Володимир Гончаренко ВІСІМДЕСЯТ ТРЕТІЙ УЖИНОК ДУМОК

Володимир Гончаренко
ВІСІМДЕСЯТ ТРЕТІЙ  УЖИНОК  ДУМОК


41

Розумне слово мудреця стає дієвим і корисним, коли воно запалює серця до дії, до праці, до правди.

42

Говорячи істину, будь щирим її прихильником і захисником. Інакше твоя думка залишиться пустоцвітом.

43

Хоч твої знання інших мов і обмежені та недосконалі, але хай буде щирим бажання цю прогалину заповнити. І  тобі будуть вдячні ті народи, з якими намагаєшся спілкуватися їхньою рідною мовою.

44

Не бійтеся відважно пірнати у глибини людської мудрості, вивчайте крилаті фрази різних народів і тоді ви глибше зрозумієте їхні прагнення, їхню правду, їхню віру.

45

Хоч мудрими не народжуються, але ставати такими є необхідністю кожного, потрібно лише здобувати знання і накопичувати життєвий досвід.

46

Одними афоризмами мудрими не станете – їх потрібно не тільки знати, але принагідно ними користуватися.

47

Розумну міру шукай в усьому.

48

Мудро  мислити – це прекрасно, але не зовсім гарно лише всіх повчати.

49

Передати мудрість іншим – ось що важливо для цивілізованої людини. Фрази повинні бути стрілами, які вражають своєю мудрістю невігластво, наповнюють свіжими почуттями серце, збуджують душу на нові подвиги.

50

Намагайся так казати, щоб думку міцним вузликом мудрості  зв’язати.

51

Думка стає важливою тоді, коли вона служить розвиткові людини, сприяє становленню її характеру.

52

Слова у мові, як зорі в небі. Слово не повинно бути наймитом або  рабом чужих примх і бажань.

53

Хто зневажає рідну мову, той  зневажає не тільки  себе, а й своїх дітей, своїх рідних, своїх одноплемінців і в цілому свій народ. І то неправда, що діаспора любить український народ, Україну. Вона любить свою погану зрадницьку шкуру. І скільки б вони не говорили про свою любов до України – не вірте їм, бо то лицемірство, брехня, зрада. Це так само аморально, як убивати свою рідну матір, продавати в рабство рідного брата, зневажати свій рід заради свого добробуту, заради кращого куска хліба для себе.Забуваючи при цьому за згорьований український народ, за батьків і сестер, які залишилися тут у неволі соціального рабства, щоб виборювати для себе і для світу добро, мир і щастя.

54

Слово найцінніше у нашому житті. Воно наш духовний хліб, наше горе і наше свято. Слово породило мудрість, радість людських стосунків, сприяло створенню всіх надбань цивілізації і прогресу на Землі.

Володимир Гончаренко ВІСІМДЕСЯТ ДРУГИЙ УЖИНОК ДУМОК

Володимир Гончаренко
ВІСІМДЕСЯТ ДРУГИЙ  УЖИНОК  ДУМОК

31

Мудрий знає, хто яку честь має.

32

Мудрим бути – зла у серці не відчути.

33

Мудрець свої думки виважує на терезах загальнолюдського досвіду.

34

Рідна мова – це сонце кожної нації, кожного народу, кожного з нас. Бережіть рідну мову, щоб вона квітла яскраво і ніжно на полі людського життя, людських стосунків. Бо вона є першоджерелом і самобутньою першоосновою культури кожного народу, фундаментом національного характеру, справжньою духовною силою і мудрістю великих і малочисельних етнічних груп.

35

Чужа мудрість – добре, своя ж – краще. Дбайте про збагачення свого розуму необхідними знаннями, щоб ви ставали мудрішими і приносили користь людям.

36

Не забаріться, здобувши знання, доповнити їх своїм досвідом, щоб бути тим джерелом, з якого б люди могли черпати цілющі краплини духовності і втамовувати спрагу знань, збагачували свій інтелект.

37

Збирайте зерна мудрості, щоб сіяти їх у плідний грунт людського розуму і буде великою радістю для всіх, коли вони проростуть і розквітнуть гарними квітами наших діянь.

38

Дбати про рідну мову, про кожну фразу, як і про добробут  народу – це обов’язок кожного члена громадянського суспільства, кожної нації. Тільки за таких умов може буйним повноцвіттям розцвісти сад людської цивілізації.

39

Яким гарним видається нам поле, де розквітає культура нашого народу. Але все це не дається без мудрості, успадкованої від предків.

40

Без рідної мови – ми ніхто. Ми вже тоді й не нація і не народ. Без неї ні про яку національну самобутню культуру ми не можемо й говорити. Тільки мова – це і наш дух, і сила нації, її мудрість, та її спроможність боротися і перемагати, давати можливість розвиватися національному характеру і національній гордості.

Володимир Гончаренко ВІСІМДЕСЯТ ПЕРШИЙ УЖИНОК ДУМОК

Володимир Гончаренко
ВІСІМДЕСЯТ ПЕРШИЙ  УЖИНОК  ДУМОК

23

Кожен час свою мудрість припас.

24

Афоризми – це хліб нашої мудрості.

25

Черпайте якомога більше із джерел мудрості народної – і ви не тільки краще пізнаєте життя, а й щасливіше проживете на землі.

26

Більше вчитимеш – краще житимеш.

27

Хто читає афоризми, той спілкується з мудрецями, від яких стає ваговитішим розум, світлішає душа.

28

Ми користуємося мудрістю, збагачуємося нею і наші знання стають від цього значно міцнішими.

29

Який мудрець, такий і слави вінець.

30

Думки мудреців додають людині розуму та уміння.

 

Володимир Гончаренко ВІСІМДЕСЯТИЙ УЖИНОК ДУМОК

Володимир Гончаренко
ВІСІМДЕСЯТИЙ  УЖИНОК  ДУМОК

16

Якби хоч частинка мудрих фраз стали суттю нашого життя, принципом наших дій, справжніми вчителями наших поступків, то в тисячі раз було б менше негідних вчинків, невігластва, лакейства, на значно вищу сходинку піднялися б такі  людські достоїнства, як порядність, культура, чесність, справедливість, совість, доброта.

17

Дбати про рідну мову, як і про красу рідного слова, сказаної вами фрази – це повинно стати першочерговою духовною потребою кожного громадянина нашого українського суспільства. Це, зрештою, повинно стати обов’язком кожного, хто дбає про високу духовність рідного народу. Не засмічуйте рідної мови різного роду діалектизмами та архаїзмами. Борітеся за чистоту рідної мови. Бо рідне слово – це дух нашого народу. Це кров його. І від того, якими чистими, прозорими і гарними будуть слова, такою буде чистою і душа народу, його пісня, його поезія.

18

Висловлювання мудрих людей повинні стати для нас правилом поведінки в щоденному житті. Це головна мета, заради якої і збирають народні перлини мудрості.

19

Сила афоризмів у тому, що ми на всі, навіть давно відомі речі, починаємо дивитися по–новому. В них ми починаємо бачити силу цивілізованої людини, діалектику її життя.

20

Афоризми для того й існують, щоб примножити старий досвід новою теоретичною базою, новими гіпотезами і узагальненнями. На них ми спираємося, як на фундамент, з якого починається будівництво літературної, естетичної та науково–технічної думки.

21

Мудрець вмирає тоді, коли не може народжувати нових і цікавих думок.

22

Мудрець народжується з батьківськими настановами, живе з вселюдським досвідом, вмирає зі своїми духовними заповітами, які рухають прогрес, роблять цивілізацію розумнішою, гуманнішою і поряднішою.