ДРУГИЙ УЖИНОК ДУМОК

ДРУГИЙ УЖИНОК ДУМОК

23

Кожен час свою мудрість припас.

24

Афоризми – це життєдайний хліб нашої мудрості.

25

Черпайте якомога більше із джерел мудрості народної – і ви не тільки краще пізнаєте життя, а й щасливіше проживете на землі.

26

Більше вчитимеш – краще житимеш.

27

Хто читає афоризми, той спілкується з мудрецями, від яких стає ваговитішим розум, світлішає душа.

28

Ми користуємося мудрістю, збагачуємося нею і наші знання стають від цього значно міцнішими.

29

Який мудрець, такий і слави вінець.

30

Думки мудреців додають людині розуму та уміння.

31

Мудрий знає, хто яку честь має.

32

Мудрим бути – зла у серці не відчути.

33

Мудрець свої думки виважує на терезах людського досвіду.

34

Рідна мова – це сонце кожної нації, кожного народу, кожного з нас. Бережіть рідну мову, щоб вона квітла яскраво і ніжно на полі людського життя, людських стосунків. Бо вона є першоджерелом і самобутньою першоосновою культури кожного народу, фундаментом національного характеру, справжньою духовною силою і мудрістю великих і малочисельних етнічних груп.

35

Чужа мудрість – добре, своя ж – краще. Дбайте про збагачення свого розуму необхідними знаннями, щоб ви ставали мудрішими і приносили користь людям.

36

Не забаріться, здобувши знання, доповнити їх своїм досвідом, щоб бути тим джерелом, з якого б люди могли черпати цілющі краплини духовності і втамовувати спрагу знань, збагачували свій інтелект.

37

Збирайте зерна мудрості, щоб сіяти їх у родючий грунт людського розуму і коли вони проростуть і розквітнуть гарними квітами наших діянь – це буде великою радістю для всіх.

38

Дбати про рідну мову, про кожну фразу, як і про добробут народу – це обов’язок кожного члена людського суспільства, кожної нації. Тільки за таких умов може буйним повноцвіттям розцвісти сад людської цивілізації.

39

Яким гарним видається нам поле, де розквітає культура нашого народу. Але все це не дається без мудрості, успадкованої від предків.