлювали всю важливість нашого життя на цій землі, щоб пам’ятали, що їхні батьки жили тут чесним і повноцінним життям.

Ось для цього й встановлюються пам’ятники, стели, обеліски, монументи, створюються музеї, картинні галереї, ретельно оберігаються історичні та архітектурні пам’ятки.

Є вони в кожному селі, в кожному місті. Це наша пам’ять, це символи нашого славного, легендарного минулого. І наше завдання свято їх  берегти, пам’ятаючи з якого ми роду-племені.

 Володимир Гончаренко

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧЕРКАЩИНА ВІЧНА!

Володимир ГОНЧАРЕНКО 

ЧЕРКАЩИНА ВІЧНА!

Цікавими є назви приток річки Рось. Так, права притока Росі – Бутить, мала варіанти – Бутеж, Бутивля; ліва притока Салила – Салакуча, Солокуча, Салова, Солова, Салівка, Силовича, Салопа, Соложа, Салотинка, Солотинка, що з лат. означає „текти”, „танути” ; права притока Соквавиця – з лат. „смола, живиця”; ліва притока Жигалка   мала значення з латинської, як „мандрівка”, „похід”, „джигун,  ходак”; права притока Шеньковиця ще називалася Шанка, Шанька в значенні „прудкий, швидкий, рухливий”.

Багато зробив для утвердження нашої праслав’янської давності на цих землях відомий археолог і  вчений В. В. Хвойка, який проголосив, що „народ, якому належать могильники полів, місця поховань в Середньому Наддніпров’ї” – слов’яни. Він поширив це визнання на весь попередній час, тобто, що ми вічні на цій праслов’янській землі. Цьому підтвердження – знахідки зарубинецької, трипільської та білогрудівської культур.

А хіба не цікавими є легенди, які ми зустрічаємо, вивчаючи топоніми Черкащини, про скіфів, у яких найдавніший племінний культ становив собою материнський культ Дніпра, як Матері-Річки. Від праматері Апі-Геї, дочки річки Борисфена, згідно з легендою, народилася перша людина на ім’я Таргітай. Батьками цього Таргітая були - бог Зевс та дочка річки Борисфена - Апі-Гея.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧЕРКАЩИНА ВІЧНА!

Володимир ГОНЧАРЕНКО 

ЧЕРКАЩИНА ВІЧНА!

Цікавими є назви приток річки Рось. Так, права притока Росі – Бутить, мала варіанти – Бутеж, Бутивля; ліва притока Салила – Салакуча, Солокуча, Салова, Солова, Салівка, Силовича, Салопа, Соложа, Салотинка, Солотинка, що з лат. означає „текти”, „танути” ; права притока Соквавиця – з лат. „смола, живиця”; ліва притока Жигалка   мала значення з латинської, як „мандрівка”, „похід”, „джигун,  ходак”; права притока Шеньковиця ще називалася Шанка, Шанька в значенні „прудкий, швидкий, рухливий”.

Багато зробив для утвердження нашої праслав’янської давності на цих землях відомий археолог і  вчений В. В. Хвойка, який проголосив, що „народ, якому належать могильники полів, місця поховань в Середньому Наддніпров’ї” – слов’яни. Він поширив це визнання на весь попередній час, тобто, що ми вічні на цій праслов’янській землі. Цьому підтвердження – знахідки зарубинецької, трипільської та білогрудівської культур.

А хіба не цікавими є легенди, які ми зустрічаємо, вивчаючи топоніми Черкащини, про скіфів, у яких найдавніший племінний культ становив собою материнський культ Дніпра, як Матері-Річки. Від праматері Апі-Геї, дочки річки Борисфена, згідно з легендою, народилася перша людина на ім’я Таргітай. Батьками цього Таргітая були - бог Зевс та дочка річки Борисфена - Апі-Гея.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧЕРКАЩИНА ВІЧНА!

Володимир ГОНЧАРЕНКО 

ЧЕРКАЩИНА ВІЧНА!

Цікавими є назви приток річки Рось. Так, права притока Росі – Бутить, мала варіанти – Бутеж, Бутивля; ліва притока Салила – Салакуча, Солокуча, Салова, Солова, Салівка, Силовича, Салопа, Соложа, Салотинка, Солотинка, що з лат. означає „текти”, „танути” ; права притока Соквавиця – з лат. „смола, живиця”; ліва притока Жигалка   мала значення з латинської, як „мандрівка”, „похід”, „джигун,  ходак”; права притока Шеньковиця ще називалася Шанка, Шанька в значенні „прудкий, швидкий, рухливий”.

Багато зробив для утвердження нашої праслав’янської давності на цих землях відомий археолог і  вчений В. В. Хвойка, який проголосив, що „народ, якому належать могильники полів, місця поховань в Середньому Наддніпров’ї” – слов’яни. Він поширив це визнання на весь попередній час, тобто, що ми вічні на цій праслов’янській землі. Цьому підтвердження – знахідки зарубинецької, трипільської та білогрудівської культур.

А хіба не цікавими є легенди, які ми зустрічаємо, вивчаючи топоніми Черкащини, про скіфів, у яких найдавніший племінний культ становив собою материнський культ Дніпра, як Матері-Річки. Від праматері Апі-Геї, дочки річки Борисфена, згідно з легендою, народилася перша людина на ім’я Таргітай. Батьками цього Таргітая були - бог Зевс та дочка річки Борисфена - Апі-Гея.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧЕРКАЩИНА ВІЧНА!

Володимир ГОНЧАРЕНКО 

ЧЕРКАЩИНА ВІЧНА!

Цікавими є назви приток річки Рось. Так, права притока Росі – Бутить, мала варіанти – Бутеж, Бутивля; ліва притока Салила – Салакуча, Солокуча, Салова, Солова, Салівка, Силовича, Салопа, Соложа, Салотинка, Солотинка, що з лат. означає „текти”, „танути” ; права притока Соквавиця – з лат. „смола, живиця”; ліва притока Жигалка   мала значення з латинської, як „мандрівка”, „похід”, „джигун,  ходак”; права притока Шеньковиця ще називалася Шанка, Шанька в значенні „прудкий, швидкий, рухливий”.

Багато зробив для утвердження нашої праслав’янської давності на цих землях відомий археолог і  вчений В. В. Хвойка, який проголосив, що „народ, якому належать могильники полів, місця поховань в Середньому Наддніпров’ї” – слов’яни. Він поширив це визнання на весь попередній час, тобто, що ми вічні на цій праслов’янській землі. Цьому підтвердження – знахідки зарубинецької, трипільської та білогрудівської культур.

А хіба не цікавими є легенди, які ми зустрічаємо, вивчаючи топоніми Черкащини, про скіфів, у яких найдавніший племінний культ становив собою материнський культ Дніпра, як Матері-Річки. Від праматері Апі-Геї, дочки річки Борисфена, згідно з легендою, народилася перша людина на ім’я Таргітай. Батьками цього Таргітая були - бог Зевс та дочка річки Борисфена - Апі-Гея.