Володимир Гончаренко ВІСІМДЕСЯТ ТРЕТІЙ УЖИНОК ДУМОК

Володимир Гончаренко
ВІСІМДЕСЯТ ТРЕТІЙ  УЖИНОК  ДУМОК


41

Розумне слово мудреця стає дієвим і корисним, коли воно запалює серця до дії, до праці, до правди.

42

Говорячи істину, будь щирим її прихильником і захисником. Інакше твоя думка залишиться пустоцвітом.

43

Хоч твої знання інших мов і обмежені та недосконалі, але хай буде щирим бажання цю прогалину заповнити. І  тобі будуть вдячні ті народи, з якими намагаєшся спілкуватися їхньою рідною мовою.

44

Не бійтеся відважно пірнати у глибини людської мудрості, вивчайте крилаті фрази різних народів і тоді ви глибше зрозумієте їхні прагнення, їхню правду, їхню віру.

45

Хоч мудрими не народжуються, але ставати такими є необхідністю кожного, потрібно лише здобувати знання і накопичувати життєвий досвід.

46

Одними афоризмами мудрими не станете – їх потрібно не тільки знати, але принагідно ними користуватися.

47

Розумну міру шукай в усьому.

48

Мудро  мислити – це прекрасно, але не зовсім гарно лише всіх повчати.

49

Передати мудрість іншим – ось що важливо для цивілізованої людини. Фрази повинні бути стрілами, які вражають своєю мудрістю невігластво, наповнюють свіжими почуттями серце, збуджують душу на нові подвиги.

50

Намагайся так казати, щоб думку міцним вузликом мудрості  зв’язати.

51

Думка стає важливою тоді, коли вона служить розвиткові людини, сприяє становленню її характеру.

52

Слова у мові, як зорі в небі. Слово не повинно бути наймитом або  рабом чужих примх і бажань.

53

Хто зневажає рідну мову, той  зневажає не тільки  себе, а й своїх дітей, своїх рідних, своїх одноплемінців і в цілому свій народ. І то неправда, що діаспора любить український народ, Україну. Вона любить свою погану зрадницьку шкуру. І скільки б вони не говорили про свою любов до України – не вірте їм, бо то лицемірство, брехня, зрада. Це так само аморально, як убивати свою рідну матір, продавати в рабство рідного брата, зневажати свій рід заради свого добробуту, заради кращого куска хліба для себе.Забуваючи при цьому за згорьований український народ, за батьків і сестер, які залишилися тут у неволі соціального рабства, щоб виборювати для себе і для світу добро, мир і щастя.

54

Слово найцінніше у нашому житті. Воно наш духовний хліб, наше горе і наше свято. Слово породило мудрість, радість людських стосунків, сприяло створенню всіх надбань цивілізації і прогресу на Землі.