пʼятниця, 30 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Сімнадцяттий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Сімнадцяттий ужинок думок


38
Дбати про рідну мову, про кожну фразу, як і про добробут  народу – це обов’язок кожного члена громадянського суспільства, кожної нації. Тільки за таких умов може буйним повноцвіттям розцвісти сад людської цивілізації.
39
Яким гарним видається нам поле, де розквітає культура нашого народу. Але все це не дається без мудрості, успадкованої від предків.
40
Без рідної мови – ми ніхто. Ми вже тоді й не нація і не народ. Без неї ні про яку національну самобутню культуру ми не можемо й говорити. Тільки мова – це і наш дух, і сила нації, її мудрість, та її спроможність боротися і перемагати, давати можливість розвиватися національному характеру і національній гордості.
41
Розумне слово мудреця стає дієвим і корисним, коли воно запалює серця до дії, до праці, до правди.
42
Говорячи істину, будь щирим її прихильником і захисником. Інакше твоя думка залишиться пустоцвітом.
43
Хоч твої знання інших мов і обмежені та недосконалі, але хай буде щирим бажання цю прогалину заповнити. І  тобі будуть вдячні ті народи, з якими намагаєшся спілкуватися їхньою рідною мовою.
44
Не бійтеся відважно пірнати у глибини людської мудрості, вивчайте крилаті фрази різних народів і тоді ви глибше зрозумієте їхні прагнення, їхню правду, їхню віру.
45
Хоч мудрими не народжуються, але ставати такими є необхідністю кожного, потрібно лише здобувати знання і накопичувати життєвий досвід.
 


четвер, 29 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Шіснадцятий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Шіснадцятий ужинок думок


23
Кожен час свою мудрість припас.
24
Афоризми – це хліб нашої мудрості.
25
Черпайте якомога більше із джерел мудрості народної – і ви не тільки краще пізнаєте життя, а й щасливіше проживете на землі.
26
Більше вчитимеш – краще житимеш.
27
Хто читає афоризми, той спілкується з мудрецями, від яких стає ваговитішим розум, світлішає душа.
28
Ми користуємося мудрістю, збагачуємося нею і наші знання стають від цього значно міцнішими.
29
Який мудрець, такий і слави вінець.
30
Думки мудреців додають людині розуму та уміння.
31
Мудрий знає, хто яку честь має.
32
Мудрим бути – зла у серці не відчути.
33
Мудрець свої думки виважує на терезах загальнолюдського досвіду.
34
Рідна мова – це сонце кожної нації, кожного народу, кожного з нас. Бережіть рідну мову, щоб вона квітла яскраво і ніжно на полі людського життя, людських стосунків. Бо вона є першоджерелом і самобутньою першоосновою культури кожного народу, фундаментом національного характеру, справжньою духовною силою і мудрістю великих і малочисельних етнічних груп.
35
Чужа мудрість – добре, своя ж краще. Дбайте про збагачення свого розуму необхідними знаннями, щоб ви ставали мудрішими і приносили користь людям.
36
Не забаріться, здобувши знання, доповнити їх своїм досвідом, щоб бути тим джерелом, з якого б люди могли черпати цілющі краплини духовності і втамовувати спрагу знань, збагачували свій інтелект.
37
Збирайте зерна мудрості, щоб сіяти їх у плідний грунт людського розуму і буде великою радістю для всіх, коли вони проростуть і розквітнуть гарними квітами наших діянь.

Володимир Гончаренко Пятнадцятий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Пятнадцятий ужинок думок



13
Думки наші тоді вагоміші і дозрівають швидше, коли наш розум освітлюється промінням мудрих попередників чи не менш мудрих сучасників.
14
Якщо ви віднайшли для себе мудру фразу, вона може стати для вас тією іскрою, яка спроможна запалити вогнище  вашої мудрості.
15
Коли б ми зібрали мудрість усіх народів: фрази, афоризми, прислів’я та приказки, висловлювання прозаїків та поетів, визначних діячів культури, науки і техніки – все те мудре і добре, чим багате людське життя, і впорядкували книгу, то яким коштовним і неоціненно багатющим було б таке видання для сьогоднішніх і майбутніх поколінь.
16
Якби хоч частинка мудрих фраз стали суттю нашого життя, принципом наших дій, справжніми вчителями наших поступків, то в тисячі раз було б менше негідних вчинків, невігластва, лакейства, на значно вищу сходинку піднялися б такі  людські достоїнства, як порядність, культура, чесність, справедливість, совість, доброта.
17
Дбати про рідну мову, як і про красу рідного слова, сказаної вами фрази – це повинно стати першочерговою духовною потребою кожного громадянина нашого українського суспільства. Це, зрештою, повинно стати обов’язком кожного, хто дбає про високу духовність рідного народу. Не засмічуйте рідної мови різного роду діалектизмами та архаїзмами. Борітеся за чистоту рідної мови. Бо рідне слово – це дух нашого народу. Це кров його. І від того, якими чистими, прозорими і гарними будуть слова, такою буде чистою і душа народу, його пісня, його поезія.
18
Висловлювання мудрих людей повинні стати для нас правилом поведінки в щоденному житті. Це головна мета, заради якої і збирають народні перлини мудрості.
19
Сила афоризмів у тому, що ми на всі, навіть давно відомі речі, починаємо дивитися по–новому. В них ми починаємо бачити силу цивілізованої людини, діалектику її життя.
20
Афоризми для того й існують, щоб примножити старий досвід новою теоретичною базою, новими гіпотезами і узагальненнями. На них ми спираємося, як на фундамент, з якого починається будівництво літературної, естетичної та науково–технічної думки.
21
Мудрець вмирає тоді, коли не може народжувати нових і цікавих думок.
22
Мудрець народжується з батьківськими настановами, живе з вселюдським досвідом, вмирає зі своїми духовними заповітами, які рухають прогрес, роблять цивілізацію розумнішою, гуманнішою і поряднішою.


понеділок, 26 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Чотирнадцятий ужинок думок

Володимир Гончаренко 
Чотирнадцятий ужинок думок

ГАРНІ СЛОВА ПРО НАШІ ПРАВА
12506
17 Червня 1999 року Верховнва Рада України відповідною постановою ухвалила рамковий документ про Засади державної політики України в галузі прав людини, який має забезпечити практичні юридичні механізми реалізації положень Конституції.
12507
Міжнародне право не може втручатися в державне право, поки остання, як логічно завершена система, не дозволить цього.
12508
Кожна людина є субיִєктом права. Таким чином Конституція України закріплює правовий статус громадянина держави, який на законних підставах перебуває на території держави.
12509
Конституція України проголошує принцип невідчужуваності та непорушності основних природніх прав і свобод людини.

12510
Держава не може позбавити людей їхніх прав, хоч би які мотиви вона при цьому висувала. А отже посилання на те, що держава не може забезпечити виконання ст.. 1173 та ст. 1177 Цивільного кодексу України із-за відсутності коштів у бюджеті, не є підставою для невиконання цих статей.
12511
Коли суспільство має Конституцію, тоді кожен член цього суспільства цим самим збезпечує собі права проти будь-яких протиправних дій нинішніх і майбутніх урядів.
12512
Міжнародні права людини визнаються як невідיִємні, але не обовיִязкові до виконання в окремо взятій державі.
12513
Конституція кожної держави – це священний заповіт нинішнім і майбутнім поколінням. І не виконувати її постулатів – це тотожне порушенню Законів Біблії.
12514
Громадянство означає постійний правовий звיִязок особи з державою і регулюється передусім внутрішньодержавним законодавством.
12515
Приватна ініціатива не може суперечити суспільній користі та моралі, завдавати шкоди особистій безпеці, правам людини та її гідності, порушувати норми економічної безпеки.
12516
Ст. 56 спрямована на захист громадян, які потерпіли від свавілля органів державної влади, місцевого самоврядування або їхніх співробітників під час здійснення ними управлінських функцій.

неділя, 25 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Тринадцятий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Тринадцятий ужинок думок


ПРО АФОРИЗМИ

1
Нас вражають влучні фрази, так точно і яскраво висловлені, що ми на предмет, на який вони вказують, дивимося вже з інших позицій, бачимо його в іншому світлі.
2
Іноді коротка фраза варта цілої книги.
Я не пишу ні хореєм, ні ямбом. Я пишу душею і серцем.
3
Мудрий вислів народжується так само цікаво і несподівано, як прокльовується курча з шкаралупи яйця.
4
Афоризм – це плід напруженої інтелектуальної праці, це мудрість, яка ввібрала в себе досвід цілих поколінь. Відшліфована сучасниками, вона передається допитливим і спраглим до знань наступним поколінням, як духовна естафета, яка покликана примножити мудрість, збагатити наш досвід, поліпшити мораль і наші почуття, викристалізувати людську чесність, зробити людину совіснішою і добродійнішою.
5
Найскладніші поняття стають доступними, якщо про них говорять простими, зрозумілими і логічно вмотивованими словами.
6
Влучна фраза, як птах, який прилітає, щоб сповістити про прихід весни, нової, чистої та світлої думки. Влучна фраза запалює серця, створює настрій, додає мужності, робить з простої людини героя.
7
Проходять віки і тисячоліття, а гарні фрази, сказані мудрими людьми, залишаються жити в нас, наших дітях і внуках, і ми, користуючись ними, збагачуємо нашу мудрість і наші знання.
8
Мудрець не вмирає і тлінь років його не бере, якщо добрі слова, ним відшліфовані, як алмазні зерна та посіяні в наш розум, проростуть справами вічними і добрими, нам і дітям нашим на користь і славу.
9
Як промені сонця освітлюють землю і сприяють проростанню нових пагонів, так яскраві думки запалюють наш розум до дії, до творчості в ім’я грядущих поколінь.
10
Наші знання збагачуються, розвиваються, зріють краще тоді, коли більше мудрості віків осідає в нашому розумі і досвід попередніх століть продовжує служити сьогоднішньому дню, приносячи радість праці, роблячи життя наше змістовним і чистим.
11
Народ могутній своїм досвідом, своєю мудрістю, своїм словом.
12
Якщо ми спраглі до знань і мудрість мислителів попередніх епох сповнює нас, як життєдайна волога, тоді ми стаємо величнішими духом і впевненішими на тернистих шляхах життя.

вівторок, 20 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Дванадцятий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Дванадцятий ужинок думок



КНИГА – ДЖЕРЕЛО ЛЮДСЬКОЇ МУДРОСТІ

128
Художня література – це наша  історія в  художніх образах.
129
Важлива не сама історія нашого народу, а те, чому вона нас вчить. Книга – це полум’я нашої душі, це кришталева  скринька нашого розуму
130
Книги для того й пишуть, щоб передавати досвід одного покоління іншому.
131
Якщо ви, мудрі, то будьте добрі і робіть життя прекрасним.
І не тільки своє, а й оточуючих.
132
Ваша мудрість нічого не варта, якщо вона не стала досвідом, який можна передати іншим.
133
Розумних тьма та мудрих обмаль.
Скажи, що ти читаєш, і я скажу яка ти людина.
134
Наш розум повинен бути дієвим і ефективним. Яку книгу ти читаєш сьогодні, такою людиною ти станеш взавтра. Прочитане стає частиною твого життя. Що читаєш, те й знаєш, а що сам знаєш, того й інших навчає.
135
Мудрість стає пустим звуком, якщо вона не приносить ніякої користі людям.
136
Книга  повинна збагачувати нас  не тільки мудрістю, а й  гарними почуттями.
137
Розберися в собі, а тоді вже повчай інших.
138
Щоб добре писати, потрібно добре знати життя.
139
Поезія – це мудрість, яка  проходить через  серце.
140
Без розуму і серця книги не напишеш.
141
Письменник завжди повинен бути відповідальним і в першу чергу перед своєю совістю.
142
Талановиті і мудрі письменники – це літописці свого часу і прекрасні провидці майбутнього.
143
Книга варта уваги, коли вона веде людину до прекрасного, робить її  добрішою  і мудрішою.
144
Не беріться писати, коли можете й не писати.
145
Книга варта уваги, коли в неї вкладені розум і щирі почуття.
146
Шукайте гарні книги, бо тільки  вони можуть навчити нас гарно жити.
147
Коли ми переживаємо разом з героями, тільки така книга може нас чомусь навчити.
148
У гароної книги гарні й читачі.
149
Не варто книгу писати, коли нічого  людям сказати.
150
Письменник – людина завжди суспільна.
151
Немає почуттів, то карще не пиши,
Немає розуму, то краще й не гріши.
152
Живи, як хочеш, а пиши тоді, коли  відчуваєш  свій час, свою епоху і потреби свого народу.
153
Пиши, доки  ще душа  жива. Пиши, якщо душа бурлить, а розум має чому людей навчить.
154
Книга – це скарб, де зберігаються  алмази душі і серця.
155
Пісня – це сонце нашої душі.
156
Гарну книгу варто перечитувати, щоб не згасав вогонь, який вона запалила при першому читанні.
157
Не варта доброго слова та книга, яка перетворює душу в попелище або в аморальний  смітник.
158
Я вийшов з народу  і весь йому належу. Я друг його, я його учень, я його гордість, я його слава. Я з нього вийшов, в нього учився,  його нащадкам і передам свій досвід і свій талант.
159
Письменник  завжди повинен іти поруч з народом, жити його турботами, відстоювати його  інтереси.
160
Про те, що геній ти, хай люди скажуть.
161
Книга зіткана з тієї ж матерії, що і наша душа. Тільки у справжнього письменника  зберігаються ключі від людської душі. І тільки він може розкрити всю красу і всі вади людської душі.
162
Кому гарна книга не стала товаришем, той не зможе стати  взірцем для інших, бо він не знає, де грані краси і честі.
163
Немає нікого відкритішого, ніж книга.
164
Немає мудрішого товариша, аніж гарна книга: вона і потішить вас і навчить  розуму.

пʼятниця, 16 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Одинадцятий ужинок думок

Володимир Гончаренко 
Одинадцятий ужинок думок


103
Перше, ніж брати від природи, подумайте, якими щедротами будете свій борг віддавати.
104
Розтрощені шляхи ходулями сторіч,
Але хіба про них ітиме наша річ.
Про інше зовсім ми ведемо суперечки,
Що підлість у житті не варта добрих свіч.
105
Природа – нам мати, але віроломство і неповага до неї часто мене лякає.
106
Природа заохочує нас до праці, але чомусь не всі відчувають потребу в цьому?

107
Якою б природа не була грізною, однак ми повинні її шанувати, бо вона нам, як рідна мати, бо ми в ній живемо і користуємося її дарами.
108
Не допускайте бездумного втручання окремих людців у справи природи, бо вони нароблять багато лиха.
109
Не залишайтеся в боргу перед природою і вона вам віддячить сторице.
110
Ми не повинні тільки грабувати природу. Постійне піклування про її багатства – це першочергове завдання кожного з нас.
111
Природа відкрила перед нами великі можливості, будьмо ж і ми відкритими, чесними і добродійними до неї.
112
Природа щедра для нас – подаруймо ж і ми їй свою щиру любов.
113
Користуючись плодами природи, ми повинні примножувати її багатства, бо це наш обов’язок, наше життя і життя майбутніх поколінь. Користуючись плодами розуму, ми повинні прагнути перетворити кращий досвід у мудрі думки, щоб залишити їх для майбутніх поколінь.
114
В природі немає речей, якими б не могла людина користуватися. Природа й людина– одна родина. Однак, людині даний розум. Тому вона й повинна турбуватися про взаєморозуміння у відносинах з природою.
115
Відкриваючи закони природи, не забувайте, що вони повинні служити не тільки людям, а й самій природі.
116
Потреба в розумних людях є в кожній країні, якою б вона багатою не була. І чим багатша країна, тим більше потребує вона інтелектуалів. А відсталим державам для їх процвітання потрібні титани.

середа, 14 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Десятий ужинок думок

Володимир Гончаренко 
 Десятий ужинок думок



90
Є нації, які в міру історичних умов не змогли досягти високого рівня розвитку. І тільки спільна вселюдська праця приносить їм інтелектуальні здобутки і створює й для них плоди цивілізації. Бо цивілізація – це не тільки технічний прогрес, а в першу чергу висока культура людського спілкування і співжиття на Землі.

91
Звинувачувати Бога у тому, що відбуваються війни, даремна справа. Війни – це данина варварства і відсталості окремих вождів, індивідуумів, які маючи великі капітали, готові ради своїх амбіцій пожертвувати людством. У них є капітал, але не вистачає мудрості. Це успадкований від неандертальців комплекс грабіжників.
92
Природа для нас – мати, але є такі недолюдки, що нехтують її материнськими почуттями.
93
Любіть свій народ і мову його бережіть
І Бог допоможе незгоди усі пережить.
94
Не втрачайте людської гідності. Будьте справжніми громадянами своєї країни.
95
Коли б не природа, то не було б і нас, коли б не ми, то який сенс мала б природа?
96
В природі те страшніше смерті,
Коли думки у порох стерті.
97
Чи смерть ляка людей, чи їхнє забуття?
Ми в мудрий світ прийшли, щоб стверджувать життя.
98
Хто простягає длань і нівечить природу,
В душі у нього – твань. Він – ворог для народу.
99
Природа щедра та багата,
Любіть її – вона усім нам мати.
100
У природі ви можете знайти все для свого існування, але попробуйте відшукати те, що вам найнеобхідніше. Не беріть зайвого – воно тільки заважатиме вам спокійно жити.
101
Легко жити – себе любити. Набагато важче людям життя присвятити.
102
Історики здебільшого забудькуваті, але історія злопам’ятна. І пам’ять у неї часто зловтішна.

вівторок, 13 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Девятий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Девятий ужинок думок
ххх


Їж, доки їсться, пий – доки п’ється, бо не вгадать нам, коли все це минеться.
77
Не в тому суть, що день збіга до ночі,
А прикро те, що бачать підлість очі.
І з нею ми не можем розпрощаться,
Пора, товаришу, уже за вила браться!
78
Природа сильна. Нам дружити з нею,
Вона сприяє, щоб родились Прометеї.
79
Розумно ставтеся до природи і вона вам поверне сторицею.
80
Де розуму нема, там дурнів тьма.
Там мудрим суєта і маєта.
Там дурник мудрого за повідок трима,
І в кожного своя і правда, і мета.
81
Там, де любов своє справляє діло,
Там тисячі людей живуть і мудро, й сміло.
82
Люби життя, борись за правду сміло.
Стомився, відпочинь, а завтра знов за діло.
83
Немає муки більш, ніж мука слова.
Якщо у слові тім – життя основа.
84
Постій, моє життя, а я піду вперед.
Я мудрості нап’юсь. Від неї – правди мед.
85
Без великих зусиль не може бути і великих справ.
86
Генію потрібна не тільки глибина думок, а й масштабність дій.
87
Зловісні бурі несуть Землі спустошення, як і злі люди провокують безплідність днів для тих, хто з ними поруч.
88
Хоч сонцю й раді, що воно нам світить,
Але воно частенько й землю гнітить.
89
Величні обшири діяльності людини, але добре, що вона обмежена в просторі і часі.

понеділок, 12 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Восьмий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Восьмий ужинок думок

КРИТИКА І ПОЛІТИКА

3293
Вся сила деспотизму полягає в тому, щоб всіма засобами заборонити будьяку критику існуючого ладу.
3294
Без відкритої і здорової критики суспільно–політичної системи частина людей гине від рук катів, частина тупіє і стають лакеями і рабами, а добра частина мусить ховатися із своїми ідеалами і жити тихо і непомітно.
3295
Дріб’язкова і безпідставна критика губить здорові наміри.
3296
Щоб було взаємопорозуміння, потрібна об’єктивна критика. Без неї не може бути й мови про здорове суспільство.
3297
Якщо якась проурядова партія сильна своєю правдою, то вона не повинна боятися здорової критики.
3298
Де немає критики, там не може дозріти зерно правди.
3299
Якщо з’явилося зло, яке захищається законами держави, і його немає кому викорінити, то воно стає зухвалим і розгнузданим.
3300
Діагностика в політиці так само необхідна, як і в медицині. Без неї не можна успішно лікувати суспільних хвороб.

неділя, 11 серпня 2013 р.

Володимир Гончаренко Загнали суки Україну



Володимир Гончаренко
Загнали суки Україну
ххх
Загнали суки Україну,
Зробив Азаров з нас руїну,
І Янукович допоміг
Зійти з намічених доріг.

Бандити в нас запанували,
Спілки кредитні грабували.
Кишені власні набивали,
Ще й злі, щоб ми не турбували.

Кому тепер жалітись маєм,
Пороги марне оббиваєм.
Даремно ходимо до пана, 
Плювать хотів він на Івана.

Плювать хотів він на народ,
Для них народ -  це просто зброд.
Для них народ - це просто бидло,
З ним говорити остогидло.

Ви хочете забрать своє,
Та вам суддя не віддає.
Всі  шахраї у них хороші,
Бо пополам  ділили гроші.

Державна виконавча служба,
У неї з шахраями дружба.
Така уже у нас держава,
Де лиш народ немає права.

Усі права у бандюків
Та їхніх підданих дружків.
Для них закони і погони,
На п’яну  руку перегони.

Та добре ще вони ганяють
В офшори крадене добро.
А люди знають чи не знають,
До лампочки їм  це було.

Що суки ці зробили з краєм,
Який недаво був ще раєм.
Беріть сокинри і лопати, 
Щоб бандюків від валади гнати!

Володимир Гончаренко МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Володимир  Гончаренко
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Ми, українці, діти Твої, Господи! Ім’ям Твоїм серця свої сповнюємо, голови до Тебе схиляємо. Дух Твій постійно в Україні витає, нас на справи добрі наставляє, здоров’я і розум наш постійно зцілює.
Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Зціли душі тих українців, що за моря-океани  з України тікали, душу свою чужинцям продавали, мало про неньку-Україну дбали, ниви рідних батьків і могили їх забували. Хай згадають землю, де пращури наші кров свою за волю і справедливість проливали.
Тільки Ти можеш молитву нашу почути і благословити  Україну, і настановити вірних синів та дочок її на працю велику в ім’я нашої єдиної і найдорожчої Батьківщини нашої – України.
Спаси, Господи, тих, хто ображений несправедливо недобрими людьми. Убережи сиріт, калік, немічних та вдовиць стражденних з дітьми їхніми та до свого милосердного серця пригорни, їхні скромні бажання вдовольни.
Подай, Господи, ласку свою трудолюбивим і добродійним українцям. З’єднай нас у велику і сильну Україну, щоб усі українці, як рідні брати жили і славили Твоє ім’я, Величне і Вічне, як нині, так і повсякчас, і на віки віків. Амінь!

Молитву цю силою Розуму Твого, Господи, створив і українцям рідним, мудрим, добрим і щирим присвятив. І дарую її нинішнім і прийдешнім поколінням українців моїх на вічну пам’ять і на постійне зцілення духу народу нашого.

Володимир Гончаренко
поет, фольклорист, краєзнавець, журналіст