Володимир ГОНЧАРЕНКО ЛЮБІТЬ МОЇ СЛОВА, БО МУДРІ ВОНИ Є!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЛЮБІТЬ МОЇ СЛОВА, БО МУДРІ ВОНИ Є!

42

Говорячи істину, будь щирим її прихильником і захисником. Інакше твоя думка залишиться пустоцвітом.

43

Хоч твої знання інших мов і обмежені та недосконалі, але хай буде щирим бажання цю прогалину заповнити. І  тобі будуть вдячні ті народи, з якими намагаєшся спілкуватися їхньою рідною мовою.

44

Не бійтеся відважно пірнати у глибини людської мудрості, вивчайте крилаті фрази різних народів і тоді ви глибше зрозумієте їхні прагнення, їхню правду, їхню віру.

45

Хоч мудрими не народжуються, але ставати такими є необхідністю кожного, потрібно лише здобувати знання і накопичувати життєвий досвід.

46

Одними афоризмами мудрими не станете – їх потрібно не тільки знати, але принагідно ними користуватися.

47

Розумну міру шукай в усьому.

48

Мудро  мислити – це прекрасно, але не зовсім гарно лише всіх повчати.

49

Передати мудрість іншим – ось що важливо для цивілізованої людини. Фрази повинні бути стрілами, які вражають своєю мудрістю невігластво, наповнюють свіжими почуттями серце, збуджують душу на нові подвиги.

50

Намагайся так казати, щоб думку міцним вузликом мудрості  зв’язати.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧИТАЙТЕ І ГОРДІТЬСЯ, ЩО Я НА СВІТІ Є!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЧИТАЙТЕ І ГОРДІТЬСЯ, ЩО Я НА СВІТІ Є!

27

Хто читає афоризми, той спілкується з мудрецями, від яких стає ваговитішим розум, світлішає душа.

28

Ми користуємося мудрістю, збагачуємося нею і наші знання стають від цього значно міцнішими.

29

Який мудрець, такий і слави вінець.

30

Думки мудреців додають людині розуму та уміння.

31

Мудрий знає, хто яку честь має.

32

Мудрим бути – зла у серці не відчути.

33

Мудрець свої думки виважує на терезах загальнолюдського досвіду.

34

Рідна мова – це сонце кожної нації, кожного народу, кожного з нас. Бережіть рідну мову, щоб вона квітла яскраво і ніжно на полі людського життя, людських стосунків. Бо вона є першоджерелом і самобутньою першоосновою культури кожного народу, фундаментом національного характеру, справжньою духовною силою і мудрістю великих і малочисельних етнічних груп.

35

Чужа мудрість – добре, своя ж – краще. Дбайте про збагачення свого розуму необхідними знаннями, щоб ви ставали мудрішими і приносили користь людям.

36

Не забаріться, здобувши знання, доповнити їх своїм досвідом, щоб бути тим джерелом, з якого б люди могли черпати цілющі краплини духовності і втамовувати спрагу знань, збагачували свій інтелект.

37

Збирайте зерна мудрості, щоб сіяти їх у плідний грунт людського розуму і буде великою радістю для всіх, коли вони проростуть і розквітнуть гарними квітами наших діянь.

38

Дбати про рідну мову, про кожну фразу, як і про добробут  народу – це обов’язок кожного члена громадянського суспільства, кожної нації. Тільки за таких умов може буйним повноцвіттям розцвісти сад людської цивілізації.

39

Яким гарним видається нам поле, де розквітає культура нашого народу. Але все це не дається без мудрості, успадкованої від предків.

40

Без рідної мови – ми ніхто. Ми вже тоді й не нація і не народ. Без неї ні про яку національну самобутню культуру ми не можемо й говорити. Тільки мова – це і наш дух, і сила нації, її мудрість, та її спроможність боротися і перемагати, давати можливість розвиватися національному характеру і національній гордості.

41

Розумне слово мудреця стає дієвим і корисним, коли воно запалює серця до дії, до праці, до правди.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЯК МАЛО ВИ ДУМАЄТЕ, ЯКЩО НЕ ЧИТАЄТЕ МОЇХ ДУМОК!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
 
ЯК МАЛО ВИ ДУМАЄТЕ, ЯКЩО НЕ ЧИТАЄТЕ МОЇХ ДУМОК!