Володимир Гончаренко Шіснадцятий ужинок думок

Володимир Гончаренко
Шіснадцятий ужинок думок

23

Кожен час свою мудрість припас.

24

Афоризми – це хліб нашої мудрості.

25

Черпайте якомога більше із джерел мудрості народної – і ви не тільки краще пізнаєте життя, а й щасливіше проживете на землі.

26

Більше вчитимеш – краще житимеш.

27

Хто читає афоризми, той спілкується з мудрецями, від яких стає ваговитішим розум, світлішає душа.

28

Ми користуємося мудрістю, збагачуємося нею і наші знання стають від цього значно міцнішими.

29

Який мудрець, такий і слави вінець.

30

Думки мудреців додають людині розуму та уміння.

31

Мудрий знає, хто яку честь має.

32

Мудрим бути – зла у серці не відчути.

33

Мудрець свої думки виважує на терезах загальнолюдського досвіду.

34

Рідна мова – це сонце кожної нації, кожного народу, кожного з нас. Бережіть рідну мову, щоб вона квітла яскраво і ніжно на полі людського життя, людських стосунків. Бо вона є першоджерелом і самобутньою першоосновою культури кожного народу, фундаментом національного характеру, справжньою духовною силою і мудрістю великих і малочисельних етнічних груп.

35

Чужа мудрість – добре, своя ж – краще. Дбайте про збагачення свого розуму необхідними знаннями, щоб ви ставали мудрішими і приносили користь людям.

36

Не забаріться, здобувши знання, доповнити їх своїм досвідом, щоб бути тим джерелом, з якого б люди могли черпати цілющі краплини духовності і втамовувати спрагу знань, збагачували свій інтелект.

37

Збирайте зерна мудрості, щоб сіяти їх у плідний грунт людського розуму і буде великою радістю для всіх, коли вони проростуть і розквітнуть гарними квітами наших діянь.