понеділок, 23 вересня 2013 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ТРИДЦЯТИЙ УЖИНОК ДУМОК

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ТРИДЦЯТИЙ УЖИНОК ДУМОК


52
Слова у мові, як зорі в небі. Слово не повинно бути наймитом або  рабом чужих примх і бажань.

53
Хто зневажає рідну мову, той  зневажає не тільки  себе, а й своїх дітей, своїх рідних, своїх одноплемінців і в цілому свій народ. І то неправда, що діаспора любить український народ, Україну. Вона любитиь свою погану зрадницьку шкуру. І скільки б вони не говорили про свою любов до України – не вірте їм, бо то лицемірство, брехня, зрада. Це так само аморально, як убивати свою рідну матір, продавати в рабство рідного брата, зневажати свій рід заради свого добробуту, заради кращого куска хліба для себе.
54
Слово найцінніше у нашому житті. Воно наш духовний хліб, наше горе і наше свято. Слово породило мудрість, радість людських стосунків, сприяло створенню всіх надбань цивілізації і прогресу на Землі.
55
Без слова – не було б навіть найпростішої справи, не було б розвитку, а не те, що такої цивілізації, яку ми маємо на сьогоднішній день.
56
Слово – першооснова людських стосунків. Слово – це наше сонце, наш день, наше минуле і наше непередбачуване майбутнє.
57
Тільки своїм розумом людина почала впливати на природу і тільки людському розуму природа підкорилася і відкрила свої таємниці, свої багатства, відчувши в ній добропорядного господаря. І ми ці сподівання природи повинні виправдати.
58
Природа потурає людям, як мати шкідливим дітям, дозволяючи їм набагато більше, ніж є в цьому необхідність. Природа своїми багатствами розбестила Людину наскільки, що вона стала сама собі ворогом, а для природи злодієм.
59
Людина – дитя природи. Але яким би славним це дитя не було, йому не дозволено творити підлість і множити зло на Землі.
60
Людина докорінно змінила світ. Але ніхто не може сказати чи це на краще.
61
Коли б мудреці зібрали свої знання і думки та упорядкували їх у книгу, то це було б не тільки прекрасним духовним надбанням, а й практичним посібником для багатьох поколінь тих, хто прагне сягнути глибин знань, глибин людської мудрості.
62
Людина поступово перетворює природу з матері в злу мачуху. Своїми поступками вона часто спотворює справжню красу природи і в кінечному рахунку мусить задовольнятися зовсім непривабливими плодами своєї

Немає коментарів:

Дописати коментар