Володимир Гончаренко Вісімдесят четвертий ужинок думок

Володимир Гончаренко
 Вісімдесят четвертий ужинок думок

55

Без слова – не було б навіть найпростішої справи, не було б розвитку, а не те, що такої цивілізації, яку ми маємо на сьогоднішній день.

56

Слово – першооснова людських стосунків. Слово – це наше сонце, наш день, наше минуле і наше непередбачуване майбутнє.

57

Тільки своїм розумом людина почала впливати на природу і тільки людському розуму природа підкорилася і відкрила свої таємниці, свої багатства, відчувши в ній добропорядного господаря. І ми ці сподівання природи повинні виправдати. І в цьому нам допоможе святе і мудре наше слово.

58

Природа потурає людям, як мати шкідливим дітям, дозволяючи їм набагато більше, ніж є в цьому необхідність. Природа своїми багатствами розбестила Людину наскільки, що вона стала сама собі ворогом, а для природи – злодієм і грабіжником.

59

Людина – дитя природи. Але яким би славним це дитя не було, йому не дозволено творити підлість і множити зло на Землі.

60

Людина докорінно змінила світ. Але ніхто не може сказати чи це на краще.