Володимир Гончаренко
ЧЕТВЕРТИЙ УЖИНОК ДУМОК
53
Хто зневажає рідну мову,
той зневажає не тільки себе, а й своїх дітей, своїх рідних, своїх одноплемінців
і в цілому свій народ. І то неправда, що діаспора любить український народ,
Україну. Вона любитиь свою погану зрадницьку шкуру. І скільки б вони не
говорили про свою любов до України – не вірте їм, бо то лицемірство, брехня,
зрада. Це так само аморально, як убивати свою рідну матір, продавати в рабство
рідного брата, зневажати свій рід заради свого добробуту, заради кращого куска
хліба для себе. У них повністю відсутнє почуття патріотизму, почуття любові до
рідного народу, до рідного краю. Вони не хочуть боротися за краще життя свого
народу і себе в тому числі. Вони зраджують, продають, убивають свій рідний
народ, зневажають свій
рідний край. Так само, як зневажають його наші
чиновники, наші високопосадовці, наші депутати, грабуючи його, сміючись на кожному
кроці з ошуканих і одурених громадян України. І за це їм великий гріх! А чи ж
бояться вони його? Певне, що ні! Інакше
б вони мали совість і боролися б за те, щоб у нас працювали закони і люди
відчували себе людьми на цій землі!
54
Слово найцінніше у нашому житті. Воно наш
духовний хліб, наше щастя і
наше свято. Слово породило мудрість, радість людських стосунків, сприяло
створенню всіх надбань
цивілізації і прогресу на Землі.
55
Без слова – не було б навіть найпростішої
справи, не було б розвитку, а не те, що такої цивілізації,
яку ми маємо на сьогоднішній день.
56
Слово – першооснова людських стосунків. Слово – це наше сонце, наш день,
наше минуле і наше майбутнє.
57
Тільки своїм розумом людина почала впливати
на природу і тільки людському розуму природа підкорилася і відкрила свої таємниці, свої багатства, відчувши в ній добропорядного
господаря. І ми ці сподівання природи повинні виправдати.
Немає коментарів:
Дописати коментар